Як рік війни позначився на державних фінансах України

2022 рік, рік повномасштабної війни росії проти України, яскраво показав усі сильні і слабкі сторони української економіки.

Багато з сильних сторін стали наслідками реформ, проведених за попередні вісім років. Стійкість банківської системи. Здатність уряду та Національного банку у вкрай складних умовах втримати макроекономічну стабільність. Спроможність реформованих держпідприємств, таких як "Укрзалізниця" та "Укрпошта", проявляти ініціативу і використовувати свій масштаб для великих проєктів, підтримки громадян і бізнесу.

Але проявилися і слабкі сторони. Популістські дії багатьох урядів, бажання витрачати з державної казни більше, ніж збирати до неї, залишили держбюджет не лише без "заначки на чорний день", але з дорогими боргами. Вибудувана десятиліттями недовіра громадян та бізнесу до влади навіть зараз підштовхує давати гроші волонтерам, а не чесно платити податки. Це все робить Україну надто залежною від міжнародної фінансової допомоги, попереджає виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Сила і слабкість української економіки

Розв'язана росією повномасштабна війна проти України стала шоком і для суспільства, і для економіки. І жодний з методів оцінки сьогодні не дасть коректного уявлення про повноту втрат, завданих Україні, зазначає заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.

Разом з тим, попри війну вдається зберігати достатньо високу якість життя. У відносно безпечних регіонах практично у повному обсязі працює сервісна сфера, відбувається безперебійне постачання споживчих товарів.

Успішно перезавантажено ринок пального, що забезпечує належну транспортну зв’язаність країні.

Безперебійно працює система пенсій та соціальних допомог, впроваджено нові допомоги у зв’язку з втратами через війну, розширено спектр дистанційних цифрових інструментів. Завдяки міжнародній допомозі відносно непогано фінансується більша частина бюджетного сектору.

Показники інфляції, хоч і високі, проте зовсім не катастрофічні, зважаючи на воєнні реалії. Ймовірно, вона не в останню чергу гальмується обмеженим споживчим попитом через виїзд частини споживачів та втрату доходів. 

Вже можна стверджувати, що зимовий період вдалося пройти з мінімальними втратами для комунальної системи, підтримується стабільність енергетики, попри значні ураження ворожими обстрілами. Наразі найголовніші проблеми у цій сфері — руйнування житла та інфраструктури, які перешкоджають поверненню людей у звільнені регіони, надто високе безробіття через зупинку і руйнування частини підприємств.

Втрати, обумовлені війною, не могли не відбитися на державних фінансах. Хоча дохідна частина (великою мірою завдяки перевищенню планових показників інфляції та девальвації) була в цілому виконана й перевищувала показник 2021 року в 1,4 раза, видаткова частина була в 1,8 раза більша, ніж у попередньому році. Насамперед це пов’язано з різким збільшенням видатків на потреби оборони, а також — на соціальний захист. 

Утримання бюджетної стабільності стало можливим завдяки потужній міжнародній фінансовій допомозі та безпосередній купівлі облігацій держпозики Нацбанком. Стабільність бюджету стала важливою опорою стійкості країни в умовах війни. 

Передумовою стабільності стала й курсова політика Нацбанку. Фіксація курсу гривні до долара на рівні 24 лютого та наступна корекція у липні дозволили запобігти спекулятивним атакам на гривню, посилили прогнозованість економічної ситуації для бізнесу.

Ключовими проблемами у фінансовій сфері є надмірне стиснення видаткової частини бюджету-2023, що може негативно відбитися на сукупному попиті та загальмувати відновлення економіки. Негативні наслідки для економіки матиме й політика "дорогих грошей", яку проводить Нацбанк як реакцію на наслідки емісійного фінансування дефіциту бюджету, тобто "друку грошей". 

"Безумовно, всі ці оцінки та очікування невідривні від головного та первинного. Можливість утримати стійкість економіки та запустити базові процеси відновлення з’явилась та залишається сьогодні виключно завдяки Силам оборони України, які зупинили наступ ворога, вже звільнили частину територій, забезпечують захист від ракетних атак, дають підстави для стабільних очікувань бізнесу щодо безпеки та майбутніх перспектив України", — резюмує Ярослав Жаліло.

Збитки від війни

Прямі збитки України від війни станом на початок грудня 2022 року оцінювались у $135,9 млрд. Зокрема, збитки від руйнування житлових будинків оцінюються в $52,5 млрд; інфраструктури — $35,6 млрд; підприємств і промисловості — $13 млрд;  агропромислового сектора — $6,6 млрд; енергетики — $6,8 млрд; системи освіти — $8,2 млрд. Навколишньому середовищу було завдано збитків на $14 млрд.

