"Артеріальний" тиск ДБР і розшук Інтерполу: чим Жеваго заслужив інтерес силовиків

Днями співробітники Державного бюро розслідувань провели обшуки на підприємствах корпорації "Артеріум" бізнесмена і колишнього народного депутата Костянтина Жеваго. За інформацією джерела в правоохоронних органах, на яке посилається новинна агенція "Інтерфакс-Україна", наразі перевіряється можлива причетність Жеваго та інших підконтрольних йому осіб до колабораційної діяльності, а саме робота його підприємств на користь рф.

Слідчі дії проводились також вдома в осіб, які від імені Жеваго ведуть господарську діяльність в Україні, купуючи нерухомість та активи підприємств реального сектору економіки в інтересах екснардепа. "Існує стійкий взаємний фінансово-господарський зв’язок між Жеваго та цими підприємствами", — повідомило джерело, нагадавши, що бізнесмен перебуває у розшуку як підозрюваний в іншому кримінальному провадженні та ховається за межами України.

Слід зазначити, інформація про те, що "Артеріум" міг продовжувати постачання продукції до РФ після початку широкомасштабного вторгнення росії, просочувалася у ЗМІ ще у квітні, причому з російських ресурсів. В самій компанії ці звинувачення відкинули — щоправда, лише після обшуків на підприємстві.

Чого чекати від обшуків на "Артеріумі"

Отримати оцінку фахівців щодо слідчих дії на підприємствах корпорації "Артеріум" виявилося нелегкою справою: коментувати і прогнозувати розвиток подій навколо підприємств Костянтина Жеваго відмовились майже всі юристи, до яких зверталися Новини.LIVE.

Як зазначає старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий, подібними справами передусім має займатись Служба безпеки України, а не ДБР.

"Коли здійснюються сумнівні кримінальні провадження, виникають певні сумніви щодо справедливості таких проваджень і тих обмежень, які накладаються на компанію. Неодноразово ми були свідками огульних кримінальних проваджень, метою яких було або блокування бізнесу, або передача активів в Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА), з невідомими подальшими діями щодо цих активів", — зазначає юрист в коментарі для Новини.LIVE.

Що держава збирається робити з активами Костянтина Жеваго — наразі невідомо. Але у держави є принаймні декілька законних механізмів дій.

Перший механізм — санкції. На підставі накладення санкцій на власників бізнесу його активи можуть бути націоналізовані.

Вочевидь, у випадку з обшуками підприємств "Артеріуму" про санкційний механізм говорити не доводиться, оскільки на Костянтина Жеваго санкції не накладені.

Виникає питання: якщо ДБР говорить про колабораціонізм, тобто діяльність на користь країни-агресора, то чому РНБО не наклало на Жеваго санкції як на громадянина, який сприяє російській агресії?

Другий механізм, який перебуває в правовому полі, — це примусове вилучення активів згідно із законом про режим воєнного стану. Саме такий механізм був застосований нещодавно щодо іншого активу Костянтина Жеваго — компанії "АвтоКрАЗ".

Що стосується підприємств корпорації "Артеріум", то відповідних рішень військового командування країни не було.

Отже, залишається третій механізм — розслідування кримінальних проваджень з подальшим арештом активів і відправкою їх в АРМА.

"До цього правового механізму виникає найбільше питань. Легітимна мета кримінального провадження — це виявлення, фіксація злочину і подальше притягнення особи до кримінальної відповідальності. Якщо відповідна стаття Кримінального кодексу передбачає конфіскацію майна, то відбувається конфіскація. Якщо ж легітимна мета — позбавити особу активів, а при цьому використовується правовий інструмент кримінального провадження, то ми бачимо, що мета не відповідає засобам", — пояснює Юліан Хорунжий.

Щоправда, сам факт обшуків ще не означає, що особу позбавлятимуть активів. Можливо, там дійсно є докази причетності до злочинної діяльності. Це може мати як наслідок арешт лише частини активу, а не націоналізацію всього активу.

