Ракети москви проти кредитів Заходу: скільки російська війна витрусить з кишень українців до кінця 2023 року
Поділитися
Подібно до того, як українська армія це зробила на полі битви, українська економіка змогла уникнути найгіршого сценарію та швидко пристосувалася до нових реалій. Після скорочення ВВП на 45-50% у перші місяці війни економіка почала відновлюватися завдяки покращенню безпеки населення та відновленню логістики.
Як руйнування енергетики вплине на наше життя
Руйнування енергетичної інфраструктури через масовані ракетні обстріли може стати новою реальністю в наступні місяці. Перебої в постачанні електроенергії стануть ключовим викликом для уряду в економічній царині в осяжному майбутньому.
Наразі негативний вплив на економіку від відключень електроенергії був помірним. Проте обстріли, ймовірно, продовжаться, а зростання попиту на електроенергію взимку змусить збільшувати масштаб та тривалість відключень електроенергії взимку.
На думку доктора економічних наук, заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослава Жаліло, досить ймовірне поглиблення проблем стійкості енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак напевно погіршить економічні результати України наприкінці року. Йдеться як про безпосереднє зменшення внеску у ВВП енергетичного сектору (при збільшенні його витрат), так і про гальмування інших економічних процесів — виробництва, торгівлі, фінансових операцій.
Разом з тим масштаби реального зменшення активності будуть менші, ніж офіційно зафіксований спад, оскільки вимкнення електроенергії менше впливає на обсяги нереєстрованої активності — ринкову торгівлю, побутові та інші послуги.
Також слід зважати на інтенсивну адаптацію як бізнесу і громадян, так і держави до ризиків для енергосистеми.
"Зростає індивідуальна енергетична автономність бізнесів. І наразі важливі цілеспрямовані дії щодо забезпечення автономності базових системоутворюючих процесів — електронних фінансових розрахунків, електронного зв'язку (мобільний та широкосмуговий Інтернет). Це досить складно, але процес вже пішов за потужної підтримки зарубіжних партнерів", — констатує співрозмовник Новини.LIVE.
На його думку, сучасне технологічне та мережеве суспільство спроможне дати ефективну децентралізовану відповідь на заздалегідь збанкрутілі середньовічні спроби нав'язування агресором "права" сили.
"У разі продовження ворожих атак буде важко, і втрати для економіки за несприятливих сценаріїв можуть бути відчутними. Проте країна генераторів обов'язково переможе країну дегенератів", — упевнений експерт.
Що буде з економікою
Прогноз економічної динаміки на наступний рік базується на припущенні, що Україна буде поступово звільняти окуповані території та зможе закінчити гарячу фазу війни на прийнятних умовах наступного року, орієнтовно ближче до осені.
"Раніше ключовим припущенням макропрогнозу було тривале продовження війни на виснаження. Очікуємо, що в результаті суттєвого зниження військових ризиків робота ключових морських портів буде повністю розблокована, з-за кордону повернеться принаймні половина вимушених мігрантів (приблизно 4 млн людей), а український приватний бізнес відновить інвестиційну діяльність", — прогнозують аналітики інвестиційної компанії Dragon Capital.
Але, зважаючи на пошкодження виробничих потужностей та руйнування логістичних ланцюжків, темпи початкового післявоєнного економічного відновлення будуть помірними і недостатніми, щоб компенсувати економічні втрати на початку 2023 року. Запуск широкомасштабної програми відновлення української економіки, скоріше за все, потребуватиме часу і розпочнеться вже у 2024 році.
За результатами 2022 року аналітики Dragon Capital очікують падіння реального ВВП на 32% (рік до року), а у 2023 році — зниження ще на 5%.
А от аналітики фінансової групи ICU очікують більш суттєве падіння економіки за результатами поточного року — на 35%. При цьому наступного року вони прогнозують 4% росту.
"Ми не очікуємо помітного економічного відновлення в 2023 році через слабкість внутрішнього попиту та досі значні обмеження експортної логістики. Ми зберігаємо наш прогноз зростання реального ВВП наступного року на рівні 4%. Наш прогноз на наступний рік базується на припущеннях поступового зниження інтенсивності бойових дій, покращення безпекової ситуації та часткового повернення біженців. Водночас не припускаємо отримання Україною репарацій та відновлення прямих іноземних інвестицій", — прогнозує керівник підрозділу макроекономічних досліджень ICU Віталій Ваврищук.
Що буде з бюджетом, і хто нам дасть гроші
Тягар війни суттєво впливає на державні фінанси України. Витрати державного бюджету залишаються вкрай високими. Вони перевищать 55% ВВП у поточному році й можуть знизитися до 45% ВВП наступного року. Це означає, що доходи бюджету перекривають менше половини витрат у 2022 році та приблизно 50% у 2023 році, підрахували в ICU.
