Мінімальна зарплата наступного року не зросте: до чого готуватися — експерти для Новини.LIVE

Міністерство фінансів при розробці проєкту державного бюджету на наступний рік вирішило не передбачати підвищення розміру мінімальної зарплати. Новини.LIVE опитало експертів про причини такого кроку та про наслідки для українців.

Якою буде "мінімалка"

Про плани відмовитись від підвищення мінімальної зарплати наступного року повідомив заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев під час онлайн-зустрічі з представниками профспілок, роботодавців Мінсоцполітики та Мінекономіки, на якій саме обговорювався проєкт бюджету на наступний рік.

За словами Єрмоличева, у 2023 році планується багато важливих витрат, і деякі з них навіть будуть збільшені. Але підвищення розміру мінімальної зарплати не передбачено.

"Наступного року видатки на пенсійне та соціальне забезпечення не зменшуються, а деякі із них будуть навіть збільшені. Близько 5,5 млрд гривень закладено на забезпечення житлом ветеранів війни, адже ця категорія громадян вкрай важлива. Також буде забезпечено своєчасну виплату пенсій, соціальних допомог, виплати заробітних плат медикам та освітянам. Мінімальна заробітна плата буде на рівні грудня поточного року", — наголосив заступник міністра.

Зараз розмір мінімальної зарплати становить 6,5 тис. гривень, з грудня цього року він буде підвищений до 6,7 тис. гривень.

Отже, згідно з планами Мінфіну, "мінімалка" в розмірі 6,7 тис. гривень збережеться аж до 2024 року. Звичайно, це тільки плани, і проєкт бюджету тільки переданий урядом до Верховної Ради. Тому все ще може змінитись.

Сувора необхідність чи небажання

За словами представника громадської спілки "Економічний дискусійний клуб" Олег Пендзина, мінімальна зарплата в Україні, на відміну від прожиткового мінімуму, і не має індексуватись щороку. Останній, згідно з бюджетним кодексом, індексується двічі на рік відповідно до індексу інфляції, а щодо мінімальної зарплати такого зобов'язання немає — зарплата лише є певним соціальним орієнтиром.

"Немає чітко встановлених меж, на скільки мінімальна зарплата має підійматися", — зазначив Олег Пендзин.

Експерт пояснив, що збільшення мінімальної зарплати дуже сильно б'є по бізнесу, який сьогодні й так має велике податкове навантаження на фонд заробітної плати: він сплачує 1,5% воєнного збору, 18% податку на доходи фізичних осіб та 22% єдиного соціального внеску.

"Якщо ви збільшуєте мінімальну зарплату, то автоматично перекладаєте додаткові витрати на бізнес", — сказав Олег Пендзин.

Крім того, підняття "мінімалки" призводить до збільшення видатків держави на утримання працівників бюджетної сфери, оскільки від розміру мінімальної зарплати дуже сильно залежать видатки на освіту та медицину.

При цьому треба врахувати, що проєкт бюджету на 2023 рік і так передбачає дуже значний дефіцит — більше трильйона гривень (для порівняння: в найгірший пандемічний рік дефіцит був 240 млрд гривень, а у 2021 році — 90 млрд гривень). Очевидно, що держава вирішила не погіршувати ситуацію з державними фінансами ще й внаслідок підвищення мінімальної зарплати.

"Вони сьогодні будуть "різати" всі видатки, які їм законодавство дозволить зробити", — вважає Олег Пендзин.

Водночас керівник аналітичного напряму Мережі захисту національних інтересів "А Н Т С" Ілля Несходовський вважає, що відмова від підняття мінімальної зарплати — неправильний крок. Він нагадав, що за результатами 2022 року інфляція становить 30%, на наступний рік її прогноз — 25%, а за підсумками двох років це майже 50%. Ілля Несходовський підрахував, що доходи громадян внаслідок такої інфляції знеціняться фактично на третину.

"Це означає, що якщо раніше, умовно кажучи, на купівлю товару людина витрачала 10 гривень, то тепер доведеться викласти 15 гривень", — сказав він.

Ілля Несходовський вважає, що було б більш коректним обмежити на наступний рік розміри максимальних зарплат для бюджетників, наприклад, п'ятьма мінімальними зарплатами. Це становило б 33,5 тис. гривень на місяць.

"Такий підхід є більш обґрунтований. Бо у людей, які отримують мінімальну зарплату, просто не буде сенсу працювати, тому що вони не зможуть себе забезпечити. Ми штовхаємо українців просто в злидні", — сказав він.

При цьому Ілля Несходовський має сумнів, що чиновники з високими зарплатами полишили б свої посади після урізання зарплат, оскільки альтернативи на ринку праці зараз не так і багато.

Олег Пендзин, у свою чергу, повідомив, що з початку війни Україна втратила 5 мільйонів робочих місць, що становить 32% ринку праці, і зараз на одну вакансію претендує 12,5 кандидатів, тоді як до початку війни було 4,5 претенденти.