Уряд вніс в Раду проєкт бюджету на 2023 рік: експерти дали перші оцінки

Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради проєкт держбюджету на 2023 рік. Він дуже сильно відрізняється від тих, що були в попередні роки. Тому Новини.LIVE попросили експертів оцінити основні параметри головного фінансового документу країни.

Контури проєкту

Основні риси проєкту бюджету виглядають так. Доходи бюджету заплановано на суму 1,28 трлн гривень. Для порівняння: на поточний рік доходи бюджету були заплановані на рівні 1,55 трлн гривень. Але видатки в проєкті на наступний рік перевищуватимуть доходи більше ніж удвічі і становитимуть 2,57 трлн гривень.

Таким чином, бюджет 2023 року поки що планується з шаленим дефіцитом — 1,28 трлн гривень.Це обумовлено значним зростанням видатків на оборону — порівняно з бюджетом на поточний рік вони зростуть більше ніж у чотири рази. Фактично на сектор безпеки і оборони буде спрямовано приблизно половину всього бюджету 2023 року — 1,14 трлн гривень.

Також значну частину видатків буде спрямовано на соціальні програми — пенсії, субсидії, допомогу малозабезпеченим родинам, виплати тимчасово переміщеним особам, а також витрати на медицину й освіту. Загалом на соціальні витрати планується спрямувати 800 млрд гривень, або 35% видатків бюджету.

В проєкті передбачено скорочення видатків на утримання органів влади, за винятком силових структур. Ці витрати планується скоротити порівняно з поточним роком на 11,6 млрд гривень.

Також передбачені й витрати на відновлення шкоди, завданої війною. Зокрема, планується 19 млрд гривень спрямувати у Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, та ще на 24 млрд гривень дотацій надати місцевим бюджетам на компенсацію витрат у зв’язку з війною.

Основні макроекономічні показники проєкту бюжету-2023 виглядають так: реальний ВВП має зрости на 4,6%, середня зарплата становитиме 18,5 тис. гривень, інфляція буде на рівні 30%, а середньорічний курс долара — 42 гривні за долар.

Кому більше, а кому — менше

Депутат Верховної Ради Ярослав Железняк розповів у своєму телеграм-каналі, яким міністерствам заплановано збільшити фінансування, і яким, навпаки, урізати.

Найбільше зросте фінансування Кабінету Міністрів — на 73%, або ж майже на 3,6 млрд гривень.

"Але тут без зради — до видатків перейшла Держпродспоживслужба, яка у 2022 році була за Мінекономіки", — пояснив Ярослав Железняк.

На 41% (3,379 млрд гривень) збільшено фінансування Головного управління розвідки Міноборони, загалом фінансування Міністерства оборони в абсолютних цифрах зросте найбільше — на 233,6 млрд гривень, або на 37%. Також на 13% зросте фінансування Міністерства з питань ветеранів (на 6,8 млрд гривень) та на 5% (на 261 млн до 6,1 млрд гривень) — фінансування Міністерства закордонних справ.

За словами депутата, також збільшаться бюджети СБУ (+4%), Мінфіну (+3%) та МВС (+2%), а видатки на всі інші міністерства буде зменшено.

Ярослав Железняк також підрахував п'ятірку міністерств, втрати на які буде найбільше "порізано" порівняно з поточним роком. Лідером "урізання" є Міністерство енергетики — його фінансування зменшиться на 97%, або на 188,4 млрд гривень. Але це відбудеться за рахунок того, що в поточному році через міністерство проходили гроші на компенсацію дешевих тарифів для населення (на 111 млрд гривень) та врегулювання боргів між суб’єктами ринку (на 76 млрд гривень).

На другому місці буде Міністерство економіки, фінансування якого буде зменшено на 86%, або на 20,9 млрд гривень. Тут теж є пояснення: цього року через Мінекономіки фінансувалась Держпродспоживслужба, яка відходить під крило Кабміну, а також через це міністерство йшли гроші "єПідтримки" (8,8 млрд гривень).

