"На зиму треба шукати хатинку з пічкою": Інтерв'ю з експертом з ЖКГ Олегом Попенком

Опалювальний сезон все ближче, а впевненості в тому, що у домівках українців зимою буде тепло і затишно, як раніше, все менше. Про основні ризики під час майбутнього опалювального сезону, що зробила влада для підготовки до нього, і як рятуватись від холоду, Новини.LIVE розпитало голову Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка.

Пане Олеже, яким буде майбутній опалювальний сезон? Які його основні відмінності від попередніх?

— В цілому по країні він буде дуже різним. Почнемо з того, що в деяких регіонах він буде, а в деяких — ні. І буде різним для приватного сектору і для багатоквартирних будинків.

Я більш ніж впевнений, що опалювального сезону не буде у Харкові ій більшості Харківської області. Його точно не буде у Донецькій та Луганській областях, тому що там деякі міста перебувають під постійними обстрілами, а в деяких перебито газопроводи високого тиску. Це означає, що опалення там не працюватиме.

У Миколаївській області проведення опалювального сезону під величезним питанням. Я впевнений, що його там не буде. У Запорізькій області є питання. Цілком можливо, що виникнуть проблеми у Сумській та Чернігівській областях, тому що вони дуже близько до кордону з росією, звідки постійно йдуть обстріли. В тій же Сумській області влучили в газопровід високого тиску, і третина регіону залишилась без газу. То де ж гарантія, що росіяни ще раз туди не влучать?

А інші області матимуть проблеми, пов'язані з жорсткою економією газу. Ми чуємо заяви наших чиновників, що в домівках взимку буде дещо холодніше, ніж зазвичай — +16 градусів. Це говорить про те, що нас вже попереджають: газу буде мало, і його не подаватимуть на багатоквартирний фонд. Відповідно, буде холодно.

Читайте також: Рада готує новий податковий сюрприз для обмінників: Гетманцев дав роз'яснення

Ще один фактор — це "прильоти". Ніхто не дає гарантії, що завтра-післязавтра не почнеться обстріл ТЕЦ в якомусь місті і воно не залишиться просто без опалення. У нас таке є в Кременчуці, Охтирці, Чернігові. У Харкові влучили в ТЕЦ-3, третина міста залишилась без опалення.

На сьогодні вже зруйновано понад 300 об'єктів теплокомуненерго, половина з них була відновлена, але ж інша — ні.

Але це тільки половина проблеми. Опалювальний сезон складається не лише з подачі тепла в домівки, це ще і забезпечення житла електроенергією. У багатоквартирному фонді резервним джерелом енергії на випадок припинення постачання тепла є саме електрика.

У 95% багатоквартирного фонду електричні мережі не витримають, якщо всі мешканці увімкнуть обігрівачі та кондиціонери

Мережі почнуть горіти, як це вже було торік. А інших способів зігрітись у багатоквартирних будинках просто немає.

Що має вчинити влада, щоб мінімізувати ризики для опалювального сезону?

— Робити треба було вісім років тому, коли розпочали реформу житлово-комунального господарства. Але і попередня, і нинішня влада забули, що житловий багатоквартирний фонд — це другий рівень безпеки разом з водозабезпеченням та електропостачанням. Перший рівень — це армія, прокуратура, СБУ та інші силові відомства.

Опікуватись житловим фондом потрібно було раніше. Необхідно було провести технічне обстеження електричних мереж та щитових у будинках і замінити те, що необхідно. Але оскільки нічого цього не зробили, то у нас в 95% будинків мережі не витримають зростання навантаження.

Київська влада заявила, що буде перевіряти мережі. У Києві близько 8 тисяч будинків, тому тут роботи не менше, ніж на рік. Порахуймо: в середньостатистичній керівній компанії працює 10-12 електриків. Один електрик за тиждень не зможе зробити багато, бо на кожному поверсі треба відкрити щитову, перевірити її і за потреби — поремонтувати. І це не п'ять хвилин часу. До того ж зауважте, що переважний вік персоналу — близько 60 років. Тому якщо такий електрик, побігавши поверхами, перевірить за тиждень 1-2 будинки, то це вже буде дуже добре.

Тому зараз усі зусилля треба скерувати на те, щоб розібратись з електричними мережами, яким вже по 30, 40, 50 років.

Читайте також: Повернення акцизів на пальне: як зміняться ціни і по кому вдарить найбільше

Але треба розуміти, що відповідальність за стан електромережі лежить не на керівній компанії. Це — власність обленерго. Наші реформатори ЖКГ чомусь виключили внутрішньобудинкові мережі з зони відповідальності керівної компанії та поклали відповідальність за них  на обленерго.

Тепер за дроти в будинку до електричного щитка відповідає обленерго, а після нього — власник квартири. Керівна компанія взагалі на це не має впливу. І тому тепер ніхто не знає справжнього стану електричної мережі в будинку та про всі ті десятки махінацій, коли, наприклад, через "ліві" дроти з будинку живляться МАФи.

Влада мала останні вісім років не виділяти на субсидії по 60-70 млрд гривень, а скеровувати ці гроші на утеплення будинків

Тоді б зниження температури теплоносія не так сильно відчувалось жителями будинків, їм би не було так холодно.

А буде холодно? Влада обіцяє, що за норми +21 градус стане лише дещо прохолодніше — +18 градусів

— Ніякої температури +18 градусів не буде і близько. Якщо в тих квартирах, до яких теплоносій заходить в першу чергу, він дасть температуру +18 градусів, то, пройшовши по будинку, квартири, до яких він "заходить" в останню чергу, прогріються лише до +12–14 градусів. Це тому, що в будинках немає ні регуляторів опалення, ні балансування постачання тепла.

Тому буде холодно, і нічого з цим зробити не можна.

Який же вихід для тих, хто ризикує опинитись у холодних квартирах?

— Вихід — теплі шкарпетки і халат, гарячий чай. Або перебиратися в приватний будинок з пічкою. Вся надія саме на приватний сектор, де треба шукати хатинку, щоб в ній можна було б пересидіти холоди. Але оскільки обмеження постачання газу можуть бути і там, така хатинка має бути з пічкою, до якої треба купити 10-20 кубометрів дров. А оскільки є ризик, що можуть відключити і електроенергію, то варто також поставити і генератор на 5 кВт та придбати ще 50-100 л пального до нього.

Таку хатинку треба шукати в передмісті, в селі — без різниці де. Врешті, згадати про тещу, до якої можна переїхати. Але треба чітко готуватись, бо є небезпека, що цілі міста можуть замерзати. Адже ніхто не гарантує, що не буде "прильотів" по теплокомуненерго. А один такий "приліт", наприклад, у Києві може залишити без тепла одразу 150 тисяч жителів.