Долар по 46 грн, інфляція 28%: що закладено в Держбюджет-2023

Третього листопада Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому проєкт закону про державний бюджет України на 2023 рік.

За свідченням першого заступника голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, це рекорд з найбільш завчасного затвердження бюджету за історію України. Попереднім було ухвалення проєкту бюджету 14 листопада 2019-го. В цілому в сучасній історії України тільки три бюджети приймалися в листопаді: у 2003, 2018 та 2019 роках. Тотальна більшість бюджетів ухвалювалися в грудні, з порушенням строків. А найпізніше бюджет приймався вже на початку нового року — 16 січня 2014 року, разом з "диктаторськими законами". Абсолютний же рекорд — 2010 року державний бюджет було ухвалено лише 27 квітня.

Отже, цього разу проєкт бюджету-2023 був прийнятий у першому читанні 7 жовтня, 31 жовтня Уряд затвердив і спрямував до парламенту редакцію документа до другого читання. А 2 листопада проєкт бюджету був схвалений профільним комітетом Верховної Ради. І ось, за два місяці до нового року, в умовах війни, Україна вже має кошторис на наступний рік.

Чим ухвалений бюджет-2023 відрізняється від редакції першого читання

Прийнятий у другому читанні проєкт бюджету суттєво відрізняється від документа, поданого Мінфіном у вересні. Він заснований на більш оптимістичних очікуваннях щодо інфляції та курсу гривні та більш песимістичному баченні динаміки ВВП.

У схваленому законопроєкті уряд врахував скоригований прогноз зростання ВВП на 2023 рік до 3,2% (замість попереднього прогнозу в 4,6%) з урахуванням збереження високих безпекових ризиків, а також ризиків продовження атак на об’єкти енергетичної системи України й інші об’єкти критичної інфраструктури України.

Натомість прогноз інфляції зменшився з 30% до 28%.

Курс гривні до долара США на кінець 2023 року заплановано на рівні 45,8 грн/дол., тоді як в редакції до першого читання закладалась цифра 50 грн/дол. В середньому по року курс заплановано на рівні 42,2 грн/дол.

Як змінились очікування доходів

Дохідну частину бюджету збільшено до 1,33 трлн гривень (+50,1 млрд гривень або +3,9%), зокрема загального фонду — 1,17 трлн грн (+26,5 млрд грн або +2,3%), спеціального фонду — 156,1 млрд грн (+23,6 млрд грн або +17,8%).

Зміни показників доходів пов’язані в основному із переглядом макроекономічних показників і очікувань від змін податкового законодавства, пояснюють в Центрі аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки.

Загальний фонд держбюджету буде збільшено за рахунок "імпортного" ПДВ — загалом 394,9 млрд грн (+27,1 млрд грн або +7,4% до першого читання) та ПДФО — загалом 143,9 млрд грн (+14,8 млрд грн або +11,5%).

Водночас загальний фонд буде зменшено коштом податку на прибуток підприємств — загалом 110,7 млрд грн (-21,3 млрд грн або -16,1%), рентної плати за користування надрами для видобування природного газу — загалом 73,9 млрд грн (-23,5 млрд грн або -24,1%) та "внутрішнього" ПДВ з урахуванням бюджетного відшкодування — загалом 222,5 млрд грн (-6 млрд грн або -2,6%).

Спеціальний фонд держбюджету буде збільшено за рахунок акцизного податку із ввезених підакцизних товарів (пальне) — загалом 40,6 млрд грн (+7 млрд грн або +20,8%) та грантів — загалом 0,7 млрд грн (+0,4 млрд грн або +133,3%).

Порівняно з першим читанням найбільше зростання планується за рахунок коштів, що перераховуються Національним банком — загалом 71 млрд грн (+51,6 млрд грн або +266%). Згідно із пояснювальною запискою, збільшення обсягу коштів відбулось через те, що Нацбанк надав оновлений розрахунок цього показника.

Передбачається, що половина цієї суми (35,5 млрд грн) спрямовується до спеціального фонду на потреби Фонду ліквідації наслідків збройної агресії (+16,1 млрд грн або +83%). Інша половина (35,5 млрд грн) — до загального фонду (до першого читання не планувалися).

Як змінились плани на видатки

Видатки державного бюджету становитимуть 2,6 трлн грн, що на 66,8 млрд гривень більше, ніж в проєкті бюджету, представленому до першого читання.

Зокрема, збільшено обсяги видатків на виплату пенсій (на 38,9 млрд гривень — до 271,9 млрд грн).

Граничний обсяг дефіциту бюджету заплановано на рівні 1,3 трлн гривень або 20,6% ВВП (+16,7 млрд грн, або на 0,6 п.п. більше, ніж у першому читанні).

Додатковий дефіцит заплановано повністю покрити за рахунок збільшення зовнішніх запозичень до загального фонду бюджету.

