Уряд хоче запровадити податок на імпорт: що про це думають експерти

Український уряд хоче запровадити новий податок в розмірі 10%, яким планує обкладати імпортні товари та послуги. Тексту законопроєкту ще немає, отже, невідомі й деталі майбутнього податку, які, зрозуміло, є надзвичайно важливими.

Проте більшість опитаних Новини.LIVE експертів вже розкритикували цю ініціативу, зазначивши, що у неї буде набагато більше негативних наслідків, ніж позитивного ефекту.

Більше податків, хороших і різних

Вперше про оподаткування імпорту згадав в інтерв'ю УНІАН, яке вийшло 2 серпня, міністр фінансів Сергій Марченко.

За його словами, в уряді зараз тільки обговорюють концепцію майбутнього податку. Він уточнив, що це не може бути додатковий митний збір, тому це, ймовірно, буде або окремий військовий збір, або додатковий збір з валютообмінних операцій на купівлю імпортних товарів.

Також Марченко заявив, що остаточної концепції податку ще немає, а тому й обговорювати поки що нема чого. При цьому міністр фінансів зазначив, що динаміка податкових і митних надходжень починає покращуватися: якщо в березні надходження з митниці становили 7 млрд грн, то в липні — вже понад 22 млрд грн, що складає понад 56% планових довоєнних показників. Тобто новий податок влада хоче запровадити на тлі того, що збори поступово покращуються.

Але вже на наступний день депутат Ярослав Железняк, який є першим заступником голови комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, повідомив у телеграм-каналі, що уряд таки готує цей законопроєкт, він буде поданий найближчими тижнями, і концепція податку вже обрана: це буде не додаткове мито на імпорт (що є складним для адміністрування), а запровадження 10% збору на валютообмінні операції для закупівлі всіх імпортних товарів та послуг.

Ярослав Железняк вказав, що таким чином уряд планує зменшити попит на імпортні товари та знизити тиск на гривню. Тобто автори розраховують, що оскільки при купівлі валюти треба буде сплатити додаткові 10% збору, то охочих її купувати поменшає, і курс гривні не буде девальвувати так швидко.

Тимчасовий захід

Виконавчий директор центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук пояснив Новини.LIVE, що Україна не може вводити додаткові імпортні мита, оскільки це буде суперечити угоді зі Світовою організацією торгівлі (СОТ) і Угоді про асоціацію України з ЄС. Але це може бути допустимим в якості тимчасового антикризового заходу у випадках, коли країна переживає труднощі.

"Моє розуміння, що саме в цьому контексті і робиться цей крок, як тимчасовий. Саме для того, щоб поставити бар'єр для імпорту, покращити ситуацію з торговим балансом і трохи підтримати гривню. Коли ситуація вирівняється, то це треба буде прибирати", — сказав він.

За словами експерта, в першу чергу цей захід має підтримати гривню, а потім — дати додаткові гроші для бюджету від оподаткування.

Податкова гойдалка

Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський, коментуючи плани уряду, назвав його дії за останні місяці хаотичними.

Він нагадав, що аналогічний захід впроваджувався ще у 2015 році, коли в Україні був шалений "мінус" по торговельному балансу. Тоді було залучено 5% податок на імпорт, і це торговельний баланс вирівняло.

Але, зазначив Ілля Несходовський, тоді ситуація була іншою: попри окупацію Криму, Донецької та Луганської областей, у бізнесу не було логістичних проблем та проблем з людським ресурсом, не були зруйновані виробничі потужності. Тобто бізнес, не локалізований поблизу зони бойових дій, працював більш-менш нормально, і цей податок надав йому підтримку, оскільки вітчизняний виробник отримав можливість замістити своєю продукцією частину імпорту.

Зараз ситуація геть інша: руйнування економіки набагато масштабніші, у нас недостатньо потужностей для заміщення імпорту, по деяких позиціях це взагалі неможливо. І тому впровадження 10% збору з купівлі валюти означатиме збільшення ціни на імпортні товари.

Крім того, дії уряду стосовно бізнесу останніми місяцями нагадують гойдалку. На початку війни уряд дав імпортерам чимало пільг: надав можливість скористатись єдиним податком, скасував оподаткування імпорту автомобілів, імпортерам палива скасував акциз, а ПДВ при його імпорті знизив до 7%. Вигідним для імпортерів був і офіційний курс гривні, встановлений на рівні 29,25 грн за долар.

Фактично для імпорту були створені суперпільгові умови, яких не було у бізнесу всередині країни

Але за останній місяць надані урядом пільги були скасовані, а НБУ підвищив офіційний курс валюти на 25%. І тепер уряд готує для імпортерів нове навантаження у вигляді збору у 10% при купівлі валюти.

На думку Іллі Несходовського, це рішення має більше негативу, ніж позитиву, і призведе до ще більшого зростання інфляції. Саме тому такий крок слід було ретельно досліджувати і обговорювати, перш ніж запроваджувати.

Подорожчає все

Введення 10% збору при купівлі валюти для сплати імпорту фактично означає, що будь-який імпортний товар теж автоматично подорожчає. Це стосуватиметься і товарів критичного імпорту: палива і газу (напередодні важкої зими), військового обладнання та амуніції, машин та обладнання (що ускладнить відновлення підприємств), агрохімії (що призведе до зростання цін на майбутню аграрну продукцію), ліків.

"Також "Нафтогаз" буде змушений закуповувати газ за ціною +10%, і це при тому, що ціна на нього у Європі і так космічна", — зазначив керівник аналітичного департаменту Libertex Group Андрій Шевчишин.

Читайте також: Верховна Рада дозволила приватизацію: що змінилось і що піде на продаж

Співзасновник Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін на своїй сторінці в Facebook зазначив, що запровадження цього збору — це урок з майстер-класу "Як добити економіку".

"Це все дасть новий виток інфляції та ще жорсткіші заходи НБУ щодо боротьби з нею", — прогнозує Анатолій Амелін.

Саме тому Андрій Шевчишин вважає, що законопроєкт передбачатиме список товарів, які мають критичне значення для економіки України, і на які цей збір розповсюджуватись не буде.