Державні борги

Сукупна міжнародна бюджетна допомога Україні в 2022 році становила $27 млрд. Основні країни-донори — США, ЄС, Німеччина, Канада, Велика Британія. Їхній внесок становив третину видатків українського зведеного бюджету-2022 станом на початок листопада. Сукупна потреба у фінансуванні з лютого при цьому перевищила $45 млрд, і брак коштів від міжнародних партнерів перекрили за рахунок "друку грошей" та випуску держоблігацій.

Додаткове фінансування державного бюджету після 24 лютого

Та Україна платить за свою стійкість більшу ціну, ніж західні партнери разом узяті. Протягом лютого-вересня Україна щотижня втрачала по $4 млрд вартості активів. І ця цифра не враховує знищення цивільної енергетичної інфраструктури, що почалося у жовтні.

Падіння ВВП

У 2022 році валовий внутрішній продукт України скоротився приблизно на третину. Це найбільше падіння економіки в історії України. Для порівняння, фінансова криза призвела до падіння на 15% в 2009 році, початок війни з РФ — на 6,6% в 2014 та 9,8% в 2015 роках. Щодо наступного року очікування різняться. Так, наприклад, інвестиційна компанія Dragon Capital очікує падіння на 5%, тоді як інвесткомпанія ICU прогнозує зростання на 4%.

Динаміка ВВП України

Металургія

Протягом перших місяців повномасштабного вторгнення чорна металургія втратила приблизно третину своїх активів. Зруйновані "Азовсталь" та ММК ім. Ілліча, відповідно другий і третій за розмірами металургійні заводи України, пошкоджено та зупинено Авдіївський коксохімічний завод. Восени частково постраждав і найбільший металургійний завод — "АрселорМіттал Кривий Ріг". Інші заводи спочатку зупинились, а потім періодично відновлювали виробництво. Окрім власне руйнувань, величезною проблемою стало блокування морських торгівельних портів, через які проходила переважна більшість експорту металопродукції.

Все це призвело до сильного падіння показників галузі. В січні-листопаді випуск металургійної продукції скоротився на 70% порівняно з аналогічним періодом минулого року. В рейтингу світових виробників сталі Worldsteel Україна впала з 14-го місця в 2021 році до 22-го за результатами 10 місяців 2022 року.

Енергетика та пальне

Перші кілька місяців повномасштабного вторгнення в Україні вирувала паливна криза. Агресори зруйнували Кременчуцький нафтопереробний завод (найбільший діючий НПЗ) та низку нафтобаз. Також припинились поставки нафтопродуктів з росії та білорусі, які були основними постачальниками. Тож Україні довелось, по суті, з нуля налагоджувати паливну логістику. 

Позбутися дефіциту та багатогодинних черг вдалось лише в липні, але в буквальному сенсі дорогою ціною. З початку року пальне подорожчало на 65%. Швидше зростали в ціні лише фрукти та яйця. 

Згодом почалась атака на інший сегмент енергетики, впоратись з якою було (і залишається) значно важче через більш високу концентрацію — виробництво, передачу та розподіл електричної енергії. Окрім більш ранньої окупації Запорізької АЕС, найбільшої в Європі, в жовтні агресор розпочав завдавати удари по об’єктах генерації та розподілу. Через два місяці після початку таких атак в Україні не залишилось жодної ГЕС та ТЕС, яка б не потрапила під обстріли. Пошкоджено щонайменше половина високовольтних елементів. 

В результаті Україна стикнулась з дефіцитом електричної енергії. Національний оператор передачі "Укренерго" був змушений обмежувати споживання. Вся країна живе за графіками відімкнень, яких, до того ж, не завжди вдається дотримуватись. Після кожного чергового удару ситуація погіршувалась, і після ракетних ударів 23 листопада був недовгий, але повний блекаут.

Через підвищення споживання взимку та неможливість швидко отримати все необхідне обладнання на заміну, очікується, що відімкнення триватимуть щонайменше до кінця березня.

Сільське господарство

Через мінування територій, логістичні проблеми та незрозумілі перспективи експорту внаслідок блокування морських торгівельних портів Україна завершила посівну ярих культур на рівні 84% від минулорічної площі. Втім, з експортом в результаті все склалось непогано. В липні під тиском міжнародних партнерів РФ погодилась на 120-денну "Зернову ініціативу", яка відкрила одеські порти для аграрного експорту. В листопаді ініціативу було продовжено ще на 120 днів. Крім того, трейдерам та логістам вдалось налагодити постачання наземними каналами.

