Фінансовий аналітик Євген Дубогриз: "В 2023-му не буде голоду, зубожіння, дефолту та припинення міжнародної підтримки"

В 2023 році в Україні не буде голоду, тотального зубожіння населення, дефолту за державними боргами та припинення міжнародної підтримки.

Водночас не варто розраховувати на відновлення вільного руху капіталів, економічного зростання, приватного кредитування, а також отримання репарацій від країни-агресора.

У цьому впевнений колишній заступник директора департаменту фінансової стабільності НБУ, а нині фінансовий аналітик CASE Україна Євген Дубогриз. Свої думки експерт озвучив під час дискусії "Макроперспектива: що нас чекає 2023 року?", організованої Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна.

Підсумки-2022: "зрада" чи "перемога"

2022 рік економіка України закінчила падінням на 30%, зростання споживчих цін склало 30%, девальвація — 33%, відношення держборгу до ВВП — 85–95%.

"Якби на календарі був кінець 2021 року, то подібний стан економіки означав би тотальну "зраду". Проте якщо порівнювати з очікуваннями від 25 лютого, коли ще не було зрозуміло, що чекає на Україну, коли на початку березня були прогнози падіння ВВП на 40–50–60%, то наявна ситуація в економіці — "перемога", перевищення очікувань", — стверджує експерт.

Україна звідусіль отримує міжнародну допомогу, і за рахунок неї вдається тримати економічні показники.

Інфляція не стала гіперінфляцією — вона не контрольована, але більш-менш прогнозована.

Міжнародні резерви, знову ж таки за рахунок міжнародної допомоги, вдається утримувати на достатньому рівні.

Не сталося банкопаду. З ринку пішли чотири не надто великі банки. Загалом банківська система залишається стабільною.

Чого не станеться у 2023 році

"Щодо перспектив — важко передбачити, що буде. Але можна сказати, чого точно не буде. В Україні не буде: голоду, дефолту, зубожіння (в розумінні тотального провалу заощаджень), оскільки є соціальна підтримка навіть незахищених верств населення. Не буде також припинення міжнародної підтримки. Це — з позитивного", — прогнозує Євген Дубогриз.

З негативного. Наступного року у нас точно не буде вільного руху капіталів й економічного зростання. Через руйнування інфраструктури економічне зростання навіть якщо й буде, то на рівні статистичної похибки. 

Не буде репарацій. Навіть якщо переможемо в цьому році, репарацій ще не отримаємо.

Не буде кредитування (окрім державних програм).

Виклики для влади

Нині основний виклик для економіки — еміграція.

"Мене дуже вразив виступ міністра оборони Олексія Резнікова. Він сказав, що нам треба мати армію близько одного мільйона людей: постійні 500 тисяч + інші силові структури для захисту України від росії. Разом з тим, армія умовно мирного часу не може бути кількісно більшою за 1% населення. Силовиків не має бути більше, ніж пенсіонерів чи немовлят. Бо це дестимулює економічне зростання. Отже, для сталого економічного зростання населення України має становити близько 50 млн", — підраховує фінансист. 

Основне завдання держави — у середньостроковій перспективі забезпечити приплив населення в Україну. Це найбільший виклик для держави, від якого залежатиме все інше — і відновлення, і банки, і ринки капіталів, і інвестиції, і пенсійна та податкова реформи.

Друге завдання — адаптувати цих людей.

Великим викликом для української влади наразі є і залишатиметься після перемоги розподіл міжнародної підтримки.

Стратегічна задача для держави — підтримка інтересу до України з боку світової спільноти і реальний рух у бік повноправного членства в Європейському Союзі.

Серед глобальних викликів також — відновлення інфраструктури: енергетичної, транспортної, фінансової.

Чого не варто робити

Не варто плодити публічні конфлікти всередині влади. Коли внутрішні конфлікти стають публічними, це дестимулює партнерів України та економічні ринки. 

Найсвіжіший приклад — "холодна війна" між Міністерством фінансів та НБУ, коли центробанк підняв облікову ставку, а Мінфін не захотів відповідно підвищувати дохідність за ОВДП. Врешті-решт відносини двох регуляторів нормалізувалися, але це призвело до дисбалансів в економіці та фінансовому секторі.

Не варто шукати простих рішень. Дуже багато людей в Україні намагаються спекулювати, пропонувати якісь прості рішення всіх проблем, як то — реформа фондового ринку, проривна податкова реформа, відновлення кредитування тощо. Але простих рішень взагалі не існує. Навіть в економіці мирного часу.

Не варто намагатися контролювати все й одразу.

Не можна брехати. Не можна обманювати партнерів України. Варто відразу казати, що ми можемо реалізувати, а чого не в змозі виконати в певній часовій перспективі.

"Довіра — наш основний капітал у майбутньому. Довіру ми всі завоювали. Її треба підтримувати. А це означає, що не повинно бути жодної брехні, спотворення чи чогось такого, що негативно сприймали б партнери України", — упевнений Євген Дубогриз.

Що треба робити

Що ж робити? Наступний рік не буде проривним, роком швидкого відновлення. Радше це буде рік формування фундаменту для відновлення — підготовки всієї нашої інфраструктури та законодавчої бази до припливу коштів від партнерів. В Україну після перемоги заходитимуть кошти на відновлення. Тому нам потрібно створити такий підмурівок, який би забезпечив ефективний розподіл клштів на відновлення.

"На мою думку, основним каналом надходження коштів будуть банки. Фондового ринку у нас немає, і сам він не з’явиться. Зараз уже час робити реформу банківського нагляду, перехід від карального банківського нагляду до стимулювального як повноцінного інструменту монетарної політики. Нагляд має стимулювати банки до розвитку", — наполягає експерт.

Потрібні стимули для міграції в Україну і культурної адаптації тих людей, які повернуться.

Третій пріоритет — рух України в Європейський Союз. Але не для галочки, а по суті. Це передбачає, зокрема, ухвалення та імплементацію в життя законів і нормативних актів, які реально потрібні для вступу в ЄС. Це нелегке завдання і надзвичайний виклик для влади і всіх нас. Але від цього залежить наше майбутнє.

Фото: Олег Переверзєв / Новини.LIVE