Скандальний 5655: будівельна реформа чи осідлання корупційних потоків

Парламент схвалив скандальний закон 5655

13 грудня Верховна Рада схвалила скандальний законопроєкт №5655 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності". Майже півтора року знадобилось на доопрацювання законопроєкту до другого читання з моменту його ухвалення за основу 1 липня 2021 року. Весь цей час розробку документа супроводжували гучні скандали і взаємні звинувачення зацікавлених сторін. В результаті документ протягнули через парламент з мінімальним запасом депутатських голосів — 228 за мінімально необхідних 226.

Новини.LIVE розбирались, що депутати заклали в законопроєкт та як його ухвалення вплине на життя звичайних українців.

Війна забудовникам не перешкода

Як зазначає видання "Наші гроші", численні новели законопроєкту спрямовані на повне знищення будь-якої дієвої відповідальності забудовників за самочиненне будівництво. На це ще рік тому вказало, зокрема, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Початок повномасштабної війни тимчасово поставив цю законодавчу ініціативу на паузу. Але восени 2022 року будівельні лобісти активізувались. В партії "Слуга народу" заявили про підтримку законопроєкту №5655 Торгово-промисловою палатою України, "членами якої є 7550 підприємств та організацій, та серед яких понад 60 бізнес-асоціацій".

Разом з тим, законопроєкт піддали нищівній критиці у Головному юридичному управлінні Верховної Ради. Парламентські юристи прямо вказали, що положення законопроєкту не узгоджуються з нормами Конституції та законів України.

Архітектори виступають проти

Критикують законопроєкт і представники архітектурної спільноти, позицію якої регулярно озвучує заступниця голови Архітектурної палати України Анна Кирій. Так, в своїй нещодавній колонці для "Економічної правди" вона нагадує, що парламент планував розглянути документ 1-2 грудня. Але текст документа суспільству так і не показали. Ба більше, навіть народні депутати-члени профільного комітету отримали остаточну порівняльну таблицю за декілька годин до самого засідання. А вона містить 2110 сторінок!

В результаті, законопроєкт раптово зняли з розгляду 1 грудня перед самим засіданням.

"Причиною могла стати відсутність голосів у зв’язку з одночасною критикою цього законопроєкту Мінкультом, Асоціацією міст України, а також офіційний лист НАЗК про те, що запропонована редакція не узгоджується з Антикорупційною стратегією та не вирішує проблем недосконалості чинних інструментів контролю та недостатньої прозорості в галузі будівництва", — пише Анна Кирій.

Анна Кирій
Анна Кирій. Фото: Arsen Fedosenko

За новим законом, зазначає архітекторка, Міністерство розвитку громад та територій перебирає на себе частину функцій раніше ліквідованої скандальної Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) включно з винесенням рішень про притягнення учасників ринку до відповідальності та накладенням штрафів. І це стосується всіх учасників ринку, крім забудовників. Отже, центральний орган виконавчої влади, який має забезпечувати формування та реалізацію політики у сфері архітектури, віднині займатиметься розглядом скарг та штрафуванням. Причому подавати скарги зможуть забудовники на архітекторів, експертів, органи місцевого самоврядування, навіть на органи контролю.

А от на забудовника поскаржитися не зможе ніхто, адже це не передбачено законопроєктом.

Водночас, саме Мінрегіон буде ухвалювати рішення, кому давати доступ до ринку, а кому ні, адже він буде реєструвати експертні організації, уповноважених осіб містобудівного контролю, сертифікувати архітекторів та інженерів, забирати сертифікати, штрафувати тощо. І все це планується робити через електронну систему, власником якої також буде Мінрегіон.

Все це, на думку архітекторів, створює велике корупційне вікно з центрального органу виконавчої влади, а з міністра — одного з найвпливовіших людей у державі. Ось де формують реальну монополію.

Серед "досягнень" законопроєкту Анна Кирій називає також запровадження значних штрафів для розробників проєктної документації за формальні порушення. Штрафи накладатиме той самий Мінрегіон або його внутрішній підрозділ. Ці "подарунки" передбачені для всіх, крім забудовників, бо з-під нагляду Мінрегіону їх вивели.

