Що таке e-гривня та які її перспективи в Україні
Поділитися
НБУ вкотре презентував представникам банків, небанківських фінансових установ та ринку віртуальних активів для обговорення та отримання зворотного зв’язку проєкт концепції е-гривні — цифрових грошей Національного банку України. Регулятор представив також можливий дизайн е-гривні, її архітектуру, характеристики та переваги для надавачів платіжних послуг.
Е-гривня — це електронна форма грошової одиниці України, що буде прямим зобов’язанням центрального банку. Її ключове призначення, на думку регулятора — ефективно виконувати всі функції грошей, доповнюючи готівкову та безготівкову форми гривні. Використання е-гривні має бути зручним та доступним для всіх верств населення, юридичних осіб, державних органів, банків та небанківських фінансових установ.
Ще у вересні минулого року Національний банк відкрив проєкт "Е-гривня", метою якого є визначення доцільності широкомасштабного випуску в Україні цифрової форми гривні.
"Розробка та впровадження е-гривні може стати наступним кроком еволюції платіжної інфраструктури України, сприятиме цифровізації економіки, подальшому поширенню безготівкових розрахунків, зменшенню їх вартості, зростанню рівня їх прозорості і підвищенню довіри до національної валюти загалом. Це може позитивно вплинути на забезпечення економічної безпеки та посилення монетарного суверенітету держави, посилить спроможність Національного банку підтримувати цінову та фінансову стабільність як запоруку стійкого економічного зростання", — зазначав заступник голови НБУ Олексій Шабан.
Наразі НБУ розглядає та опрацьовує такі можливі варіанти використання е-гривні:
- е-гривня для роздрібних безготівкових платежів — для здійснення цільових соціальних виплат, зниження державних видатків на адміністрування та контроль цільового використання коштів;
- е-гривня для використання у сфері, пов’язаній з обігом віртуальних активів, наприклад для обміну, забезпечення випуску та інших операцій з віртуальними активами;
- е-гривня для забезпечення можливості здійснення транскордонних платежів.
Що про е-гривню думає бізнес
Вивчати питання можливого запровадження е-гривні Нацбанк почав ще в 2016 році. У 2018 році було проведено пілотний проєкт із випуску е-гривні для роздрібних платежів на платформі блокчейн. В 2021 році регулятор провів опитування експертів фінансового ринку щодо попиту на е-гривню.
Які варіанти використання електронної гривні бачить бізнес
Інструмент для роздрібних безготівкових платежів
Е-гривня розглядається як інструмент для здійснення миттєвих роздрібних платежів, що може стати альтернативою існуючим засобам та інструментам роздрібних платежів — готівці, платіжним карткам, платіжним дорученням та електронним грошам. Перевагами е-гривні є: захищеність (погашення і кінцеві розрахунки гарантуються Національним банком), миттєвість, безпечність, прозорість.
Інструмент для цільових соціальних виплат
Держава може виплачувати громадянам цільові соціальні виплати в е-гривні з можливістю функціоналу "програмованих" (або "розумних") грошей, які можуть витрачатися тільки на конкретні цілі або в конкретний час.
Інструмент для розрахунків за цінними паперами та іншими фінансовими інструментами
Е-гривня розглядається як інструмент швидких прямих розрахунків за цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, в тому числі без участі банківської системи (прямі розрахунки через гаманці е-гривні), що зможе забезпечити прямий доступ до ринку небанківських фінансових установ.
Інструмент для корпоративних платежів юридичних осіб
Е-гривня та її інфраструктура може використовуватись як інструмент для швидких "оптових" платежів між фінансовими інститутами всередині країни.
Інструмент для транскордонних платежів
Е-гривня та її інфраструктура може використовуватись як інструмент для транскордонних платежів між юридичними особами та/або фізичними особами. Забезпечується за рахунок взаємодії з іншими центральними банками.
Дохідний фінансовий інструмент
E-гривня – фінансовий інструмент, що може бути використаний лише з метою зберігання і накопичення коштів. На е-гривню може нараховуватися відсоток. В такому випадку е-гривня не є платіжним інструментом.
