Штрафи за неявку до військкомату: як карають за ігнорування повісток

В Україні під час дії воєнного стану, який триває з лютого 2022 року, передбачена відповідальність та покарання військовозобов'язаних громадян за неявку у Територіальні центри комплектування (ТЦК). Рівень покарання залежить від виду повісток та кількості подібних ігнорувань.

Про це пише видання Оbozrevatel.

Які штрафи передбачені за ігнорування повісток

Військовозобов'язані повинні розрізняти, що існує поняття "повістка" і "мобілізаційне розпорядження".

Юристи розповідають, що відмова від отримання повістки без поважних причин загрожує адміністративною відповідальністю. Виняток ― якщо повістку неправильно заповнили. Тоді у присутності свідків заповнюється відповідний акт.

Якщо військовозобов'язаний відмовився отримувати повістку для уточнення даних чи проходження медкомісії, тому йому загрожує штраф у розмірі до 3,5 тис. гривень.

Максимальний розмір штрафу для громадянина, який не з'явиться після вручення повістки у ТЦК, сягає 8,5 тис. гривень.

Якщо подібне повториться тричі чи більше, то можуть подати до суду та притягнути до кримінальної відповідальності.

Ігнорування мобілізаційного розпорядження

Із мобілізаційним розпорядженням справи значно серйозніші. За один раз проігнороване прохання з'явитися у ТЦК ― людину можуть покарати позбавленням волі від трьох до п'яти років.

Мобілізаційним розпорядженням зветься повістка, яку вручають військовозобов'язаному із висновком медкомісії. Остання мала визнати його придатним до несення служби в українській армії. Зазвичай мобілізаційні розпорядження вручають під час оголошення мобілізації. У ньому має бути вказано про обов'язок з'явитися у конкретний призовний пункт протягом доби після оголошення мобілізації.

Національна поліція уповноважена затримувати військовозобов'язаних у разі порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Їх у примусовому порядку мають доставляти у ТЦК (ст. 259, 262 КУпАП, ч. 3 ст. 38 закон "Про військовий обов'язок та військову службу").

Хто має право на відтермінування

Деталі про відтермінування виписані у 23 статті закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Там зазначено, хто звільнений від мобілізації, кого не можуть мобілізувати, а кого можуть ― тільки, коли він сам того захоче.

Зокрема, передбачене "бронювання" працівників. Воно може здійснюватись на підставі відповідних документів від Міністерства економіки або Міністерства інфраструктури. Для того, щоб його отримати, треба надати докази та документи про необхідність роботи співробітника на конкретному підприємстві, а також підтвердити необхідність роботи під час війни. Точно "заброньовані"― судді Верховного Суду України та народні депутати.

Нагадаємо, в Україні в громадян, підприємств, органів влади й самоврядування можуть вилучити автомобілі на потреби Збройних сил України. Про це йдеться в законі "Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо військово-транспортного обов’язку".

Раніше ми повідомляли, що з початку повномасштабного вторгнення росія витратила зі своєї казни на війну в Україні щонайменше 82 млрд доларів. Експерти зазначають, що сума становить чверть річного бюджету рф, наступного року подібні витрати можуть бути непід'ємними.