Що буде з цінами, зарплатами, соцвиплатами та курсом гривні до кінця року

Що буде з цінами, зарплатами, соцвиплатами та курсом гривні

У жовтні споживчі ціни в Україні продовжили зростати. Порівняно з вереснем ціни виросли на 2,5%, досягнувши 26,6% в річному вимірі (тобто порівняно з жовтнем попереднього року). Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики.

В Національному банку стверджують, що основною причиною прискорення інфляції залишаються прямі наслідки повномасштабної війни росії проти України. Головні серед них — порушення виробництва та ланцюгів постачання, зростання виробничих витрат бізнесу, ситуативне збільшення попиту на окремі товари та послуги, а також зниження пропозиції товарів. Впливали на ціни й непрямі наслідки війни, як то курсові ефекти та погіршення очікувань населення та бізнесу.

Читайте також:
Ціни на продукти
Фото: УНІАН

Що відбувається зі споживчими цінами

Зростання цін на продовольство прискорилося до 27,2% (рік до року). Швидше дорожчали м’ясні продукти, кондитерські вироби, безалкогольні напої та соуси. Це відбувалось внаслідок збільшення виробничих витрат бізнесу через вищу вартість сировини, енергії та логістики.

Ціни на непродовольчі товари також зростали вищими темпами (на 19,9% рік до року) під впливом вичерпання запасів імпортної продукції (закуплених за нижчим курсом) та погіршення очікувань. Зокрема, прискорилося подорожчання одягу та взуття, товарів для дому, електроніки, авто, товарів особистого догляду і товарів для ремонту. З огляду на підвищений попит, посилений обстрілами енергетичних об’єктів, зросла вартість обігрівачів, плит та інших товарів, пов’язаних із резервним живленням і забезпеченням тепла.

Найвагоміший внесок у зростання цін мало суттєве подорожчання яєць. Це пояснюється знищенням птахофабрик, зростанням виробничих витрат і порушенням технологічних ланцюгів виробництва яєць на початку війни, поточними проблемами з енергопостачанням, а також зменшенням поголів’я курей на вирощуванні в домогосподарств, зокрема через міграцію населення.

Натомість зростання вартості борошна, гречки та інших круп сповільнилося під впливом кращих, ніж очікувалося, врожаїв. Сповільнилося й подорожчання овочів, насамперед борщового набору, завдяки розширенню пропозиції з центральних та північних областей.

В Нацбанку зазначають, що інфляційний тиск в умовах війни очікувано посилюється. Проте інфляція лишається контрольованою. За прогнозом НБУ, інфляція наприкінці цього року має досягти позначки близько 30%, та сповільнитись у 2023 році. Для збереження контролю над інфляцією регулятор планує утримувати облікову ставку на рівні 25% ще тривалий час.

Чого чекати від гривні

Що стосується перспектив національної валюти — все не так погано, впевнені опитані Новини.LIVE експерти.

Курс гривні залишається волатильним, але без значних коливань. Валютний ринок вже не реагує на чергові обстріли, а готівковий ринок достатньо насичений валютою. Тож навіть збільшення попиту навряд чи матиме особливий вплив, упевнений старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Тарас Котович
Тарас Котович

Тому без особливо значущих негативних новин валютний ринок навряд чи значно віддалятиметься від поточних рівнів. Але й укріплення найближчим часом очікувати не варто.

Наразі західні фінансові надходження сформували захист від тиску на валютному ринку. При цьому запасу міцності повинно вистачити до лютого, впевнений керівник аналітичного відділу Міжнародної академії біржової торгівлі Андрій Шевчишин.

Між тим, головні питання, які виникають зараз, це висхідний імпорт енергообладнання для відновлення енергетичної інфраструктури. Цей фактор надалі посилюватиметься, що триматиме гривню під тиском.

Андрій Шевчишин
Андрій Шевчишин

Суттєвим фактором впливу на курс гривні будуть валютні потоки від торгівлі, та очікування людей.

Найбільш вагомий фактор, що може впливати на торговельні потоки, — це "зернова ініціатива", стверджує керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

"Якщо росія спробує її призупинити, і їй це вдасться, то приплив валюти в країну може суттєво скоротитися до 1,5 млрд доларів на місяць, що стане великою проблемою. Події останніх тижнів свідчать, що "зерновий коридор" може працювати незалежно від позиції росії, тож ми очікуємо, що суттєвих проблем із експортом зерна не буде", — сподівається співрозмовник Новини.LIVE.

Олександр Паращій
Олександр Паращій

На фактор очікувань впливають події на фронті — і там поки що можна говорити про підстави для хороших новин. Отже, поки що скидається на те, що на валютному ринку є більше підстав для укріплення гривні, ніж для її падіння.

Що там з бюджетом

На макроекономічну стабільність, а отже і на курс гривні, впливатиме достатність коштів у державному бюджеті на оплату соціальних видатків. Зараз доходи бюджету покривають видатки менше, ніж на 40%. І тому Україна залишається дуже залежною від фінансової підтримки західних партнерів у вигляді грантів або кредитів. Гранти в цій ситуації більш бажані, оскільки ці гроші не потрібно буде повертати. Але жовтень став першим місяцем від березня, коли український бюджет не отримав грантової допомоги. Це призвело до того, що у жовтні ми мали рекордне збільшення державного боргу для фінансування дефіциту 145 млрд гривень.

Від внутрішніх доходів навряд чи можна очікувати прориву, тож, найімовірніше, близько 60% витрат бюджету буде покриватися зовнішніми джерелами.

"За листопад-грудень нам потрібно буде допомоги десь на 7-8 млрд доларів. Поки що виглядає, що ця сума підйомна. Можемо розраховувати на грантову підтримку від США на 3 млрд доларів, або й більше, та на 3 млрд євро фінансування від ЄС. Інші кошти можна буде залучити на внутрішньому ринку, зокрема від НБУ, який ще без проблем може виділити 60 млрд гривень", — стверджує Олександр Паращій.

А що з зарплатами

Що стосується зарплат, то номінально вони залишаються незмінними.

"В умовах війни ніхто не йде на додаткове навантаження на зарплатний фонд. Ба більше, якщо компанія чи виробництво будуть зупинятися через дефіцит енергії, опалення чи навіть сировини, є велика ймовірність навіть ситуативного зниження зарплат або вимушених відпусток", — каже Андрій Шевчишин.

Відповідно, купівельна спроможність населення через інфляційний тиск та нестабільність ринку праці буде й надалі знижуватись.

Фото: Олег Переверзєв / Новини.LIVE, УНІАН