Бізнес вимагає відновити Донбас: які міста мають шанс

На Донеччині та Луганщині руйнівні бойові дії точаться із самого початку російсько-української війни і за роки вони набули катастрофічного масштабу. Повномасштабна війна посилила занепад регіону. Та попри довготривалу війну Україна націлена повернути всі свої території. З кожним деокупованим населеним пунктом постає питання про його відновлення. 

Політики вже зробили гучні заяви щодо кількох міст, які, ймовірно, не буде відновлювати Україна. Своєю чергою бізнес наголошує на необхідності відбудови Донбасу, враховуючи промислову складову. Детальніше — в матеріалі Новини.LIVE. 

Відновлення Донбасу 

Повномасштабна російсько-українська війна перетнула позначку в 600 днів, і вже ніхто не наважується давати прогнози навіть щодо приблизної дати закінчення війни. Однак влада на всіх рівнях заявляє, що Україна має намір повернути всі свої території. Проте, ймовірно, про відновлення всіх населених пунктів не йдеться. 

"Найбільше повністю зруйнованих населених пунктів розташовується на Донбасі. У Луганській області майже повністю зруйновано Сєвєродонецьк, Попасну, Рубіжне, Щастя, Кремінну. На Донеччині практично одні руїни залишилися від Волновахи, Вугледара, Мар'їнки, Лимана. Фактично знищено Соледар. І, звісно, Бахмут. Як ми будемо їх відновлювати і чи будемо — питання болюче", — розповіла Новини.LIVE очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк. 

Така заява стала болючою і для підприємців, які вважають однозначно — відновлювати зруйновані міста Донбасу необхідно. Про це сказав Новини.LIVE експерт у сфері бізнесу Валерій Харакоз. Він стверджує, що життєдіяльність міст залежить від роботи місцевих комбінатів і додав, що майже всі підприємства Донбасу підлягають відновленню. 

"Одне з основних виробничих центрів Луганщини — Лисичанськ. Індустріалізація почалася з тамтешнього содового заводу, а до наших часів там працювали машинобудівний, нафтопереробний заводи та підприємство з виробництва скла. Одночасно з Лисичанськом заснували робітниче селище, з якого потім виросло місто Сєвєродонецьк. Там зʼявилося хімічне підприємство "Азот", ТЕЦ, приладобудівний завод і не тільки", — заявив Харакоз. 

Він описав виробничі можливості регіону:

• м. Попасна: найбільший транспортний вузол у Луганській області, вагоноремонтний завод, велика залізодорожна станція;
• м. Рубіжне: науково-виробниче підприємство "Зоря";
• м. Волноваха: основний транспортний вузол;
• м. Лиман: найбільший транспортний вузол у Донецькій області;
• м. Соледар: соляні шахти, містоутворююче підприємство "Артемсіль", завод із виробництва гіпсокартону;
• м. Бахмут: "Артемівський завод шампанських вин", машинобудівний завод "Артем", фармацевтичне підприємство.

Та основним індустріальним центром Донбасу усе-таки був Маріуполь. Металургійний комбінат "Азовсталь", металургійний комбінат імені Ілліча, судноремонтний завод, кондитерська фабрика та інші підприємства стали основним роботодавцем для місцевих жителів.

"До речі, пропоную не перекладати на державу всі проблеми приватних підприємств. А отже, відновлення виробництв можуть відбуватися в три етапи. Де перший етап відбуватиметься на кошти власників підприємства. На другому етапі відновлення можна залучити західних інвесторів, щоб самі інвестори мали мотивацію відновлювати міста і села навколо великих підприємств", — заявив експерт Харакоз.

Він пропонує залучити до відновлення державу аж на третьому етапі. Експерт вважає, що Україна має лише забезпечити інвесторам комфортні умови для перебування в українському бізнес-середовищі — до прикладу, забезпечити податкові канікули або пільгові умови роботи на фіксований термін.

Нагадаємо, через надзвичайно високий ступінь руйнувань в Україні є населені пункти, які, можливо, не будуть відновлювати після наслідків збройної агресії РФ.

Але це питання буде вирішуватися тільки після того, як бойові дії на цих територіях завершаться і буде проведено детальний аналіз економічної і соціальної доцільності відновлення. Втім, будуть міста, містечка і села, які відбудувати вкрай важливо. Одне з таких — Бахмут.