Комунальні платежі та війна: хто в Україні може не платити і як це оформити
В Україні на час війни є категорія громадян, яка має право не платити за комунальні послуги взагалі. Крім того, українцям, у яких є заборгованість, не нараховують штрафи.
Хто має право не платити за комуналку, які документи треба для цього мати та що буде, якщо не оплачувати платіжки — розповідаємо далі в матеріалі.
Хто може не платити за комунальні послуги
За комунальні послуги мають право не платити наступні категорії громадян:
- ті, чиє житло було пошкоджене чи зруйноване через бойові дії;
- ті, хто були змушені покинути свої домівки через війну;
- ті, хто бере участь у бойових діях.
Якщо оселя була зруйнована частково або повністю, варто зафіксувати це, звернувшись із заявою до будь-якого ЦНАПу, нотаріуса або через "Дію". Після цього органи місцевого самоврядування мають створити спеціальну комісію, яка огляне житло та сформує акт. Вже на підставі документа власник оселі може претендувати на компенсацію від держави, а факт припинення надання комунальних послуг зафіксують офіційно.
Люди, які мусили покинути свої оселі можуть не платити за послуги, якщо протягом 30 днів не проживали в помешканні.
Як роз’яснюють у Міністерстві розвитку громад та територій, якщо людина понад 30 днів не перебуває у квартирі або в будинку під час війни, вона може звернутися із заявою щодо перерахунку нарахованих до оплати комунальних послуг.
Як доказ постачальнику необхідно надати одну з довідок:
- про набуття статусу внутрішнього переселенця;
- про службу у Збройних Силах України;
- про проходження лікування.
Водночас у Мінрегіоні повідомили, що якщо споживач з такими документами звернеться до ЖЕКу, процедура перерахунку стосуватиметься лише холодної, гарячої води та вивезення побутових відходів.
Якщо ж споживач надасть інформацію про те, що був відсутній у своїй квартирі й газопостачальній компанії, йому скоригують нарахування і за газ.
Якщо сім'я не користується комунальними послугами, але в будинку чи квартирі встановлені лічильники, необхідно подавати актуальні свідчення або просто надсилати старі цифри.
При цьому ситуація із нарахуванням чи списанням плати за комунальні послуги може відрізнятися залежно від областей і міст.
Тарифи та як зекономити
Тарифи на газ, тепло та гарячу воду під час воєнного стану та ще пів року після його завершення не будуть підвищувати.
Підприємствам теплокомуненерго, постачальникам газу та операторам газорозподільних систем із держбюджету компенсуватимуть збитки, спричинені цією забороною. Для цього залучать 125 млрд грн від міжнародних партнерів.
Під час війни в Україні продовжує працювати програма субсидій, а на час воєнного стану та місяць після його скасування пільги на оплату послуг продовжуватимуть автоматично — для цього не потрібно нікуди звертатися.
Також знижку на комуналку можуть отримати ті, хто прихистив у себе переселенців — держава гарантує відшкодування 450 гривень на місяць.
Що буде, якщо не платити комуналку
Ще у березні 2022 року було прийнято закон, який забороняє:
- нараховувати штрафи та пеню за несплату "комуналки";
- позбавляти споживачів права користування послугами (відключати електроенергію, газ тощо) за борги.
У травні схвалено законопроєкт 7317, яким у період дії воєнного стану забороняється примусове стягнення з фізичних осіб та деяких категорій юросіб заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Влада також розпорядилася розблокувати карткові рахунки боржників, які до війни були заблоковані через несплату. Їм також немає права відключити комунальну послугу, яку вони заборгували.
Нікому боргів за комуналку не спишуть
Після війни всі ці послаблення перестануть діяти й на боржників звалиться купа зобов’язань. Все заборговане доведеться заплатити. Якщо цього не зробити, включатимуться усі штрафні санкції, у тому числі й судові позови.
Влада закликає всіх українців підійти до свого громадянського обов'язку відповідально та по можливості платити за комунальні послуги. Адже борги однаково накопичуються, ніхто їх нікому не спише.
Найгіршим результатом для боржника може стати конфіскація житла. Така норма міститься у статті 50 Закону України "Про виконавче провадження". Там йдеться, що у разі відсутності у боржника коштів на рахунках та ліквідного рухомого майна об'єктом стягнення стає нерухоме майно, тобто його житло. Щоправда, є певна сума заборгованості, після якої боржник ризикує втратити своє житло. Ця сума складає 20 мінімальних зарплат.
Нагадаємо, українським біженцям, які виїхали через війну за кордон, держава допомагатиме утримувати житло в Україні. Вони також отримають право на житлові субсидії на тривалий час.
Читайте Новини.live!