Також планується знизити на 86% (або на 3,7 млрд гривень) фінансування Мінцифри, на 74% (або на 22,3 млрд гривень) — Міністерства розвитку громад та територій, на 65% (або на 17,3 млрд гривень) буде зменшено фінансування Мінінфраструктури.

Депутатів залишили без подарунків

Ярослав Железняк зазначив, що в проєкт бюджету на наступний рік не були внесені традиційні витрати, згідно з якими гроші з держбюджету перерозподіляються в регіони, тобто на виборчі округи депутатів. За ці статті витрат бюджету депутати традиційно наполегливо змагались, адже мова йшла про фінансування регіонів, де проживають їх виборці. Але цього року з проєкту бюджету зникло фінансування Державного фонду регіонального розвитку, фінансування соціально-економічного розвитку регіонів, і субвенції на інфраструктурні проєкти.

"Єдине, що дивне, — це історія по дорогах і субвенція Харкову і Дніпру на метро 1,5 і 4,6 млрд гривень", — зазначив Ярослав Железняк.

Захід нам допоможе?

Опитані Новини.LIVE експерти зазначають, що головною проблемою бюджету наступного року буде фінансування дефіциту, який становитеме 20% від ВВП. Фактично державі, аби покрити дефіцит, доведеться запозичити 1,52 трлн гривень. Але при цьому внутрішні запозичення заплановані в обсязі лише 90,7 млрд гривень, а от зовнішні — 1,43 трлн гривень, або ж 94% всього обсягу запозичень.

Виконавчий директор "CASE Україна" Дмитро Боярчук пояснив, що це фактично означає, що виконання запланованого бюджету та економічна стабільність у країні залежатимуть від допомоги іноземних донорів.

"В таких умовах все буде залежати від настроїв іноземців. Добре, що нас підтримують, але фактично все зводиться до відносин з країнами, які нам ці гроші надають", — пояснив Дмитро Боярчук, додавши, що партнери можуть підштовхувати українську владу до того, щоб вона була більш самодостатньою у фінансових питаннях.

Крім того, слід зазначити, що надання цієї допомоги не є чимось гарантованим.

"Гарантій немає ніяких. Тих політиків, які нам обіцяють допомогу, можуть переобрати. Я б не назвав ситуацію хиткою, але гарантування немає", — зазначив експерт.

Про велику залежність дефіциту від допомоги з боку західних партнерів говорить і економічний експерт Борис Кушнірук. Він сподівається, що українська влада вже проводила з цього приводу якісь переговори.

"Дуже важливо зрозуміти, що переважно мова має йти саме про безповоротну допомогу, а не про кредити. Якщо записати це в борг, то як повертати? Це ж нереалістично", — вважає експерт.

Що не увійшло в проєкт

З огляду на те, як сформований проєкт бюджету на наступний рік, нас не чекає революція в податковому законодавстві. Цей проєкт будувався без урахування ідеї про зниження до рівня 10% ставок одразу трьох податків — податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість.

На думку Бориса Кушнірука, у воєнний та повоєнний час варто було б запровадити певні податкові послаблення. Наприклад, замінити податок на прибуток податком на виведений капітал, оскільки прибутку у бізнесу під час війни фактично немає. Також для малого і середнього бізнесу потрібно було б знизити навантаження з боку єдиного соціального внеску (ЄСВ), залишивши ставку податку на тому ж рівні, але стягувати податок тільки з мінімальної зарплати. Експерт зазначив, що це б стимулювало детінізацію зарплати, а бізнес був би зацікавлений у розвитку.

Крім того, за словами Бориса Кушнірука, з огляду на суттєве зростання цін, яке найсильніше відбивається на малозабезпечених громадянах, варто було б надати соціальну допомогу або у вигляді виплат, або шляхом зниження ставки ПДВ на певний перелік соціальних харчових продуктів, або навіть шляхом видачі купонів, що дозволять купувати певні товари дешевше.