Головна ж новація законопроєкту полягає в передачі містобудівного контролю приватним структурам. Тобто забудовники зможуть створити такі компанії для контролю самих себе. Подібні інструменти унеможливлюють притягнення забудовника до будь-якої відповідальності, адже такі приватні суб’єкти працюватимуть в очевидному конфлікті інтересів.

"Найгірше в цій ситуації те, що держава знімає з себе будь-яку відповідальність за забудову. Приватні розробники, приватні експертизи, приватний контроль — і жодного нагляду за забудовником з боку держави", — резюмує архітекторка.

Серед новацій — кожна організація з приватного містобудівного контролю та кожна приватна експертиза для своєї реєстрації в Мінрегіоні повинні мати обов'язковий договір страхування на суми 3-5 мільйонів євро. Це, на думку архітекторів, схема монополізації ринку: якщо ти крупний забудовник, у тебе все організовано своїми ж приватними структурами; якщо ж ти поменше — домовляйся, плати тим, хто більший, але не факт, що виживеш.

Органи місцевого самоврядування суттєво обмежуються в правах. Віднині вони не зможуть вписати в містобудівні умови та обмеження на будівництво об’єкта жодних додаткових умов, окрім висотності, щільності та відстаней від вулиць.

Громаду також обмежують у правах. Депутати прибрали з закону "Про архітектурну діяльність" навіть можливість обговорення проєктів будівництва. Громаді залишили тільки участь у слуханнях на вже розроблену містобудівну документацію. Прав ініціювати перевірки, писати скарги чи висловлювати свою думку щодо об’єктів будівництва для громади не передбачено.

Закон передбачає, що договір на розробку проєкту будівництва є одночасно авторським, тобто врегульовує питання належності майнових авторських прав. Володіння майновими авторськими правами дозволяє замовнику змінити розробника, на того, хто погодиться вносити будь-які зміни, не передбачені попереднім проєктом.

забудова
Фото: Unsplash

Вся суть авторського нагляду як запобіжника від неякісного будівництва таким чином втрачає сенс, стверджує Анна Кирій. Створюється система, в якій доброчесні архітектори залишаться без роботи, а розроблятимуть проєкти ті, хто виконує всі забаганки забудовника.

Якість опиняється в зоні ризику

Про шкідливість законопроєкту 5655 публічно та непублічно говорили народним депутатам на слуханнях у стінах парламенту і мери міст.

Навіть у парламентській фракції "Слуга народу" виявились незгодні. Різко проти законопроєкту свого часу висловилась голова містобудівного комітету Анна Бондар. На її думку, зі схваленням Радою законопроєкту ризики зниження якості будівництва стають ще серйознішими, а заручниками будуть люди, які купують житло.

Анна Бондар
Анна Бондар. Фото: УНІАН

Напередодні голосування законопроєкту у Верховній Раді Національне агентство із запобігання корупції розклало по поличках всі корупційні ризики, закладені в документ.

А профільний експерт Георгій Могильний докладно проаналізував таблицю поправок до другого читання законопроєкту, яка була опублікована 9 грудня, за декілька днів до голосування, прийшовши до висновку, що нова версія документа все рівно залишилась корупціогенною.

Шуляк відкидає все

Ініціаторка законопроєкту заступниця голови парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, голова політичної партії "Слуга народу" Олена Шуляк впевнена, що прийнятий закон зруйнує монополію місцевої влади на ухвалення рішень у будівельній галузі. Саме тому, буцімто, маленькі громади підтримують законопроєкт, а великі міста з будинками-монстрами пручаються.

Олена Шуляк
Олена Шуляк. Фото: УНІАН

В своїй колонці для "Економічної правди" пані Шуляк "спростовує" найпоширеніші "міфи" про законопроєкт №5655.

"Міф" 1. Новий закон створить умови для корупції у будівельній сфері.

Насправді, стверджує депутатка, законопроєкт запроваджує максимально прозорі процедури у будівельній галузі через глобальну цифровізацію усіх процесів.

"Міф" 2. Громадськість не зможе контролювати забудову.