"Ідея цифрової валюти центробанку є експериментальною для всього світу. Національний банк України проводить експеримент для з'ясування відповідей — де, як і для чого буде ефективно застосовувати концепт е-гривні. Мається на увазі більш ефективно, якщо порівнювати з "традиційними грошима", — розповідає голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.
Поки відсутня хоча б мінімальна практика в межах зазначеного експерименту, всі думки експертів — це переважно припущення в умовах великої невизначеності. Власне, концепція НБУ сформована на основі експертних опитувань і припущень, пояснює співрозмовниця Новини.LIVE.
Навіщо потрібні електронні гроші
Центробанки багатьох країн зараз займаються питанням запровадження цифрових валют — так званих CBDC (Central Bank Digital Currency).
Впровадження цифрових валют CBDC у різних формах провадять 98 країн. З них: 11 країн вже запустили цифрові валюти, 15 країн — впровадили пілотні проєкти, 26 країн запустили окремі елементи системи цифрових валют, і 46 країн досліджують це питання.
"Свої пілотні цифрові валюти запустили Китай, ПАР, Швеція, Казахстан. У пілотну стадію в найближчі два роки планує увійти Єврозона. Через 10 років базовий функціонал цифрової валюти планують запровадити до 90% усіх великих економік. Найповільніше серед країн G20 цифрова валюта запускається у США. Країна перебуває на етапі дослідження", — розповідає Анатолій Гулей, голова правління Української міжбанківської валютної біржі.
Основна мета запровадження електронних грошей – контроль грошового обігу. Обіг цифрових грошей, емітованих центробанком, держава зможе відслідковувати — хто, скільки і на що витрачає. Цифрові гроші не можна перевести в готівку і витратити безконтрольно. Це унеможливлює, зокрема, неофіційні розрахунки або ж "сіру" купівлю валюти, пояснює Новини.LIVE фінансовий аналітик Василь Невмержицький.
Серед іншого метою можливого запровадження цифрових грошей є наповнення державного бюджету.
Як це працює
Цифрова валюта центрального банку, або CBDC – це по суті третя форма грошей, нарівні з готівковою та безготівковою. У цифрових грошей є свій центр емісії — центральний банк країни. У випадку з електронною гривнею — це НБУ.
Готівкові та безготівкові гривні працюють наступним чином. НБУ друкує гроші і віддає їх в оренду комерційним банкам. Ці гроші знаходяться в комерційних банках. Безготівкові гроші знаходяться на кореспондентському рахунку НБУ в Розрахунковому центрі. Вони переміщаються з одного банку в інший. Але по суті ці гроші належать комерційному банку. Якщо комерційний банк "падає", то щезають усі ці гроші – як готівка, так і безготівка. Це відбувається, тому що НБУ не контролює безготівкові кошти і готівку, які є власністю комерційного банку, розповідає Новини.LIVE експерт, який побажав залишитись неназваним.
Цифрова ж гривня є власністю НБУ. Вона не передається комерційним банкам. Комерційні банки та фізичні особи відкривають свої цифрові гаманці в Національному банку. Наприклад, в застосунку "Дія" відкривається цифровий гаманець для цифрової гривні. Цей цифровий гаманець належить НБУ, на відміну від, наприклад, кредитної картки, яка належить платіжній системі і комерційному банку. Власник цифрового гаманця завантажує спеціальний електронний додаток від НБУ і отримує власний рахунок в НБУ, на якому можуть знаходитись виключно цифрові гривні.
Кожна цифрова гривня має так званий цифровий слід, за яким можна відслідкувати: звідки, куди і як рухаються гроші.
"Цифрова гривня за своєю суттю має обслуговувати державу. А замовником цифрової гривні має бути Міністерство фінансів. Всі цифрові гроші мають знаходитись в Казначействі. Казначейство, яке контролює доходи і витрати бюджету, через цифрові гроші буде відслідковувати цифровий слід. І по цьому цифровому сліду можна буде побачити кожного корупціонера", — пояснює співрозмовник Новини.LIVE.
