Як вихід Росії із "зернової угоди" вплине на економіку України

Росія не просто вийшла із Чорноморської зернової ініціативи, але й цілеспрямовано знищує українську інфраструктуру, що забезпечує функціонування "зернового коридору".

Ще в понеділок, 17 липня, опитані Новини.LIVE експерти описували можливі альтернативні сценарії поставок української агропродукції за кордон. Але обстріли портової інфраструктури Одеської області в ніч на 19 липня показали, що плани Росії щодо перспектив українського агроекспорту значно агресивніші. Вона не обмежиться власною неучастю у "зерновій угоді", а має намір знищити будь-яку можливість України експортувати свою продукцію по морю, зруйнувавши відповідну портову інфраструктуру. І тут сподіватися залишається лише на героїзм і професійність українських захисників.

Тож потенційне руйнування експортної портової інфраструктури — то найперша і очевидна втрата економіки України після виходу Росії із Чорноморської зернової ініціативи. 

На думку заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослава Жаліло, очевидним наслідком виходу Росії із зернової угоди стануть подальші активні спроби вже не ховаючись атакувати українські порти. 

"План Росії — знищити українську економіку та ускладнити повоєнне відновлення. Атака на Одеський порт 18 липня — лише перша спроба", — стверджує Ярослав Жаліло. 

Крім того, ймовірне різке зростання ризиків для суден в Чорному морі — аж до унеможливлення судноплавства.

Але є ризики для української економіки менш очевидні й відтерміновані в часі, проте не менш руйнівні і масштабні.

Про масштаби потенційних втрат

За даними, озвученими виконавчим директором Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Дмитром Боярчуком, із серпня 2022 року по червень 2023-го Україна експортувала 47 млн тон пшениці, кукурудзи і ячменю. 

"Медіа пишуть, що приблизно за цей період зернова угода дала можливість експортувати 32 млн тон зернових та олійних (хоча в основному зерно). Тобто основна частина експортованого зерна йшла в рамках цієї угоди. В грошах це орієнтовно $10,2 млрд", — каже експерт.

Для розуміння, за січень-травень 2023 року експорт товарів та послуг приніс Україні $22,5 млрд. І $10,2 млрд з них — це саме аграрний експорт (близько $4,6 млрд з цієї суми — це пшениця, кукурудза, ячмінь). 

Іншими словами, якщо зернової угоди не буде, то це суттєво підважить експортні можливості України. Хоча, зазначає експерт, прогнозовані потреби України в експорті на наступний маркетинговий рік значно скромніші, з огляду на падіння урожаю в 2023 році.

"Для України Чорноморська зернова ініціатива економічно дуже важлива. За час від її започаткування морським коридором перевезено половину загального експорту зерна з України", — зазначає Ярослав Жаліло. 

Альтернативні можливості вивезення зерна суходолом вже задіяні з максимальною інтенсивністю та впираються у системні дефіцити — пропускну спроможність залізниць, пунктів пропуску залізниць у країнах-партнерах, потужностей зберігання та перевантаження тощо. Тому найімовірнішим наслідком виходу Росії із зернової угоди буде "затоварювання" зерном, з дефіцитом місць зберігання. Як наслідок — псування частини врожаю та втрати виробників, а також падіння цін на зерно на внутрішньому ринку. 

Отже, постане потреба в адекватних заходах за підтримки міжнародних партнерів. Серед таких заходів: розширення тимчасових потужностей зберігання (рукави, швидкозбірні елеватори тощо); подолання вузьких місць експортної логістики (наприклад, склади біля дунайських портів чи пункти пропуску через західний кордон); збільшення перероблення зерна всередині країни, включаючи випуск кормових продуктів, що тягнутиме за собою можливості розвитку споживачів — вертикально інтегрованих компаній тваринницького спрямування.

Також потрібна буде фінансова підтримка, особливо — невеликим агрокомпаніям, які нестимуть збитки через падіння цін на зерно на внутрішньому ринку, упевнений Ярослав Жаліло.

Як зазначає аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин, значні транспортні витрати при використанні альтернативних каналів експорту негативно вплинуть на рентабельність виробництва більшості сільськогосподарських культур. 