Перспективи наступних врожаїв досі незрозумілі. Озима посівна кампанія виконана на 94% від плану, який на 40% менший порівняно з попереднім роком. Що буде з наступною ярою кампанією, залежатиме від виконання та розширення "Зернової ініціативи".

Курс гривні

Нацбанк проводить політику фіксованого валютного курсу від початку повномасштабної війни. Курс зафіксували ще 24 лютого на рівні 29,25 грн/долар. Разом з низкою адміністративних обмежень це рішення дозволило уникнути паніки та обвалу курсу. З часом стала проявлятися розбіжність між офіційним та ринковим курсом валют, і НБУ відкоригував курс, підвищивши його до 36,57 грн/дол.

Станом на кінець 2022 року зберігався розрив між офіційним та ринковим курсом гривні — це змушувало НБУ частіше виходити на валютний ринок з інтервенціями. Нацбанк сподівається уникнути необхідності ще однієї корекції фіксованого курсу перед поступовим поверненням до плаваючого, але коли це станеться — наразі невідомо. 

Банки і кредитування

Від початку повномасштабної війни банківська система загалом показала свою стійкість. Переважна більшість банків працює: тільки два банки покинули ринок, і ще два російські банки закрив НБУ, решта 67 банків продовжують операційну діяльність. 

Кредитування залишається пригніченим. Певний час зростало корпоративне кредитування, виключно за рахунок позик держбанків, цьому також допомогла програма "5-7-9".

Загалом банківський сектор тримається. Однак банки, фактично, діють суто як платіжні посередники.

Державний бюджет

У перші місяці війни податкові надходження до державного бюджета від ПДВ — найбільшого джерела надходжень — скоротилися вдвічі. У березні-червні бюджет недоотримував близько $1 млрд щомісяця. Початково зниження економічної активності було спричинене шоком від початку війни, що вплинув на споживання та логістику. Пізніше спрацювали інші чинники: зменшення чисельності споживачів і працівників через виїзд з України і призов до збройних сил, тимчасове звільнення імпорту від ПДВ і митних зборів, значне розширення спрощеної системи оподаткування, весняний дефіцит пального. 

Цей спад був частково компенсований великими одноразовими надходженнями в лютому-березні, такими як розподіл прибутку держпідприємств (35,2 млрд грн), податок на прибуток підприємств, включаючи аванси (34,9 млрд грн), прибуток НБУ (18,8 млрд грн) тощо. 

З поступовим відновленням економіки та скасуванням податкових знижок доходи від ПДВ відновилися в липні та наступних місяцях. З серпня надходження від ПДВ залишаються стабільними.

Загалом протягом року спостерігалося незначне зменшення податкових надходжень відносно попереднього року. Проте грантові надходження компенсували цей спад.

Друк грошей та іноземна фінансова допомога

Одразу ж на початку війни Україна зіштовхнулася з необхідністю фінансувати видатки, що стрімко зросли — передусім воєнні. На допомогу прийшов Нацбанк, що на час війни відійшов від принципу відмови від "друку грошей". Однак такий спосіб фінансування дефіциту бюджета є вкрай небажаним — значні його обсяги можуть призвести до неконтрольованої гіперінфляції.

Вкрай важливою для того, щоб не допустити гірших з найгірших сценаріїв розвитку економічної ситуації, стала іноземна фінансова (насамперед бюджетна) допомога. Перші іноземні гранти та кредити стали надходити вже за декілька днів після початку повномасштабного вторгнення. З часом іноземне фінансування стало вкрай важливим джерелом фінансування бюджету: станом на середину грудня його обсяги склали $28,1 млрд, зокрема гранти — $12,1 млрд, або 43,4%. Це 60% від усього додаткового фінансування, що отримав український бюджет.

Найбільшими донорами державного бюджету України в 2022 році були США та Європейський Союз, що станом на 14 грудня надали 10 та 7,9 млрд доларів відповідно. США та ЄС також мають стати головними донорами фінансової допомоги і в 2023 році.

Головні іноземні донори державного бюджету України в 2022 році, млн дол.

----------
Текст підготовлено на основі дослідження Центру економічної стратегії "Економіка України під час війни: грудень 2022 та підсумки року"

Фото: National Bank Of Ukraine / Flickr