Податки після війни, мародерство на митниці та хто віддаватиме гроші за військову допомогу Україні: інтерв’ю з Данилом Гетманцевим

Нині ніхто серед політиків та експертів не розкидається прогнозами про те, що чекає на Україну через рік або десять, бо ми навіть не бачимо хоча б приблизної дати закінчення війни. Однак зараз як ніколи треба рахувати гроші, економити і готуватися до всього. 

Економіка країни підкосилася ще на етапі пандемії, а тепер і поготів. Однак влада знизила податковий тиск на бізнес, закликає людей у відносно безпечних регіонах повертатися до життя, а також отримує грошову та військову допомогу від інших країн. 

Про те, хто і чим буде розплачуватися з нашими партнерами після війни та які податки доведеться платити українцям, в інтерв'ю Новини.LIVE розповів народний депутат України, голова комітету з питань податкової та митної політики Данило Гетманцев. 

Читайте також: У “Слузі народу” розповіли, як українцям компенсуватимуть за знищене та пошкоджене житло

Раніше ми доходи, видатки, податки і все інше рахували щонайменше місячним звітом. Тепер всі рахуємо життя днями війни. Яка наша економічна ситуація сьогодні?

Я насправді далекий від того, аби тішити вас ілюзіями. Ситуація складна, однак 80% підприємств вже відновили свою роботу на безпечній території, в тому числі підприємства важкої промисловості.

Спрогнозувати що буде, якщо війна триватиме роками, ніхто не може. Ми з вами маємо на сьогодні два прогнози - від МВФ і Світового банку, які різняться на 10% падіння ВВП. Якщо МВФ нам дає падіння 35%, то Світовий банк 45% тільки за цей рік. При цьому відновлення ВВП за їх прогнозами йде досить важко.

З іншого боку, будь-які прогнози є умовними. Ніхто не знає коли гаряча фаза завершиться і ми зможемо перейти до відбудови економіки. Тому зараз наше завдання – боротьба за кожну десяту, соту долю ВВП, за кожне підприємство, кожне робоче місце.

Якщо говорити про запаси їжі і товари першої необхідності - всі ці баланси складені, державне замовлення розміщене. Все здійснюється так, щоб забезпечити всіма необхідними товарами все наявне населення України на необмежений проміжок часу, випередивши дефіцит. Ми не повинні відчувати дефіциту по жодній із позицій, починаючи від м’яса, завершуючи молоком, крупами, мукою.

У стані війни Україна живе за особливим бюджетом, не тим, який ухвалювався напередодні. Ви заявили, що нині нам треба 10% ВВП виділити на оборону. Звідки розрахунок?

Щонайменше 20 млрд доларів ми повинні витрачати на оборону. Про 10% ВВП я мав на увазі ВВП 2021 року, коли у нас ВВП був 200 млрд доларів. Військовий мирний бюджет рашки 60 млрд, а зараз - набагато більше. А ми, хочемо цього чи ні, будемо жити в постійній загрозі нової війни, навіть коли вдасться досягти миру. Від миру починається відновлення. А до цієї крапки чи коми про відновлення можуть бути лише розмови.

Військово-промисловий комплекс (ВПК) України повинен стати галуззю-локомотивом, яка буде розвивати всю економіку. Ми зробимо державні інвестиції у виробництво касок, бронежилетів. Ми не повинні це взагалі ввозити з-за кордону, а робити своїми руками.

З іншого боку, нам треба розвивати робототехніку, безпілотники та інше науковомістке озброєння. І це не тільки те, на що ми будемо витрачати. Цим ми створимо робочі місця, високоякісні товари, які зможемо продавати у всьому світі. І до речі, ту є необмежені можливості для державно-приватного партнерства.

Зараз ми отримуємо такий товар на різних умовах від інших країн. Які ці умови? Як ми будемо віддавати?

Ми це не коментуємо. Але повірте, навіть я, як людина, яка в темі процесу, не знаю і половини того, що відбувається з приводу надання нам військової допомоги. Ці питання чутливі і засекречені.

З ваших питань точно податки. Нині на бізнес знизили тиск у податковому плані, а що буде з податками після війни?

Насправді нам потрібна справедлива система перерозподілу через податки. В чому проблема була з податковою системою? Не у відсотку податку, не в цифрі ставки. Мова про рівність та загальність оподаткування. Якщо один бізнес сплачує ставку 18%, інший такий самий 5%, а третій не сплачує нічого - це несправедлива система.

Нам потрібна загальна система оподаткування, коли податки сплачують всі. Ми можемо дискутувати про розмір ставок, можливо 18% це завелика ставка і є якісь макроекономічні прогнози, які покажуть, що ставка 15% чи 13% буде кращою. Я готовий сприйняти такі розрахунки без будь-яких питань, але моя принципова позиція - ці 13,15 або 18% повинні сплачувати всі.

Разом з тим, ми можемо і повинні точково стимулювати окремі галузі та інвестиції до них. Про ВПК ми вже згадували. Наступне – сільськогосподарська переробка. Наприклад, зараз попри війну ми стимулюємо ІТ галузь, створюємо для них найсприятливіший податковий режим, бо вони конкурують з податковими режимами за кордоном. Але ми не можемо з вами толерувати умови, коли надвеликий бізнес не сплачує податки.

Нова податкова система має бути вплетена у план Маршала - план з відновлення країни. Якщо ми говоримо про ВПК або сільськогосподарську переробку, то вони повинні мати особливі умови оподаткування. Якщо ми говоримо про зарубіжні інвестиції, які ми хочемо залучити в межах плану Маршала, то для них теж мають бути особливі умови.

Ви заявили, що для розв’язання питань оподаткування треба референдум. Вивпевнені, що люди готові і зможуть це правильно вирішити?

У мене дуже змінилися світоглядні підходи. Ми побачили, що люди йшли з голими руками на танки. Це свідчить про те, що ця нація вже відбулася, стала достатньо дорослою аби вирішувати питання своєї життєдіяльності, самостійно приймати рішення, в тому числі з питань оподаткування.

У Швейцарії, наприклад, люди самі вирішували, що їм і за що сплачувати. Це зараз вони розвинуті, багаті і заможні, але вони ж такими 300 років тому не були. А тепер вони зрілі для таких рішень.

Але з іншого боку, питання оподаткування завжди повинно вирішуватись в комплексі. Зниження податку – це завжди зниження видатку. Це конкретні гроші, які недоотримають конкретні люди. Коли люди самі прийматимуть рішення, то братимуть на себе відповідальність. Народ вирішить, а ми, як політики, реалізуємо буква в букву. У відповідальності за прийняті рішення є дорослість суспільства.

Наостанок зазвичай хочеться про хороше, але мене цікавить митниця. Мародерство гуманітарки розпочинається там. Як вирішувати проблеми?

Всі проблеми ми повинні вирішити зараз. Я вважаю, якщо не зламаємо хребет олігахічно-клановій системі, не зламаємо клани всередині митниці, клани всередині судової системи, клани в правоохоронних органах, то нічого доброго не буде.

Вичищення митниці треба починати сьогодні, от зараз, у війну, не шкодуючи нікого. Тому зараз час зробити те, на що нам не вистачало політичної волі у мирний час – перезавантажити контролюючі та правоохоронні органи.

Я особисто виступаю за те, аби таке перезавантаження здійснювалось за рахунок професійних учасників бойових дій, наших солдатів, які ризикуючи собою здобудуть Перемогу і мають зіграти визначальну роль у відбудові мирного життя.