"Протягом війни аграрії і так несуть значні витрати через ускладнену логістику та залишки продовольства минулого року, а також значно вищі ціни на ресурси виробництва. Ще один такий рік ще більше ускладнить господарську діяльність", — прогнозує співрозмовниця Новини.LIVE.

Про тиск на гривню та ріст цін

Аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Павло Мартишев зазначає, що з кінця червня 2023 року через протоку Босфор не було пропущено жодного судна з аграрною продукцією з України. Тому де-факто Чорноморська зернова ініціатива припинила діяти ще в червні. Це означає, що Україна матиме надлишок зерна. Які це матиме наслідки?

На думку співрозмовника Новини.LIVE, очікування зниження продуктових цін внаслідок збільшення об’ємів внутрішньої переробки продукції українського агроекспорту є помилковими.

"Українські агровиробники матимуть менше доходів і, відповідно, валютної виручки. Це, в свою чергу, тиснутиме на курс гривні у бік її ослаблення", — аргументує Павло Мартишев.

До словам, в 2022 році більше 60% українського експорту припало саме на аграрну продукцію.

Фактор зниження агроекспорту ослаблює гривню меншою мірою, ніж валютні надходження в країну від міжнародних партнерів ту таки гривню підсилюють. Так, за статистикою Національного банку валютні резерви України зростають. А, отже, гривня укріплюється.

Але, тим не менше, падіння агроекспорту негативно впливає на курс національної валюти, внаслідок чого може зростати інфляція. Зокрема, можна очікувати здорожчання продовольчих продуктів, у тому числі не зернової групи. Мова йде про імпортні продукти, фрукти, овочі, сири, алкоголь.

"Отже, матимемо парадокс: на тлі очікуваного збільшення запасів зерна ніхто не захоче його продавати за безцінь. Хтось буде очікувати підвищення цін, хтось перероблятиме агропродукцію, хтось експортуватиме через Дунай, а хтось намагатиметься возити через Чорне море", — прогнозує Павло Мартишев.

В будь-якому випадку, для української економіки це суттєвий негатив. А споживачам не варто чекати здешевлення продуктів харчування.

Українська економіка відчує вплив виходу Росії із зернової угоди вже за декілька місяців.

Наразі ми спостерігаємо сезонне просідання цін на овочі та м’ясо. Але вже восени можемо побачити сезонний ріст цін, посилений фактором зупинки дії зернової угоди.

"Якщо навіть уявити, що Росія повернеться в зернову угоду, є великі сумніви щодо можливої зміни ситуації", — вважає Павло Мартишев.

Швидше за все російська сторона продовжить "італійський страйк" під час перевірки суден з українською агропродукцією в протоці Босфор, що вона й робила останнім часом.

Ситуація може погіршитись на тлі успіхів українського військового контрнаступу. Швидше за все, Росія тиснутиме на Україну, використовуючи для цього як інструмент "зернову угоду".

Позиція НБУ

В Національному банку України заспокоюють: фактична ситуація з аграрним експортом в другому кварталі року була кращою, ніж очікувалося.

Оперативне врегулювання питань із транзитом продовольства до інших країн ЄС та звуження переліку товарів, заборонених для ввезення, дещо пом’якшили падіння експорту продовольства. А відвантаження альтернативними шляхами були вищими, ніж очікувалося. Все це дало змогу компенсувати втрати від обмежень.

Попри реалізацію ризиків як для роботи "зернового коридору", так і у вигляді подовження обмежень з боку окремих країн ЄС до середини вересня 2023 року (хоч і за скороченим переліком товарів), втрати від цих обмежень у другому півріччі 2023 року будуть меншими, ніж оцінювалося раніше.

Ба більше, запевняють в НБУ, з огляду на вищу пропускну здатність альтернативних шляхів експорту, агропродукцію, що не буде вивезена в цьому році, вдасться експортувати у 2024 році, цим самим компенсуючи втрати поточного року.

Реалізація ризиків для роботи "зернового коридору" та подовження заборони на імпорт українського продовольства низкою країн ЄС також не підважить стійкість на валютному ринку, запевняє фінансовий регулятор. Національний банк має достатньо інструментів і ресурсів для того, щоб цю стійкість забезпечувати.