Три по 10%: що змінить нова податкова реформа та якими будуть наслідки для бізнесу

У владних кабінетах визріває чергова податкова реформа. Вона поки що перебуває на стадії обговорення й не оформлена в конкретний законопроєкт. Але вже зараз навколо цієї ідеї точиться запальна дискусія.

Що передбачає податкова реформа

Основні риси податкової реформи озвучив заступник голови Офісу Президента Ростислав Шурма. За його словами, зараз обговорюється модель, яка має умовну назву "10-10-10". Вона передбачає, що на рівні 10% буде встановлено ставки одразу трьох податків: податку на прибуток (зараз ставка податку становить 18%), податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, його ставка сьогодні також 18%) та податку на додану вартість (ПДВ, найчастіше має ставку 20%).

Також модель передбачає, що ставку військового збору буде підвищено вдвічі — до 3%, а такий єдиний соціальний внесок (ЄСВ), за рахунок якого наповнюється Пенсійний фонд і фонди соціального страхування, буде скасовано.

При цьому пропонується посилити відповідальність за порушення податкового законодавства, а також спростити податковій доступ до інформації про банківські рахунки, аби запобігати ухиленню від сплати податків.

Ростислав Шурма зазначив, що ідея цієї моделі — надати Україні можливість бути конкурентною з міркувань податків, зокрема і для глобального бізнесу. Водночас він визнав, що дискусії щодо моделі ще тривають, оскільки є питання наповнення бюджету, який і сьогодні дуже незбалансований, а що буде з його наповненням найближчими роками — незрозуміло.

Звідки взяти гроші

Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай погоджується, що зменшення податків стимулюватиме бізнес, дасть більше можливостей для інвестування і розвитку економіки. 

Але він зазначає, що, на його думку, автори реформи прорахувались з компенсаторами, які мали б замістити втрати бюджету від зниження податкового навантаження. А ці втрати оцінюються в 600 млрд гривень на рік.

"Вони не закриють повністю цього спаду надходжень, принаймні, немає переконливого моделювання, яке б це підтверджувало", — зазначив Юрій Гайдай.

Також він вказав на те, що сьогодні Україна має величезний дефіцит бюджету, спричинений значним збільшенням видатків на оборону, і  зменшити їх істотно неможливо.

Економічний експерт Ілля Несходовський додав, що скорочувати бюджетні видатки в часи, коли потрібно відновлювати країну, неможливо: "Нам потрібні кошти на відновлення інфраструктури, на підтримку окремих держпідприємств, на виплату соціальної допомоги, компенсацій за втрачене майно".

Експерти зазначають, що в такому випадку залишається тільки два способи покрити дефіцит бюджету: або за рахунок допомоги від зовнішніх партнерів, або додатковою емісією, тобто друком грошей.

Чи дасть гроші Захід

Щодо першого варіанту, то експерти мають великі сумніви, що західні партнери даватимуть гроші на покриття дефіциту бюджету, який спричинений, зокрема, і зниженням податків для українського бізнесу та громадян.

"Проблема в тому, що вони і так надають стільки, що недостатньо повністю покрити дефіцит бюджету. А просити дати ще більше для того, щоб ми могли знизити податки для бізнесу, — не думаю, що таке взагалі спрацює. Це не дуже переконливо звучить", — зазначив Юрій Гайдай.

Такої ж думки дотримується й Ілля Несходовський.

Те, що нам зараз, під час активних бойових дій, західні партнери дають кошти, ще не означає, що їх надаватимуть і надалі

Економічний експерт Олег Пендзин нагадав, що в Україні податкові новації від уряду, які передбачали значно менші втрати бюджету, не підтримувались західними партнерами, якщо ті не бачили джерел компенсації.

"Наші партнери не підтримували податкові новації, де сума була мінус 15-20 млрд гривень. А тут йдеться про сотні мільярдів. Думаю, що перші, хто виступить проти, будуть наші партнери", — зауважив Пендзин.

Чи допоможе друк грошей

Другий варіант покриття дефіциту бюджету — за рахунок емісії — експерти вважать ще гіршим. На думку Юрія Гайдая, емісія спричине ще більшу інфляцію, ніж зараз, і це вдарить перш за все по найменш малозабезпечених верствах населення. Також інфляція вище певного рівня просто зруйнує економіку: всі будуть постійно очікувати, що ціни зростатимуть, тому підвищуватимуть свої ціни наввипередки.

"Ми вже спостерігали надмірну емісію на початку 1990-х", — нагадав Юрій Гайдай.

"Це матиме більше мінусів, ніж плюсів", — додав Ілля Несходовський.

Як сплачувати пенсії

Ілля Несходовський зазначив, що скасування ЄСВ ставить під загрозу українську пенсійну систему, а повноцінної альтернативи в проєкті податкової реформи він не побачив. Водночас грошей в держбюджеті, аби виплачувати пенсії, немає.

"Це потребуватиме перегляду розміру пенсій, виникне питання: як враховувати страховий стаж. Якщо скасувати ЄСВ, то як бути з виплатами з безробіття і тимчасової втрати працездатності? За рахунок яких грошей ці виплати мають здійснюватися?" — запитав він.

До того ж, зауважив Ілля Несходовський, зменшення ставки ПДФО ставить під загрозу процес децентралізації, оскільки основним джерелом надходжень до місцевих бюджетів є саме цей податок.

Проблеми більші за податки

Юрій Гайдай вважає, що податки не були і не є найбільшою проблемою для розвитку підприємництва в Україні. Найбільше бізнес турбує те, щоб він міг працювати у захищеному середовищі.

Йдеться про захист права власності та справедливу судову систему. Якщо ці проблеми вирішити, то навіть за поточного податкового режиму в мирний час був би приплив інвестицій і значно швидший розвиток бізнесу. А крім того, на думку експерта, потрібно мінімізувати корупцію на митниці. Оскільки вона є величезною і часто недооціненою проблемою.