Враховуючи і так значні обсяги запланованих запозичень у 2023 році, ці зміни лише незначно впливають на прогнозний обсяг державного боргу, який в поточному проекті становить 6 422,7 млрд грн в еквіваленті у національній валюті на кінець 2023 року, або 102% ВВП, зазначають у Київській школі економіки.

Незмінним залишився загальний видатковий ресурс на національну безпеку і оборону — 1 141,1 млрд гривень, або 18,2% ВВП.

Кому підуть додаткові гроші

Значна частина збільшення видатків державного бюджету — 38,9 млрд грн — спрямована до Мінсоцполітики для додаткової підтримки Пенсійного фонду.

Також більше фінансування отримали:

• Мінкульт: +1,64 млрд грн, або +21,7% (з 7,54 до 9,17 млрд грн),
• Мінфін: +620 млн грн, або +1,9% (з 33,50 до 34,12 млрд грн),
• МОН: +550 млн грн, або +1,1% (з 51,93 до 52,48 млрд грн),
• МОЗ: +420 млн грн, або +0,2% (з 174,48 до 174,90 млрд грн),
• Мінінфраструктури: +350 млн грн, або +10,5% (з 3,37 до 3,72 млрд грн),
• Мінветеранів: +30 млн грн, або +2,3% (з 1,31 до 1,34 млрд грн).

Серед контролюючих органів та судів додаткове фінансування отримали:

• Державна судова адміністрація: +1,1 млрд грн, або +6,5% (з 16,26 до 17,32 млрд грн),
• Державна митна служба: +500 млн грн, або +13,2% (з 3,98 до 4,51 млрд грн),
• Верховний суд: +200 млн грн, або +13,6% (з 1,80 до 2,05 млрд грн),
• Вища рада правосуддя: +20 млн грн, або +12,3% (з 0,21 до 0,23 млрд грн),
• САП: +62,76 млн грн,
• НАЗК: +16,4 млн грн.

Додаткові кошти також запланували на:

• фінансування політичних партій: +519,4 млн грн,
• телеканал "Рада" та газета "Голос України": +120 млн грн,
• секретаріат уповноваженого Верховної Ради з прав людини: +116 млн грн,
• заходи з приватизації держмайна +38,5 млн грн,
• розвиток фізкультури та спорту: +10 млн грн.

Майже в чотири рази збільшено видатки, заплановані на марафон "Єдині новини" — з 535 млн грн (в першому читанні) до 1,94 млрд грн (в другому читанні).

На 2,5 млрд грн зросла субвенція на комунальні дороги.

Майже вдвічі збільшився Фонд ліквідації наслідків збройної агресії — на 16,1 млрд грн до 35,5 млрд грн. Як зазначають у Центрі аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки, програма фінансування Фонду містить в собі ризики політичного впливу на розподіл видатків.

Державне агентство автомобільних доріг також отримало більше коштів: + 4,2 млрд грн або +7,7% (з 54,7 до 58,9 млрд грн), які спрямують на фінансування однієї програми "Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення". Збільшення відбулось через уточнення прогнозних показників надходжень акцизу з пального, що є джерелом формування державного дорожнього фонду.

Куди ще спрямують гроші: фонди, спецпрограми і субвенції

До фінального голосування в проєкті держбюджету з’явилися бюджетні програми, яких не було в попередньому варіанті. Це:

Державний фонд регіонального розвитку — 2 млрд грн. Програма Мінрегіону, фінансується за рахунок загального фонду. Кошти на неї знайшли за рахунок зменшення видатків Резервного фонду.

Це хоч і не ідеальний, але поки що найбільш об’єктивний механізм використання коштів державного бюджету на капітальні розвиткові потреби в регіонах. Обсяг найнижчий за останні роки, але дозволить бодай частину раніше розпочатих об’єктів не перетворити в довгобуди. Це особливо важливо в умовах відсутності інших "розвиткових" субвенцій в цьому році, зазначають в Київській школі економіки.

Відновлення пошкодженого майна та заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху — 1,8 млрд грн. Раніше існуючу програму "Фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм" доповнили додатковими коштами з дорожнього фонду та напрямами використання на відновлення пошкодженого майна.

Програма для відбудови зруйнованих або пошкоджених медзакладів — 422 млн грн. Новостворена програма МОЗу, яка фінансується коштом спеціального фонду. Джерелом фінансування стане надходження гранту Світового банку.

Оздоровлення дітей в "Артеку" та інших дитячих закладах — 296,5 млн грн. Програма Мінсоцполітики, фінансування передбачено за рахунок загального фонду держбюджету.

Субвенція на "активні парки" — 54 млн грн. Головний розпорядник — Міністерство молоді та спорту, загальний фонд. Ця програма є реалізацією ініційованого Президентом України соціального проекту "Активні парки — локації здорової України" (тренажери в парках).

Текст підготовлено на основі інформації від першого заступника голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка та за матеріалами Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки.