Війна і бізнес: як виживають підприємці без світла, води, тепла та інтернету
Поділитися
Регулярні обстріли енергетичної інфраструктури країни і, як наслідок, тривалі відключення електро-, водо-, теплопостачання й інтернету примушують майже всі індустрії виживати часом у нелюдських умовах.
Однак всі дев’ять місяців війни бізнес показує неймовірну адаптивність, стійкість та хоробрість. І ситуація з блекаутами не є винятком. Підприємці намагаються адаптуватись, закуповуючи відповідне обладнання — генератори, старлінки, павербанки, облаштовуючи засобами комунікації бомбосховища тощо.
Часом необхідне обладнання вже є в дефіциті, або ж немає можливості доставити його вчасно. Тому, зокрема, важливою є співпраця з міжнародними партнерами України, зазначають в Європейській бізнес асоціації, яка об’єднує більш ніж 1000 компаній, що працюють на українському ринку.
"Наразі вкрай хотілось би розуміти зону відповідальності кожного з учасників прийняття рішень у контексті енергетичних питань — Укренерго, розподільчих компаній, обладміністрацій — щодо добровільних та примусових відключень. Адже наразі це є питанням. А для продовження повноцінної роботи (при розумінні того, що блекаути будуть мати місце) такий діалог був би вкрай важливим", — акцентували для Новини.LIVE в Європейській бізнес асоціації.
Як працює бізнес в умовах війни
Згідно з дослідженням, проведеним у листопаді компанією Gradus Research серед представників української бізнес-аудиторії, 45% підприємств працюють як і раніше, 42% — частково, а 12% призупинили функціонування. Ще 1% підприємств розпочали бізнес-діяльність вже після початку повномасштабної війни росії проти України.
ТОП-10 сфер діяльності бізнесу виглядають наступним чином: 20% підприємств пропонують інформаційно-консультаційні послуги, 15% займаються роздрібною торгівлею, 13% — оптовою. Виробництвом товарів займаються 12% підприємств, будівництвом — кожне десяте. В IT-секторі задіяні 9% бізнесів. Фінансовою та страховою діяльністю займається кожен двадцятий, стільки ж — операціями з нерухомістю. 4% підприємств надають послуги, і ще стільки ж — ведуть сільське/ лісове/рибне господарство.
Третина українських підприємств втратили через війну більше половини доходів. У чверті підприємств дохід зменшився на 25-50%. Кожен десятий втратив будь-які доходи від бізнесу.
Задля власного виживання бізнес скорочує персонал. Від початку війни зберегли або збільшили кількість персоналу лише кожен четвертий бізнес. Більшість підприємств вимушені були скорочувати людей.
Серед пріоритетів українських бізнесменів — збереження команди і ринків збуту. Половина роботодавців намагаються зберігати оплату праці співробітників на максимальному рівні.
Наслідком війни стала трансформація кожного третього бізнесу. А чверть підприємств релокувались чи готуються це зробити.
Більшість підприємств (52%) серед тих, хто змінив "місце прописки", релокувались у межах України. Серед тих підприємств, які вирішили покинути (зокрема, частково) рідну країну, 83% переїхали в країни Євросоюзу. Країна №1 за вибором для переміщення бізнесу — Польща.
Серед основних переваг країн Євросоюзу для відкриття бізнесу підприємці відмічають сталі правила та великі ринки збуту. Серед інших переваг, зокрема — доступ до засобів кредитування; прозорість правил оподаткування та бухгалтерського обліку; відсутність митних та кількісних обмежень у межах ЄС; спрощені адміністративні процедури торгівлі з іншими країнами-членами Євросоюзу.
Щоправда, не все для українського бізнесу в ЄС "медом помазано". Зокрема, українським підприємствам доводиться працювати в умовах високої конкуренції з боку вже наявних бізнесів у країнах ЄС. Варто також враховувати високе податкове навантаження та бюрократію.
Хоча, звичайно, географічна близькість, схожа ментальність та зручна логістика найчастіше схиляють українських підприємців до релокації саме в країни ЄС.
90% опитаних представників бізнес-спільноти упевнені, що український бізнес спроможний бути конкурентним та успішним на європейських ринках.
В гостях добре, а вдома краще
Релокація — вимушений крок. Крок заради виживання і подальшого розвитку. І щойно українська армія відвойовує наступний шматочок української землі, як туди повертається населення і український бізнес. Так, зокрема, було і з Херсоном.
"Якщо говорити про Херсон, то там вже було запущено кілька АЗС (ОККО, WOG тощо). Банки поступово повертаються. Хоча насправді після окупації Херсонщини частина українських банків не припинила роботу, вони працювали автономно, без доступу до готівки. Починають працювати супермаркети, Укрпошта", — розповідають для Новини.LIVE в Європейській бізнес асоціації.
Однак, треба розуміти, що повернення на деокуповані території — не такий швидкий процес. Адже повноцінно відновити роботу підприємства можуть після відновлення постачання електрики та води, а також після повернення працівників та покупців. А втім, наразі підприємці роблять все можливо, аби відновлювати там економічну активність, та щиро впевнені у Перемозі України.
А що після війни
Майже дві третини українських підприємців і бізнесменів вважають, що війна стане фактором швидкого зростання та розвитку України. При цьому кожен п’ятий побоюється, що війна стане фактором кризи і знесилення.
Запорукою для відновлення України представники бізнеса вважають, перш за все, боротьбу з корупцією, реформування судової системи, а також створення привабливих умов для інвесторів. Важливими факторами відновлення стануть, зокрема, реформування податкової системи, розвиток промисловості, повернення мігрантів та збереження демократії.
Але спочатку треба перемогти ворога.
Фото: Олег Переверзєв / Новини.LIVE, Getty Images
Читайте Новини.LIVE!
