Рік на посаді голови Нацбанку: чим може похвалитись Кирило Шевченко

16 липня 2020 року після гучної відставки ексголови Національного банку Якова Смолія, парламент схвалив нову кандидатуру голови НБУ — Кирила Шевченка.

Новини.LIVE зібрали досягнення та промахи в управлінні національним регулятором.

Читайте також: Інфляція в червні - чому показники прискорюються і як змінюються ціни

Не роздував економіку грошима

Незважаючи на те, що за декілька місяців до призначення він схвально відгукувався про дії деяких центробанків світу, які, реагуючи на коронакризу, знизили ключові ставки аж до від'ємних значень, після його призначення цього не сталось. 

Політики заявляли про необхідність насичення економіки грошима, підняття інфляції до 10−12%. Натомість фінансові експерти попереджали, що для України такий рецепт виявиться згубним. 

“Ми відмовилися від QE. У випадку України про це говорити просто рано”, — заявив сам Шевченко у квітневому інтерв'ю іноземному виданню Global Capital.

Читайте також: Що буде з гривнею? Чого побоюватися та яку валюту зберігати "під подушкою"

Стабільність курсу

Були також побоювання, що на догоду експортерам новий голова НБУ допустить деяку девальвацію національної валюти. Скажімо, до рівня в 30 грн/$, про який вже давно говорять аналітики у своїх прогнозах. Тим паче, що простору для маневру вистачає: у держбюджеті-2021 уряд заклав середньорічний курс 29,10 грн/$.

Однак за останній рік курс практично не змінився, зберігшись в районі 27,2 грн/$.

Крім цього, на початку 2021 року золотовалютні резерви (ЗВР) НБУ перевищили $29 млрд, що стало рекордом за останні 8 років. Разом з тим, Нацбанк почав менше ділитися з держбюджетом прибутком.

Читайте також: У НБУ розповіли, навіщо змінюють дизайн монет 1 і 2 гривень

Скорочення портфелю проблемних кредитів

За управління Шевченка, проблемна заборгованість скоротилася за всіма групами банків на 7−10 в.п. 

Найбільший прогрес продемонстрували банки з іноземним капіталом, скоротивши цю частку з 35 до 25%. Найменший — у банків з вітчизняними власниками, які скоротили NPL з 19 до 12%. Але у них і масштаб проблем був меншим.

Найбільша частка поганих кредитів залишається у держбанків. Навіть після скорочення за останній рік на 8 в.п. вона становить близько 55%.

Ріст кредитування економіки

На початку липня 2020 року портфель робочих (непроблемних) кредитів корпоративному сектору становив менше 400 млрд грн. Станом на кінець червня 2021 року він досяг майже 450 млрд гривень. Відстоткові ставки знизились зовсім незначно - максимум на 1-1,5 в.п.

За перші п'ять місяців 2021 року українські банки видали 3 651 іпотечний кредит на загальну суму 2,8 млрд грн. Порівнюючи з аналогічним періодом минулого року, кількість нових договорів зросла в 2,5 рази, а в грошовому вимірі — втричі. 

“Кирило Шевченко, який свого часу очолював Державну іпотечну установу (ДІУ), ще до свого призначення в НБУ ратував за розвиток іпотеки на первинному ринку з метою стимулювання будівництва, а разом з ним і всієї економіки. Поки що драйвером ринку є кредити на покупку житла на вторинному ринку нерухомості: їх частка у травні склала 89% від кількості та 87% від обсягу всіх виданих іпотечних кредитів”, — йдеться у статті Мінфіну.

Читайте також: Міністр фінансів розповів про умови приватизації ПриватБанку

Питання ПриватБанку

Лінія поведінки НБУ в питанні ПриватБанку не змінилася. Нацбанку вдалося домогтися рішення Банку Англії про визнання bail-in у ПриватБанку. 

Посли G7 публічно вітали рішення НБУ затвердити Герхарда Бьоша на посаду нового голови правління ПриватБанку за результатами конкурсного відбору. Завдяки в т.ч. зусиллям НБУ прийняті численні зміни в банківському законодавстві, які мінімізували ризик повернення банків-банкрутів їх власникам, а також сприятимуть розвитку системи корпоративного управління в банківському сектору (відповідно до програми МВФ). 

Скандал з кадрами

Національний банк України переживає найбільший відтік кадрів за останні роки. За декілька днів про звільнення заявили три топменеджери НБУ й в повному складі пішли керівники одного з департаментів регулятора.

"Централізація прийняття рішень в одних руках, Заміна колегіальності директивним прийняттям рішень, на нашу думку, неприпустимі в роботі Національного банку України", – заявив керівник департаменту ліцензування НБУ Олександр Бевз.

Бевз додав, що наразі існує загроза відкату реформ у банківській сфері.

Того ж дня заявив про відставку директор департаменту фінансової стабільності НБУ Віталій Ваврищук, а 1 липня-директор департаменту супроводу кредитів Олег Новаковський.

"Національний банк відкидає публічні звинувачення в централізації управлінських процесів. Колегіальний підхід до прийняття рішень передбачає періодичні професійні дискусії, вміння коригувати свою позицію, якщо в результаті спільної оцінки перевагу набуває альтернативне рішення“, – заявили в пресслужбі.

Також в НБУ підкреслили, що розуміння досягається за умови аргументованого діалогу і взаємного бажання знайти рішення проблеми, а не використовувати її для публічних звинувачень.

Масовий відхід співробітників ЗМІ пов'язують з передачею правоохоронцям матеріалів на порушення кримінальних справ відносно Бевза і Ваврищука. При цьому в ЗМІ немає інформації про обґрунтованість претензій до топчиновників. У той же час цей скандал може загострити відносини між Україною та МВФ.

Читайте також: На що розраховує Україна в переговорах з МВФ і чи можлива пряма допомога від США

Немає траншу від МВФ

За рік перебування Кирила Шевченка на посаді, Нацбанк не отримав жодного цента від Міжнародного валютного фонду. 

Під час переговорів представників Фонду з міністром фінансів Сергієм Марченко у Вашингтоні, крім реформ судової влади, боротьбі з корупцією дискутували й про Нацбанк, а саме зміцненні управління ним та вдосконаленні законодавчої та нормативної бази в цьому контексті.

Читайте також: Як перевірити на справжність гривневі банкноти - лайфхак від НБУ

Ріст інфляції

Вперше за три роки інфляція в Україні наблизилася до двохзначного значення в 10%, у червні вона становила 9,5%. Один із основних драйверів зростання цін — здорожчання продуктів харчування у всьому світі, що не є так званим монетарним фактором.

У боротьбі з інфляцією НБУ змушений був вже двічі цього року підвищити облікову ставку. У підсумку вона зросла з 6 до 7,5%. 

Повернути інфляцію до цільового показника в 5% НБУ планує тільки у 2022 році.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram та Viber Новини.LIVE.