Європа хоче встановити цінову стелю для російського газу: як це працюватиме

У п’ятницю, 9 вересня, очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн запропонує країнам ЄС встановити цінову стелю на російський газ. Ця пропозиція має прозвучати під час зустрічі міністрів енергетики Євросоюзу.

"Росія маніпулює нашими енергетичними ринками, і ми зіткнулися з астрономічними цінами. Тому ми запропонуємо заходи для захисту вразливих споживачів і бізнесу", — заявила 7 вересня фон дер Ляйєн, додавши, що Європа має економічну силу, політичну волю та єдність, щоб протистояти російському паливному шантажу.

Яким чином Євросоюз планує боротися з кремлем на "газовому фронті" та як це працюватиме — далі в матеріалі Новини.LIVE.

Що таке цінова стеля

Це встановлення максимальної ціни, яку продавець може запросити за свій товар. Як повідомило 6 вересня видання Politico, Євросоюз розглядає як тимчасову цінову стелю за російський газ 50 євро за МВт-год (близько $500 за 1000 кубічний метр). Це менше 20% від нинішніх спотових цін (тобто актуальних цін на ринку на умовах негайної доставки).

Таке рішення можна буде ухвалити у Раді Європи не одноголосно, а кваліфікованою більшістю голосів — тобто за нього мають проголосувати принаймні 15 держав-членів, які представляють не менше 65% населення Євросоюзу.

За даними Financial Times, Єврокомісія наразі підготувала два варіанти запровадження цінової стелі.

1. Загальне запровадження граничних цін на весь російський газ або призначення єдиного покупця, який буде вести справи з російськими поставниками.
2. Розділення Євросоюзу на дві зони — "червону" та "зелену", у залежності від потреб та ступеню ризику перебоїв з газом для конкретної країни. У "червоній" зоні ціни на газ будуть обмежені, а у "зеленій" залишаться на рівні, необхідному, щоб полегшити постачання газу до "червоної" зони.

Як зазначається у документі Єврокомісії, на яке посилається видання, перший варіант може підвищити ризик форс-мажору у стосунках із російським "Газпромом", а другий — потребує успішної координації між окремими країнами ЄС.

Чи може росія відмовитися постачати газ за ціною, яку вимагає Євросоюз

Може. На цьому тижні під час Східного економічного форуму володимир путін назвав обмеження цін на газ з боку Євросоюзу "нісенітницею, яка призведе до подальшого зростання цін на світових ринках, зокрема і в Європі", а міністр енергетики рф Микола Шульгінов відкрито пригрозив, що якщо країни "Великої сімки" встановлять цінову стелю, то росія буде постачати свої енергоресурси лише у "дружні" країни.

Однак це вже далеко не перший раз, коли кремль не тільки загрожує зірвати постачання газу до Європи, а й дійсно його зриває. Зокрема, на початку вересня росія повністю зупинила "Північний потік-1" під приводом, що при проведенні регламентних робіт нібито було виявлено витік мастила на газоперекачувальному агрегаті. Проте вже 6 вересня речник путіна Дмитро Пєсков заявив, що всю відповідальність за зупинку "Північного потоку" має буде покладено на країни Заходу, оскільки ремонтне обслуговування газопроводу буцімто неможливе через накладені на росію санкції.

Нагадаємо також, що у серпні "Газпром" офіційно відмовився приймати необхідну для роботи "Північного потоку" турбіну Siemens, яку Канада на прохання Німеччини та всупереч санкціям вирішила передати росії.

Через постійні скорочення поставок Урсула фон дер Ляйєн назвала росію ненадійним поставником і заявила, що Євросоюз має бути готовим до повної зупинки імпорту російського газу.

Що буде робити Європа, якщо росія дійсно відмовиться постачати їй газ

Перейде на режим економії та шукатиме інших постачальників. Власне, основні постачальники вже знайдені: за словами очільниці Єврокомісії, на даний момент Норвегія постачає країнам ЄС більше газу, ніж рф. Крім того, до Європи поступає зріджений газ з США і навіть з Китаю. Загалом, якщо до вторгнення рф в Україну російський газ становив 40% від європейського імпорту, то вже через пів року війни ця цифра скоротилася до 25%.

При цьому станом на кінець серпня газові сховища країн ЄС вже були наповнені газом на 80% — раніше такої цифри планувалося досягти лише у листопаді. Деякі країни — зокрема, Німеччина, Франція, Польща, Бельгія, Данія — навіть перевищили цей показник і заповнили свої сховища на понад 80%.

Однак цих обсягів газу для забезпечення потреб країн Євросоюзу все ж таки недостатньо. Відмова від російських енергоресурсів боляче вдарить по кишені європейців — особливо якщо згадати, що зовсім недавно Європа, як і весь світ, пережила економічну кризу, викликану пандемією COVID-19.

Тому Євросоюз готується економити. На зустрічі міністрів 9 вересня Урсула фон дер Ляйєн має презентувати план заходів, які передбачають, зокрема, зменшення використання електроенергії у години пік, підтримку енергокомпаній задля того, щоб вони змогли впоратися з нестабільністю ринків, та одночасне обмеження доходів компаній, які виробляють електроенергію з низькими витратами.

Що росія буде робити зі своїм газом

Спалювати просто неба. Переорієнтація на східні ринки замість західних, на яку так сподівалися у кремлі, не спрацювала: по-перше, через нестачу газопроводів, які б вели до країн Сходу, а по-друге, найбільші азійські споживачі, такі, як Індія та Китай, згодні купувати російські енергоносії лише з великою знижкою.

Використати "зайвий" газ на внутрішньому ринку росія теж не може, оскільки на сьогодні газифіковано лише 71-72% населених пунктів рф. Таким чином, третині російських міст, сіл та селищ продати газ просто неможливо, бо вони опалюються на рівні XIX століття — дровами.

Тому "Газпром" вимушений у буквальному сенсі кидати гроші на вітер — тобто спалювати свій газ у факелах просто неба. За підрахунками BBC, лише одна газова станція "Портова" на кордоні з Фінляндією щодня спалює газ приблизно на 10 мільйонів доларів.