Платити не треба: Як можна врегулювати борги по втраченій іпотеці

Внаслідок військової агресії росії зруйновано багато українських міст та селищ, тисячі людей залишились без житла. Але є категорія постраждалих, якій найгірше – це ті, хто взяв кредит в банку на купівлю житла чи автомобіля, але це майно було знищене внаслідок бойових дій. Тепер у таких українців залишились хіба самі борги перед банками.

"Однозначно на позичальників вішати ці борги не зовсім розумно: люди втратили майно, і зобов'язувати їх щось виплачувати – не зовсім відповідає поточній ситуації", – пояснив Новини.LIVE виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.

Хто що пропонує

Депутати Верховної Ради запропонували врегулювати цю проблему, і до парламенту вже подано два законопроекти. Перший – №7441 – було зареєстровано 7 червня групою депутатів на чолі з Дмитром Разумковим. Цей законопроект передбачає звільнення позичальників від сплати за кредитом, отриманим для купівлі нерухомості або транспорту, у випадку знищення такого майна або якщо воно залишилось на окупованих територіях.

Під знищенням майна мається на увазі, що воно або не підлягає відновленню, або для відновлення потребує капітального ремонту чи реконструкції.

Звичайно, списання боргів за такими кредитами повинне мати джерело коштів, адже якщо банки не отримають заплановані платежі, то це обернеться для них збитками. Але автори законопроекту в його тексті джерела таких коштів не передбачили. Вони лише прописали, що після ухвалення цього законопроекту Кабінет міністрів повинен розробити і невідкладно внести до парламенту наступний проект закону, який вже і врегулює джерело компенсації. І таким джерелом визначено державний бюджет.

Читайте також: Як бізнесу зафіксувати збитки від війни

Але банківська спільнота від законопроекту №7441 не в захваті. Голова Ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова прокоментувала Новини.LIVE, що допомога людям, майно яких знищене, безперечно, необхідна. "Та допомагати лише за рахунок банків, як передбачає законопроект №7441, неможливо. Ми не можемо масово "списувати" кредити без підтримки держави. Пам’ятайте, що банки видають кредити за рахунок залучення депозитів. І, звісно, за цими депозитами треба сплачувати відсотки та повертати гроші вкладникам", – пояснила вона.

Заморозити чи простити

Ще один законопроект, №7441-1, було зареєстровано 14 червня. Його автори – група депутатів на чолі з головою податкового комітету Ради Данилом Гетманцевим.

Цей законопроект передбачає, що позичальник, який брав кредит на купівлю нерухомості або автомобіля, може подати в банк заяву про призупинення платежів, якщо заставне майно за цим кредитом розташоване на тимчасово окупованій території чи в зоні бойових дій, або якщо воно пошкоджене чи знищене внаслідок бойових дій. Позичальник може подати заяву до банку у період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення.

Законопроект передбачає два види послаблення для позичальника – замороження кредиту та його прощення.

Замороження означає, що позичальник припиняє обслуговувати кредит допоки не отримає від держави компенсацію за втрачене чи пошкоджене майно. При цьому банк має анулювати позичальнику відсотки за кредитом, які були нараховані в період з 24 лютого по день подачі заяви до банку.

Читайте також: Як змінився ринок вторинної нерухомості в Україні за час війни

Прощення кредиту відбувається у випадках, коли у позичальника внаслідок бойових дій знищене майно, яке купувалось за кредит: єдина наявна нерухомість (квартира площею до 140 кв. м, будинок площею до 250 кв. м) або єдиний автомобіль з об’ємом двигуна до 2,5 л.

Аналогічну процедуру депутати пропонують запровадити і для покупців нерухомості, які придбали її у забудовників в кредит з розстрочкою чи відстрочкою платежу.

В законопроекті вказано, що кредитор, простивши позику, матиме право на компенсацію від держави. Але з яких джерел буде компенсуватись банкам прощення і заморозка кредитів – поки що не зрозуміло: в законопроекті вказано, що його реалізацію поки що не потребує видатків з держбюджету, але Кабмін протягом місяця після ухвалення цього законопроекту повинен подати до парламенту законопроект про забезпечення компенсацій.

Цей законопроект НАБУ також вважає незбалансованим. "Наприклад, навіть призупинення нарахування відсотків за кредитом може зменшити суму відшкодування від країни-агресора, на яку матиме право претендувати Україна. А які наслідки для боротьби в міжнародних судах матиме "звільнення позичальника від обов’язку сплати грошового зобов’язання за договором" і "прощення боргу" – передбачити складно", – зазначила Олена Коробкова.

Ще одним прикладом незбалансованості законопроекту голова Ради НАБУ вважає можливість заморозити кредит на тій підставі, що житло потребує ремонту.

Необхідність заміни шибок у вікнах не має бути підставою для "замороження" кредиту або звільнення від обов'язку його сплати

Вона також наголосила, що прощення кредитів банками можливе лише за умови, що будуть розроблені механізми компенсації банківській системі втрат від такого прощення.

Є ще третій варіант

Оскільки від депутатських законопроектів банкіри не в захваті, вони пропонують свій варіант вирішення проблеми – за допомогою механізму державних облігацій. "Позичальник отримуватиме на свій банківський рахунок до 10% суми відшкодування, а решту – державними облігаціями різної строковості. Якщо ж житло перебуває в заставі у банку, то облігаціями закривається цей кредит. Цей механізм забезпечить можливість і допомогти людям, і не створити критичних навантажень на держбюджет, і не завдати значних збитків банківській системі", – зауважила Олена Коробкова.

Але варто зазначити, що на сьогодні ще не відома загальна сума коштів, які потрібні на компенсацію за такими кредитами. Орієнтовно на окупованих територіях або в зоні бойових дій знаходяться до 20% нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці. Але точно оцінити зараз, яке з цього майна пошкоджене чи знищене, просто неможливо з об’єктивних причин. Окрім того, і це зазначають навіть в НАБУ, абсолютно не зрозуміло, як визначати суму збитків у нинішніх умовах.