Як війна вдарила по добробуту українців

Повномасштабне вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року створило гуманітарну кризу, якої Європа не бачила з 1940-х років. Тим часом як близько 2,5 мільйона біженців, в основному з Сирії, знайшли притулок в країнах Європи протягом 2015-2016 років, 3 мільйони українців виїхали за межі України в перші три тижні вторгнення. Вже рік Україна переживає безпрецедентні втрати людського капіталу через масовий виїзд за кордон у пошуках безпеки переважно жінок та дітей, втрати життів через обстріли українських міст і цивільної інфраструктури, військові втрати в зоні бойових дій. За консервативними оцінками, до половини довоєнного населення України, або щонайменше 20 мільйонів людей, безпосередньо задіяні в активні міграційні процеси, спричинені російською агресією.

Про те, як війна вплинула на матеріальний стан українців протягом минулого року, читайте в огляді Новини.LIVE на основі дослідження Центру економічної стратегії "Економіка України під час війни: грудень 2022 та підсумки року".

Доходи українців

Безсумнівно, вплив війни на доходи та фінансовий стан українців є вкрай негативним, зазначає голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Хоча офіційно публікацію статистики по ринку праці в Україні було припинено, очевидно, що мільйони людей втратили роботу, а реальні доходи значно скоротилися. За оцінками Національного банку України, реальні зарплати за підсумками 2022 року скоротилися на 16%, а в IV кварталі скорочення реальних зарплат сягнуло 23% у річному вимірі. 

Водночас мільйони українців перебувають за кордоном, що значно обмежує економічні можливості нашої країни, а також податкові надходження до державного бюджету. Навіть якщо ці українці спроможні працювати дистанційно, споживають повсякденні товари та послуги, вони все одно за кордоном, а отже — сплачують податки в бюджети інших країн.

Українці за кордоном 

Приблизно 7,8 мільйона українців, або майже населення такої країни як Швейцарія, знайшли безпечний прихисток у країнах Європи з початку повномасштабного російського вторгнення. З них 4,8 мільйона отримали тимчасовий захист в одній з приймаючих країн. Половина від усіх українських біженців осіли у Польщі та Німеччині.

Українські біженці готові працювати та вкладати в економіку приймаючих країн. Наприклад, станом на вересень 2022 року в Польщі та Німеччині вже працевлаштувались 430 тисяч та 160 тисяч українських біженців відповідно. Загалом дві третини дорослих вимушених переселенців у Польщі готові працювати. Останні соцопитування показують, що кожний п’ятий дорослий український переселенець вже працевлаштований у Німеччині. Українці знайшли роботу переважно в індустрії гостинності й секторі послуг. Значна частина (до 20%) продовжує працювати дистанційно в Україні.

Працевлаштування українських біженців у Польщі та Німеччині за секторами

Внутрішня міграція українців 

До 6,5 мільйона українців є внутрішньо переміщеними. Ця цифра залишається майже незмінною з березня 2022 року. Близько 3,5 мільйона українців отримали офіційний статус ВПО, який дає змогу отримувати соціальну допомогу від держави та міжнародних організацій. Люди переїжджають із найбільш небезпечних регіонів сходу та півдня, де тривають бойові дії, у спокійніші центральні та західні. Пів мільйона мешканців країни знайшли новий дім у столиці. Проте з початком масових російських обстрілів цивільної енергетичної інфраструктури навіть віддалені від кордонів з країною-агресором області не дають безпекової впевненості. Незважаючи на це, понад 70% ВПО планують повернутися додому.

Ситуація з роботою та доходом серед внутрішньо переміщених українців трохи покращується, проте залишається гіршою, ніж у середньому по Україні. Якщо влітку 2022 року до 40% внутрішньо переміщених осіб працездатного віку не працювали, то нещодавні опитування дають оцінку у 31%. Рівень зайнятості серед ВПО також залишається низьким: за тим самим опитуванням 34% внутрішньо переміщених осіб наразі працюють за наймом, ще 7% мають власний бізнес (разом — 41%). Для порівняння, в середньому по Україні 57% людей наразі мають роботу. Значна частина внутрішньо переміщених осіб (84%) втратила попередню роботу через війну, тим часом як в середньому по Україні показник становить 50%, за останнім опитуванням Gradus.

Безробіття й ситуація на ринку праці 

Ситуація на українському ринку праці залишається напруженою. Мінекономіки дає оцінку щодо фактичної кількості безробітних в Україні у 2,6 мільйона осіб, станом на грудень 2022 року (зростатиме до 2,8 мільйона осіб у 2023 році, за прогнозами). Це вдвічі менше, ніж останні та єдині оцінки абсолютного рівня безробіття в Україні Міжнародною організацією праці у травні 2022 року (до 5 мільйонів). При цьому офіційно статус безробітного мають лише 215 тисяч осіб, що не відображає реальну ситуацію у країні.

