Гроші в нікуди: на скільки окуповуються фільми за фінансування Держкіно

Бюджет України у 2022 році передбачив на вітчизняне кіновиробництво 1,7 мільярда гривень. Така небувала для Державного агенства з питань кіно сума, на жаль, яскраво контрастує з бокс-офісами українських стрічок, які в більшості випадків не виходять навіть на самоокупність.

Новини.LIVE розповість про найбільш провальні проєкти, до яких доклалось Держкіно, та картини, які все ж змогли окупити свою вартість касовими зборами.

Чому національне кіно не прибуткове?

Після Революції гідності та початку російсько-української війни в Україні сталося чимало перетворень. Багато з них зокрема стосувалися культурної сфери. Зі зрозумілих причин вітчизняні кінотеатри та телеканали більше не могли закуповувати російський медіапродукт, а тому постало нагальне питання про виробництво власного кінопродукту.

Для цього в Україні почали реформувати та поступово збільшувати бюджет для Держкіно. Для отримання кваліфікації агенство почало вимагати від авторів, щоб українська або кримськотатарська мова становили 90% загального діалогу фільму для протидії домінуванню проросійської кіноіндустрії. Коли ж на самих початках бюджет організації складав всього 64 мільйони гривень, то станом на 2021 рік він сягнув понад 617 мільйонів, а у 2022 році його збільшили до 1,7 мільярда гривень.

Та попри стрімке збільшення бюджетів для українського продукту Держкіно продовжує стикатися з однією і тією ж проблемою: низька окупність фільмів. Про це почали відкрито говорити ще у 2015 році. Тоді колишній очільник відомства Пилип Іллєнко заявляв, що низька якість вітчизняного кіно ніяк не впливає на касові збори. На його думку, основною причиною фінансових провалів українських кінострічок була відсутність ринків збуту (мала кількість кінотеатрів) та втрата українцями звички до проведення дозвілля в кінотеатрі через процвітаюче піратство.

Деякі власники кінотеатрів говорили, що причина низьких касових зборів полягає у тому, що наші виробники не вміють грамотно представляти свій продукт через рекламу. А от режисер Олесь Савін, приєднавшись до дискусії, вбачав глибинну проблему українського кіно в історичній залежності від тенденцій ринку РФ.

Але факт низької окупності досі залишається фактом. Наприклад у 2021 році Державне агенство України з питань кіно звітувало про 376 848 510 гривень, витрачених на виробництво фільмів, та про 31 підписаний договір на загальну суму 196 264 960 гривень. Проте бокс-офіс вітчизняних картин, за їхньою ж статистикою, склав лише 62 100 853 гривень. У 2020 році ця цифра була на рівні 42 211 465 гривень. Звісно, можна заперечити, що не всі фільми, на які виділили кошти, виходять у тому ж році, в якому отримали фінансування. Але щоб остаточно переконатися в низькій окупності фільмів, профінансованих Держкіно, можете переглянути список українських фільмів, що виходили з 2014 року, та самостійно звірити їхні бюджети з касовими зборами. Шкода, але такої статистики організація не дає.

Найбільші провали, які профінансувало Держкіно

Варто розуміти, що Державне агентство України з питань кіно в багатьох випадках не надає повний бюджет для окремого фільму, а докладається лише до співфінансування.

Так, наприклад на фільм "Політ золотої мушки" режисера Івана Кравчишина, який вийшов у прокат 25 лютого 2016 року відомство виділило 8 мільйонів гривень. Загальний бюджет картини склав 16 мільйонів. Але якщо подивитися на касові збори, то сума може здивувати. В прокаті фільму вдалось зібрати лише 400 000 гривень. Своєю чергою сума від прокату, яку перерахували на рахунок Держкіно склала всього 35 530 гривень.

Чи фільм "Ефір" польського режисера Кшиштофа Зануссі створений у копродукції України, Польщі, Угорщини та Литви. Проєкт картини став одним із переможців Дев'ятого конкурсного відбору Держкіно України та отримав державну підтримку розміром 16 млн 650 тисяч гривень. Загальна вартість виробництва фільму становила 61 млн гривень. Прибуток стрічки склав лише 500 тисяч гривень.

Також у 2018 агенство профінансувало фільм Олександра Березаня "Шляхетні волоцюги". Загальний бюджет стрічки становив 37 мільйонів гривень, з них Держкіно оплатило 50% (18,6 мільйона). Але в кінотеатрах стрічка ледь змогла зібрати 900 тисяч.

Та що там говорити про другорядні проєкти, коли достатньо відомі та амбітні українські фільми навіть близько не можуть вийти на самоокупність. Наприклад "Донбас" Сергія Лозниці, про який неодноразово писали вітчизняні ЗМІ, який здобув приз "Особливий погляд" за найкращу режисуру 71-го Каннського кінофестивалю та декілька інших закордонних нагород, не враховуючи українські, зібрав в українському прокаті 1,92 мільйона. Це при тому, що бюджет картини складав 71 мільйон 340 тисяч, з них українського фінансування –  16,7 мільйона гривень. Так, були ще покази в закордонних кінотеатрах. Там фільм вторгував 72 тисячі доларів США, що станом на травень 2018 року, коли й транслювався фільм, становить 1 879 200 гривень.

З недавнього (на лютий 2022 року) можна згадати фільм Катерини Горностай "Стоп-Земля". Фільм тепло сприйняли кінокритики, він отримав "Кришталевого ведмедя" юнацького журі програми Berlinale та розголос у вітчизняному сегменті соцмереж. Загальний кошторис стрічки склав 25,7 мільйона гривень. З них 20,5 виділили з бюджету Держкіно. Та попри ажіотаж навколо картини в прокаті за 4 дні до кінця показів вона зібрала 2,7 мільйона гривень.

Кому вдалось зібрати касу?

Кількість українських фільмів, які з 2014 року змогли вийти на самоокупність, можна перерахувати на пальцях. А кількість, яку з них профінансувало Держкіно, ще менша. Насамперед до цього списку можна віднести український 3D-анімаційний мультик "Викрадена принцеса: Руслан і Людмила" режисера Олега Маламужа, за мотивами казки російського поета Олександра Пушкіна. Бюджет мультфільму склав 3,7 мільйона доларів США, з них частка Держкіно України становила 19,5 мільйона гривень (майже 750 тисяч доларів США). В українському прокаті мультик зібрав 35 мільйонів гривень. Але окрім нашої країни його показували в Китаї, Польщі, Мексиці, Прибалтиці, ряді інших європейських країн та навіть у Росії, включаючи окупований нею Крим. Тому українським "Руслану і Людмилі" вдалося зібрати 6,5 мільйона доларів в прокаті.

Ще одним фільмом, який зміг фінансово відбитися, стала картина Антоніо Лукіча "Мої думки тихі". Стрічка отримала державну фінансову підтримку розміром 8,9 мільйона гривень із загального кошторису в 9,4 мільйона гривень. Проте за 7 тижнів прокату фільму вдалось зібрати 10 мільйонів. З урахування інфляції бюджет і бокс-офіс кінофільму склали 400 тисяч доларів.