"Наш законопроєкт про реформу містобудування кардинально не змінює правила, які надані громадськості в обговоренні містобудівної документації та можливості вносити свої пропозиції. Ми додали обов'язкове залучення до обговорень представників громадських об'єднань осіб з інвалідністю, це один із необхідних кроків для того, аби наше суспільство дійсно стало безбарʼєрним", — пише Олена Шуляк.

"Міф" 3. Місцева влада не впливатиме на самочинне будівництво.

За словами авторки законопроєкту, документ надає широкі повноваження місцевій владі, аж до права демонтажу незаконного будівництва без рішення суду.

Крім того, будь-який громадянин зможе подати скаргу до органу місцевого самоврядування для здійснення перевірки об'єкта будівництва, який ведеться з порушеннями.

"Міф" 4. Законопроєкт недостатньо чітко визначає, що таке самочинне будівництво.

На думку Олени Шуляк, в законі немає двозначностей або розпливчастих формулювань.

Самочинне будівництво — це будівництво: на земельній ділянці, яку відводили не для цієї мети; без набуття права на виконання будівельних робіт; з порушенням встановленої законом гранично допустимої поверховості об’єкта; з істотними порушеннями проєктної документації на будівництво (перевищення поверховості, порушення містобудівних умов та обмежень).

"Міф" 5. Звуження повноважень архітекторів призведе до зловживань у будівництві.

"Навпаки, ми розширюємо права архітекторів та навіть більше робимо їх більш помітними та значущими фігурантами будівельного процесу… Стосовно нібито звуження повноважень архітектора, то рекомендую уважніше читати текст законопроєкту. Там чітко вказано, що архітектор контролює відповідність об’єкта проєктній документації, а у разі відхилень виносить підряднику припис про усунення порушень. Якщо припис не виконують, архітектор повідомляє замовника та орган з містобудівного контролю про відхилення від проєкту. І взагалі без підпису архітектора акт готовності об’єкта до експлуатації є недійсним", — аргументує пані Шуляк.

"Міф" 6. Майбутній закон порушує авторські права архітекторів.

Насправді, каже авторка законопроєкту, йдеться лише про те, що істотною умовою договору про розроблення проєктної документації на будівництво є чітка вимога: хто уповноважений здійснювати авторський нагляд у певних випадках.

"Міф" 7. Приватні структури контролю над будівництвом — це корупційний ризик.

"Було б цікаво подивитися, як апологети цього міфу з української архітектурної спільноти доводять це британським колегам. Адже наш законопроєкт ґрунтується на британській системі містобудування. Там архітектурно-будівельний контроль має змішаний характер його здійснюють державні органи та приватні структури. І саме для зменшення корупційних ризиків суб’єкт містобудування має право вибору контролюючого органу місцева адміністрація або приватний інспектор", — аргументує Олена Шуляк.

До того ж у законопроєкті є запобіжник від того, щоб забудовники не створювали власних приватних контролерів, які будуть їх же і контролювати: контроль над об’єктом неможливий, якщо забудовник чи генпідрядник мають спільного бенефіціара з приватним контролером. А якщо приватний контролер "не побачить" порушень замовника чи генпідрядника, його не тільки виведуть із ринку, а й притягнуть до кримінальної відповідальності.

У Президента вимагають вето

Старання головної парламентської "слуги" відбілити власний законопроєкт не надто переконали активістів та небайдужих громадян. 

Ще напередодні ухвалення в українських соцмережах прокотилася хвиля із закликом не голосувати за закон №5655. Парламентарів, звісно ж, "голос народу" не переконав, проєкт отримав необхідну підтримку, і вже ввечері на сайті Президента України з'явилася петиція з вимогою ветувати закон. Необхідні 25 000 голосів вона набрала майже миттєво — за кілька годин. Тож питання в тому, що вибере голова держави: бути, хай і на позір, слугою народу, який протестує проти закону №5655, чи "Слугою народу", які цей закон і створили.

Фото: УНІАН

Актуальне по темі

Благодійний фонд 'Майбутнє для України'
Children Hub

Children Hub — безпечний простір для адаптації українських дітей-переселенців у країнах ЄС

Понад тисяча дітей віком від 3 до 15 років щомісяця відвідує безкоштовні заняття у Варшаві

Допомогти розвивати CHILDREN HUB