НБУ оцінює рівень безробіття у 30% та прогнозує його часткове зниження наступного року із збереженням диспропорцій на ринку праці. Такі оцінки близькі до результатів останніх соціологічних опитувань. За жовтневим опитуванням "Рейтингу", 34% респондентів працездатного віку не працюють, тим часом як понад половина (57%) наразі мають роботу, за опитуванням Gradus у листопаді.

В Україні досі домінує ринок працедавця. Кількість вакансій хоч і зросла порівняно з весною, проте досі залишається у рази (залежно від сфери діяльності) меншою за ту, що була до повномасштабної агресії. При цьому кількість шукачів роботи суттєво зросла та залишається високою. Навіть ринок ІТ-спеціалістів не поспішає відновлюватись. Компанії демонструють значно менший попит на нових працівників, ніж кількість активних кандидатів.

Війна зумовлює скорочення доходів українців — номінальних та реальних. В умовах зниження фінансової стійкості підприємств, працедавці відкривають вакансії з меншим рівнем зарплати, знижують або не підвищують зарплати наявним працівникам. 77% українців зазначають, що їхній дохід скоротився порівняно з січнем 2022 року, до вторгнення.

81% з тих, хто працює, продовжує отримувати заробітну плату, але майже половина не мають впевненості, що отримуватимуть її у майбутньому. Навіть серед ІТ-спеціалістів 40% побоюються звільнення.

Державна служба статистики припинила публікацію даних про середні заробітні плати через складність збору інформації за регіонами. Проте Пенсійний фонд України публікує значення середньої заробітної плати, з якої було фактично сплачено страхові внески. За цими даними, номінальні заробітні плати в Україні скоротились на 5%  порівняно із січнем 2022 року, що за поточної високої інфляції означає суттєве скорочення зарплат і в реальному вимірі (-21%).

Середня зарплата в Україні, з якої сплачено страхові внески, % р/р

За оцінками банку Sense (раніше — Альфа-банк) на основі власних транзакційних даних, реальне скорочення заробітних плат з лютого по жовтень 2022 року становило 11% на тлі росту номінальних зарплат на 3%. При цьому в приватному секторі виплати скоротились більше, ніж у державному.

Про такий тренд також свідчить дослідження порталу grc.ua: роботодавці відкривають вакансії із набагато меншими окладами у сфері ІТ, вищому менеджменті та консалтингу — секторах, де зарплати зазвичай були найвищими на ринку. При цьому позитивна динаміка в запропонованій заробітній платі спостерігається для вакансій адміністративного персоналу, у сферах автомобільного бізнесу та HR.

За даними Інфляційного звіту НБУ, рівень безробіття в Україні в середньому за 2022 рік оцінено в 25–26%, що відповідає загальній кількості безробітних у 3,2 мільйона осіб.

Ринок праці ще тривалий час залишатиметься слабким, проте поступово відновлюватиметься завдяки адаптації населення та бізнесу до воєнних умов. Безробіття почне скорочуватися в 2023 році. Пожвавлення економічної активності після зниження безпекових ризиків посилить попит на робочу силу. Водночас безробіття залишатиметься вищим за свій природний рівень через довгострокові ефекти війни. 

Процес відновлення робочих місць до довоєнних рівнів потребуватиме чимало часу через значні пошкодження виробничих потужностей, логістичних шляхів, а також слабкий внутрішній попит. На ринку праці зберігатимуться кваліфікаційні та регіональні диспропорції, оскільки в повоєнний період змін зазнає не лише структура попиту на робочу силу, а і пропозиція через міграційні процеси.

Інфляція

На купівельну спроможність українців значно впливає інфляція. За підсумками 2022 року, інфляція в Україні становила близько 30%. Проте для країни у стані війни такий рівень інфляції є цілком помірним. Для порівняння, у сусідній Молдові зростання цін за рік перевищить 34%. Економічні наслідки російської агресії не знають кордонів.

Інфляція у річному вимірі в Україні, країнах ЄС та інших обраних країнах Європи, %

Курс гривні

Від початку повномасштабної війни Нацбанк проводить політику фіксованого валютного курсу. Курс зафіксували ще 24 лютого на рівні 29,25 грн/долар. Разом з низкою адміністративних обмежень це рішення дозволило уникнути паніки й обвалу курсу. З часом стала проявлятися розбіжність між офіційним та ринковим курсом валют, і НБУ відкоригував курс, підвищивши його до 36,57 грн/дол.

Валютні інтервенції НБУ, млрд дол., та середньозважені офіційний і ринковий курси, грн/дол. (права шкала)

Наразі зберігається розрив між офіційним та ринковим курсом — це змушує НБУ частіше виходити на валютний ринок з інтервенціями. Нацбанк сподівається уникнути необхідності ще однієї корекції фіксованого курсу перед поступовим поверненням до плаваючого. Але коли це станеться — наразі невідомо.

Фото: УНІАН