Це передбачає абсолютно нову інфраструктуру банківської системи.
"Всі банкіри категорично проти цього. Банківська система в цьому випадку просто не буде потрібна. Будь-яке відмивання грошей стане неможливим. Постанова прокурора буде виписуватись на підставі 5-6 транзакцій автоматично. Тому що факт відмивання коштів фіксуватиметься в електронному вигляді з підтвердженням того, що електронні гроші знаходяться в конкретному електронному гаманці. Виписується постанова прокурора, і відбувається арешт. Спочатку заарештовую гроші, а потім їх власника", — розказує експерт.
Електронні гроші та Українські реалії
Опитані Новини.LIVE експерти та учасники фінансового ринку на правах анонімності заявляють, що в Україні немає системи фахівців, які би професійно займались запровадженням цифрової валюти. У владі немає розуміння, навіщо це взагалі потрібно. Є проблеми з фінансовою грамотністю. Немає команди, яка б займалась запровадженням цифрової гривні, де б усі підрозділи розуміли, навіщо і як це потрібно робити. Немає розуміння, як з цифровими грішми працювати, зокрема, у Податкової та Митниці.
"Скажу по секрету, НБУ просто списує відповідні стратегії "слово в слово" у національних банків інших країн. Крім того, в Україні відсутні відповідні спеціалісти. Я приймаю участь в обговореннях по темі цифрової валюти, які проходять за участі Міністерства цифрової трансформації, НБУ, Податкової та Антимонопольного комітету. Я прекрасно бачу, як чиновники розуміють криптовалюти. Вони діють по наїтію", — описує ситуацію співрозмовник Новини.LIVE.
Ще за часів прем’єрства Володимира Гройсмана було прийнято концепцію цифрового розвитку держави.
"Тоді діджиталізація звелась фактично до оцифрування баз даних та архівів. Це було демонстрацією того, як чиновники механічно переносять закордонні стратегії на українську реальність", — каже експерт.
Потім за діджиталізацію взялось Мінцифри.
"Це хороші хлопці-айтішники, які нічого не розуміють в юриспруденції, абсолютно не розуміють структуру побудови держави, не мають ніякого відношення до фінансів і взагалі не розуміють, що таке монетарна політика Національного банку. І от вони заявили про готовність запровадити електронні гроші. Вони думали, що це звичайна децентралізована криптовалюта, яку вони зроблять для держави і на якій будуть собі все життя заробляти гроші. Але коли почали розбиратися, то з’ясувалося, що у них абсолютно відсутні навіть елементарні знання того, як функціонує держава", — згадує співрозмовник Новини.LIVE.
Дежавю від НБУ
Заявлений Національним банком проект концепції цифрової гривні презентують уже фактично втретє.
"Прийшов на посаду голови НБУ Кирило Шевченко — презентували, прийшов Андрій Пишний — презентують, була Валерія Гонтарєва — презентували. Тема криптовалют і цифрових грошей належить Мінцифри. І Мінцифри звинувачує НБУ в тому, що вони нічого не роблять. Після чергових таких звинувачень в НБУ дістають презентацію і показують…", — пояснює ситуацію експерт.
Чи може це бути реалізовано? Хто має реалізувати цей проєкт? Хто його замовник? Чи закладені гроші в бюджет? Відповідей на ці питання наразі немає.
Для запровадження цифрових грошей необхідна інфраструктура. Але її немає. І під час війни ніхто інвестувати в цифрові гроші не буде. Тому незрозумілі взагалі терміни можливої реалізації.
Чи бути електронній гривні
Незважаючи на українські "особливості", перспективи у електронної гривні є, впевнені опитані Новини.LIVE експерти і учасники ринку. Хоча би тому — що це міжнародний тренд. І якщо найбільші та найрозвинутіші економіки світу вирішать запроваджувати електронні гроші, то рано чи пізно Україна змушена буде приєднатися до цього процесу. Якщо ми не хочемо залишитись на задвірках цивілізації.
Читайте Новини.LIVE!