Співрозмовник Новини.LIVE не виключає, що активність силовиків навколо Костянтина Жеваго є лише вимушеною реакцію правоохоронців на суспільний резонанс, який спричинило нещодавнє розслідування журналістів про елітних українських біженців, так званий "батальйон Монако". В останньому, зазначимо, Жеваго привернув окрему увагу через назву своєї 65-метрової яхти — "Z". Ця літера після 24 лютого стала одним із символів російського вторгнення в Україну. Як пояснив сам бізнесмен, назва відповідає першій літері англійської транслітерації його прізвища — Zhevago.

Історія з присмаком метала

За тиждень до обшуків на підприємствах корпорації "Артеріум" пройшли обшуки на двох гірничо-збагачувальних комбінатах, які також належать Костянтину Жеваго. "За процесуального керівництва Офісу генерального прокурора розслідуються факти умисного ухилення службовими особами двох підприємств від сплати податків на суму майже 10 млрд гривень (ч. 3 ст. 212 КК України)", — повідомляв тоді  Офіс генерального прокурора.

За інформацією прокуратури, посадові особи одного з цих підприємств у 2018-2021 роках занизили податкові зобов'язання з рентної плати за користування надрами на суму майже 7,6 млрд гривень, а іншого — більше ніж на 2,7 млрд гривень. Це призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету понад 10 млрд гривень.

Але і це не всі неприємності, які нині звалились на Жеваго. За місяць до обшуків Північний апеляційний господарський суд визнав недійсною купівлю компанією Ferrexpo в 2002 році 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, який фактично є основним активом Ferrexpo. Полтавський ГЗК, куплений у росіян через низку офшорів, вважається одним із найпривабливіших інвестиційних обʼєктів на ринках, що розвиваються. У 2020 році його частка виторгу в Ferrexpo становила 76%.

Перше українське ІРО і недовіра аудиторів

Нинішня кримінальна справа — не єдина в "портфоліо" олігарха.

У 2019 році "наймолодший мільярдер Європи, який створив свої статки сам", як колись писав про нього Forbes, перестав бути народним депутатом України (він обирався до Верховної Ради з 1998 року — спочатку за списками партій, потім як безпартійний самовисуванець) і був оголошений Генпрокуратурою в міжнародний розшук у справі про розтрату і легалізацію 2,5 млрд гривень через його банк "Фінанси та Кредит" (ліцензію банку відкликано 2015 року). За даними перевірки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щоб заволодіти грошима, було видано кілька свідомо безнадійних кредитів на суму майже 5 млрд грн.

Після цього Жеваго склав із себе повноваження гендиректора гірничодобувної групи Ferrexpo, але залишився її мажоритарним власником і членом ради директорів. Ferrexpo була "вітриною" і гордістю Жеваго — першою українською компанією, яка провела IPO на Лондонській фондовій біржі.

Але навесні 2019 року аудиторська фірма Deloitte обвалила її акції. Аудитори засумнівалися, що компанія справді спрямувала на благодійність 33 млн доларів, і відмовилися продовжувати з нею роботу. За кілька місяців різко впали світові ціни на залізорудну сировину, ще сильніше знизивши вартість активів Жеваго.

Згодом ситуація вирівнялась, і Ferrexpo почала демонструвати рекордні прибутки. Так, за даними Forbes, в 2020 му EBITDA компанії зросла на 46%, до 859 млн доларів. Попередній рекорд, 801 млн доларів, був 2011 року. У квітні 2021 року Ferrexpo, що котирується на Лондонській фондовій біржі, досягла капіталізації 2,1 млрд фунтів стерлінгів (2,9 млрд доларів).

Проте номінальною зміною статусу у власному бізнесі для Жеваго ця історія не закінчилася. 2 жовтня 2019 року Шевченківський суд Києва дозволив стягнути з Жеваго 1,5 млрд грн на користь НБУ. Ще за два місяці бізнесмена було оголошено в міжнародний розшук. А влітку 2021 року про розшук Жеваго оголосив вже Інтерпол.

Вочевидь, є підстави і для нинішніх обшуків. Але чи закінчиться вся ця активність реальними наслідками для бізнесмена, який вже майже три роки успішно переховується від українських правоохоронців, стане зрозуміло, в кращому випадку, найближчими тижнями.