Зростання витрат бюджету обумовлене значними потребами у фінансуванні видатків на оборону. Вони можуть сягнути 20% ВВП цього року та знизитися до 15% наступного. Це дуже контрастує із довоєнним рівнем витрат 2-3% ВВП. Витрати на правоохоронну діяльність також зросли на 2-3% ВВП, адже значна їх частина також пов’язана з війною. Соціальні виплати збільшилися на 1-2% ВВП порівняно із довоєнними витратами через необхідність підтримувати вимушених переселенців. Інші складові витрат державного бюджету дещо скоротилися відносно ВВП, зокрема на охорону здоров’я та освіту.
Таким чином, прогнозує Віталій Ваврищук, дефіцит державного бюджету може перевищити 30% ВВП у поточному році та знизитися до 22% наступного року. Потреби у фінансуванні дефіциту бюджету величезні, і практично усе фондування очікувано надходитиме у формі міжнародної фінансової допомоги. У 2022 році обсяги допомоги перевищать 30 млрд доларів, основна частина з яких — це гранти від США та кредити на пільгових умовах від ЄС.
Припливи допомоги наступного року будуть ще більшими й можуть перевищити 40 млрд доларів. Основні надавачі допомоги будуть такими ж: ЄС підтвердив готовність надати 18 млрд євро у формі пільгових довгострокових кредитів, а США можуть надати до 18 млрд доларів у формі грантів.
Коштів від ЄС та США в поєднанні з меншими кредитами від інших урядів та міжнародних фінансових організацій має бути достатнім для того, щоб задовольнити потреби України у фінансуванні дефіциту бюджету. Проте в цій історії може знайтися й вагома роль для Міжнародного валютного фонду. Додаткове фінансування від МВФ може виявитися критично необхідним, якщо гранти та кредити від ЄС та США надходитимуть зі значною затримкою.
Інший ризик, який може мінімізувати програма МВФ, — це недооцінка можливих бюджетних витрат. Уряд припускає, що витрати на оборону будуть значно нижчими відносно ВВП наступного року. Проте якщо відбудеться нова ескалація війни, Україна не зможе знизити витрати на оборону, а отже, потребуватиме додаткового фінансування. У будь-якому разі МВФ наступного року може надати щонайменше 3 млрд доларів, щоб компенсувати суми, які Україна повертатиме фонду за графіком.
Що буде з гривнею
Зважаючи на значні очікувані обсяги міжнародної фінансової допомоги, НБУ більше не має причин поспішати з подальшою девальвацією гривні після того, як було знижено курс гривні до долара на 25% наприкінці липня.
Водночас певне послаблення курсу наступного року можливе з урахуванням значених нижче факторів:
— на девальвації гривні може наполягати МВФ, адже поточний обмінний курс створює значні дисбаланси на валютному ринку;
— державний бюджет на 2023 рік базується на середньорічному обмінному курсі 42,2 гривні за долар.
"Якщо курс гривні залишиться на поточному рівні, то доходи бюджету та запозичення можуть виявитися недостатніми для виконання плану. З урахуванням цих міркувань ми очікуємо, що офіційний курс гривні до долара залишиться на поточному рівні до кінця 2022 року та дещо послабиться до 40 гривень за долар до кінця 2023 року", — прогнозують аналітики ICU.
На думку аналітиків Dragon Capital, Нацбанк намагатиметься уникнути ще однієї корекції курсу гривні в найближчій перспективі, оскільки фіксований курс є важливим стабілізаційним фактором для економіки в поточних невизначених умовах.
Ймовірно, НБУ триматиме офіційний курс гривні до долара на поточному рівні 36,57 гривні за долар до кінця третього кварталу 2023 року, коли очікуване завершення гарячої фази війни дасть змогу розпочати повернення до гнучкого курсоутворення та інфляційного таргетування.
"В перші післявоєнні місяці, скоріше за все, на ринку зберігатиметься відносно невеликий дефіцит валюти. Тому ми очікуємо помірну девальвацію гривні в четвертому кварталі 2023 року до 43 гривень за долар", — прогнозують в Dragon Capital.
Основним ризиком для прогнозу залишається розвиток військової ситуації та масштаб пошкоджень критичної інфраструктури. Також тривала затримка міжнародної допомоги або суттєве зменшення її обсягів, особливо в першому кварталі 2023 року, може спровокувати стрімку втрату золотовалютних резервів Нацбанком та вимушену девальвацію гривні.
Читайте Новини.LIVE!
