Чорна мітка санкцій: чи наважиться влада націоналізувати український Альфа-Банк

Днями перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова, коментуючи в ефірі Національного телемарафону питання щодо можливої націоналізації Sense Bank (колишній — Альфа-Банк Україна), щодо російських акціонерів якого запроваджено міжнародні санкції, заявила, що Національний банк наразі не вбачає ознак неплатоспроможності фінустанови і, відповідно, причин для його націоналізації.

Рожкова нагадала, що згідно з українським законодавством націоналізація системно важливого банку (яким є Sense Bank) можлива лише в тому випадку, якщо банк буде визнано неплатоспроможним. За словами чиновниці, лише у разі втрати ліквідності банку НБУ буде змушений визнати його неплатоспроможним і для уникнення потрясінь на фінансовому ринку може вийти з пропозицією до Кабміну щодо націоналізації фінустанови.

"На сьогодні ми не бачимо ознак, які загрожували б платоспроможності Альфа-Банку", — сказала Катерина Рожкова.

Новини.LIVE вирішили розібратися, що може означати ця заява та чи ставить вона хрест на можливості передачі колишнього Альфа-Банку державі.

Історія питання

Націоналізація Альфа-Банку Україна — один із найбільш реалістичних сценаріїв вирішення проблеми російських акціонерів одного з найбільших банків України під час війни.

Саме акціонери-громадяни країни-окупанта стали найбільшим головним болем для української влади на тлі запровадження міжнародних санкцій проти російських бізнесменів-посібників агресивної політики путіна. Дивною виглядала стабільна, нічим не затьмарена робота російського банку в Україні протягом тривалого часу з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, позаяк Європа та США мобілізували пів світу на допомогу українцям.

Ще навесні під санкції Заходу потрапили співвласники українського Альфа-Банку: 28 лютого — Михайло Фрідман та Пьотр Авен, 15 березня — Герман Хан та Олексій Кузьмічов.

Потрапив до санкційних списків і сам Альфа-Банк. Але лише російський. Українську "доньку" обмеження західних країн не зачепили, що дозволило їй продовжувати роботу в Україні.

Проте 6 жовтня Верховна Рада ухвалила закон (законопроєкт №8069), який спрощує виведення з ринку та подальшу націоналізацію системно важливих банків в умовах воєнного стану. Нині в Україні 14 системно важливих банків. Проте джерела, близькі до ініціаторів та розробників законопроєкту, стверджували, що документ розроблявся з прицілом в першу чергу на Альфа-Банк Україна.

Зелене світло націоналізації

Законодавча база, що дозволяє націоналізувати системно важливі банки, існувала в Україні й раніше. Це питання, зокрема, регулюється законом "Про банки та банківську діяльність". За законом, одна з умов можливої націоналізації — визнання банку неплатоспроможним.

Проте новий закон значно спрощує процедуру націоналізації. За цим законом для націоналізації системного банку НБУ має визнати його неплатоспроможним, проте держава звільняється від обов’язку його докапіталізовувати, незалежно від розміру регуляторного капіталу фінустанови. А Фонд гарантування вкладів при цьому не змінює статутний капітал банку та не проводить деномінацію його акцій.

Окрім того, держава не зобов’язана обмінювати вклади власників банку на акції з їхнім подальшим викупом.

Понад те, держава припиняє свої зобов'язання перед контролерами, власниками суттєвої частки банку та перед підсанкційними особами. Кошти підсанкційних осіб зараховуються в дохід банку.

Компенсувати вартість акцій власникам банку держава Україна готова лише після отримання компенсацій від країни-агресора.

Чи буде націоналізовано Sense Bank

Про те, що наразі немає законодавчих перешкод для націоналізації Sense Bank, говорять усі опитані Новини.LIVE експерти. Серед них — колишній заступник директора департаменту фінансової стабільності НБУ, а нині фінансовий аналітик CASE Україна Євген Дубогриз.

"Стаття 73 згаданого закону дозволяє НБУ визнати неплатоспроможним банк, бенефіціаром або власником суттєвої частки якого є особи під міжнародними санкціями", — констатує він.

За інформацією радника керівника Офісу Президента Михайла Подоляка, озвученою ним в ефірі Національного телемарафону, процедуру націоналізації Sense Bank вже запущено.

Останні кілька місяців банк перебуває під пильним наглядом НБУ. В грудні у банку відбулася поглиблена перевірка. Мало того, держава вже шукає потенційний менеджмент та членів наглядової ради для майбутнього націоналізованого банку.

Проблема лише в тому, що націоналізацію "Альфи" влада анонсувала до кінця 2022 року, а на дворі вже 2023-й. А тут ще Катерина Рожкова заявила, що наразі Нацбанк не вбачає ознак неплатоспроможності фінустанови і тому не бачить причин для його націоналізації. То чи буде націоналізація?

За інформацією джерел Новини.LIVE, зараз в українській владі активно опрацьовуються юридичні процедури майбутньої націоналізації, щоби надалі уникнути можливих судових проблем з нинішніми власниками Sense Bank.

Сама ж Катерина Рожкова в коментарі для Новини.LIVE дала зрозуміти, що націоналізації Sense Bank вочевидь таки бути.

"Я можу вам сказати абсолютно точно одне: на фінансовому ринку України не буде установ із власниками — підсанкційними особами або громадянами країн-агресорів", — резюмувала перша заступниця голови НБУ.

Тож залишається сподіватися, що затримка із реалізацією відповідних рішень влади щодо власності підсанкційних осіб на території Україні не пов’язана із намаганням зам'яти питання вже традиційним для України та росії способом. Інакше міжнародні партнери вже "не зрозуміють" Україну.