Дорожчі кредити – стабільніша валюта: для чого НБУ підвищив облікову ставку

На самому початку літа, 2 червня, Національний банк України, так би мовити, дав жару: підвищив облікову ставку з 10 до 25%. Журналісти Новини.Live з'ясовували, для чого це було зроблено і які матиме наслідки.

Врятуватись від шоку

Виконавчий директор «CASE Україна» Дмитро Боярчук пояснив, що український бюджет сьогодні шалено дефіцитний. У перші місяці війни цей дефіцит становив 2-3 млрд доларів щомісяця і фінансувався за рахунок емісії. «А емісія в сукупності з витіканням валюти за кордон рано чи пізно закінчується валютним шоком», – пояснив експерт.

Крім того, гривня поступово девальвувала, і НБУ був змушений для підтримки курсу спалювати резерви. Якщо в березні-квітні НБУ витрачав на інтервенції на міжбанківському ринку трохи більше ніж 2 млрд доларів на місяць, то у травні розмір інтервенцій зріс до 3,4 млрд доларів. Враховуючи, що валютні резерви становлять 25 млрд доларів, виникала загроза, що за 2-3 місяці половина з цих резервів була б витрачена. І тоді на якомусь етапі ситуація стала би просто неконтрольованою.

«Країна невпинно наближалась до девальваційного шоку. І НБУ вирішив це прикрутити. Це був крок на підвищення вартості грошей. Наслідком підвищення облікової ставки стане те, що доступ до нових грошей (чи то через кредити, чи то через заробітки) ускладниться», – сказав він.

Дмитро Боярчук пояснив це на простому прикладі. Якщо у пересічного українця є 20 тис. гривень і перспектива отримання в подальшому стабільного доходу, то він просто конвертує цю гривню у валюту і чекає девальвації. Але підвищення облікової ставки девальвацію гривні зупинить, і власник 20 тис. гривень вже буде думати: якщо я зараз куплю долари по 36 гривень, а курс залишиться стабільним, то через місяць, щоб мати за що жити, мені доведеться здавати долари по 35 гривень.

«В цьому і полягає політика «дорогих грошей»: нові гривні стає важче отримати. Алеальтернатива політиці дорогих грошей – це кілька девальваційно-інфляційних хвиль. Тому тут вибору особливо не було», – вважає Дмитро Боярчук.

Кредити подорожчають

Експерти прогнозують, що після зростання облікової ставки банки підвищать ставки за новими кредитами. За словами фінансового аналітика Василя Невмержицького, коли облікова ставка становила 10%, вартість кредитів у середньому по банківській системі становила 18-20% річних. Після підняття облікової ставки до 25% вартість нових кредитів зросте до 30%. «Але важливий момент – банки дуже неохоче кредитували позичальників. Це пов’язано з захистом майна, що передається в заставу, бо воно може бути пошкоджене внаслідок бойових дій, і страхові компанії не хочуть його страхувати», – зазначив експерт.

Дмитро Боярчук додав, що кредитування і за попередніх ставок не дуже активно відбувалось, воно проходило тільки по субсидованим державою програмам. «Тому що банки розуміють, що в цій ситуації будь що кредитувати – шалені ризики», – пояснив він. Дмитро Боярчук прогнозує, що в майбутньому банки чекає хвиля збільшення NPL (непрацюючих кредитів), які обернуться для фінустанов збитками. «Це просто буде розтягнуто в часі, але це майже гарантовано», – сказав він.

Водночас фінансовий експерт Олексій Кущ впевнений, що кредитування в нових умовах повністю зупиниться: «Тому що ніхто нікого не буде кредитувати в таких умовах. І всі програми на кшталт «5-7-9» і програма доступної іпотеки теж зупиняться, тому що у держави не буде грошей компенсувати процентну ставку з 35 до 5%».

Банки платитимуть більше

Але разом з подорожчанням кредитів зростуть і ставки по депозитах – з 5-10%, які були за облікової ставки в 10%, до 15-17%. За словами Василя Невмержицького, підвищення облікової ставки зіграло функцію захисту грошових коштів населення на депозитах: коли облікова ставка була 10%, а банки приймали депозити у населення по 5-10%, то при інфляції в 17% населення просто втрачало гроші на депозитах від обезцінювання гривні.

Водночас Василь Невмержицький прогнозує, що банки тепер можуть застосувати регресивну ставку на депозити: наприклад, в перший місяць встановити її на рівні 17%, в другий – 16%, в третій – 15%. Це пов’язано з тим, що якщо підвищення облікової ставки до 25% дасть ефект, то населення не буде купувати долари, а понесе гроші на депозити в банки. Таким чином, зменшиться тиск на курс, а грошова маса в банківській системі – збільшиться. Після цього НБУ може заявити: ми свою функцію виконали, і тепер можемо облікову ставку зменшити, наприклад, до 20%.

На думку Олексія Куща, банки вкрай обережно підвищуватимуть ставки за депозитами, тому що це будуть для них дуже дорогі пасиви. «За такою ціною вони банкам не потрібні, тому що, крім депозитних сертифікатів НБУ, їх інема куди розміщувати», – сказав він.

Крім того, зазначив Олексій Кущ, підвищення банками ставок по депозитах негласно не заохочується, оскільки в такому випадку банки будуть вигравати у Мінфіну з його ОВДП конкуренцію за грошовий ресурс.

Таким чином, хоча НБУ і зробив різкий крок з підвищення облікової ставки, пересічним українцям це дозволить отримати прогнозовану поведінку обмінного курсу, а ті, хто тримає гроші в банках, можуть сподіватись на підвищення ставок по депозитах. Водночас бізнес буде засмучений, адже ставки по кредитах суттєво зростуть.