Рік війни в Україні: як змінився ринок праці

Війна в Україні, розпочата росією у 2022 році, призвела до масштабних втрат у сфері зайнятості. Ризики та невизначеність створили проблеми в українській економіці у поєднанні із суттєвими внутрішніми переміщеннями та потоками біженців.

Про це йдеться у матеріалі Новини.LIVE.

Криза на ринку праці

За інформацією Національного банку України (НБУ), криза на ринку стала найсильнішою за останні кілька років. Рівень безробіття оцінюють у близько 30%. У пошуках роботи 2 мільйони громадян усередині країни.

Станом на лютий поточного року в країні офіційно зареєстровано 156 тисяч безробітних. За інформацією Департаменту реалізації політики зайнятості, найбільше безробітних на:

• Харківщині;
• Запоріжжі;
• Дніпропетровську;
• Сумщині.

За даними Центру Разумкова, руйнування виробничих активів та інфраструктури, порушення ланцюгів постачання торгівельних мереж послабили потенціал ринку праці. Зокрема, у малого та середнього бізнесу скоротились можливості фінансування штату працівників, через що був змушений оптимізувати більше мільйона працівників.

Вимушена міграція змінила структуру ринку праці, пропозицій та насиченість фахівцями в регіонах. Відповідно — у регіонах, які найсуттєвіше відчули на собі російську військову агресію, скоротилася кількість робочих місць та підвищилась конкуренція. Масове переміщення населення із зон бойових дій на захід та за кордон призвели до дефіциту персоналу у життєво необхідних сферах ринку праці. Особливо це стосується небезпечних регіонів. Там з проблемами у пошуку персоналу зіткнулися фармацевтичний, продуктовий рітейл, а також медична та транспортна сфери.

До прикладу, до війни роботодавці розміщували на одному із сайтів з пошуку роботи щомісяця близько 100 тисяч вакансій, а в березні число скоротилось у 15 разів.

Дисбаланс між попитом і пропозицією

Став відчутним дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили. Попит на робочу силу на початку війни різко зменшився, хоч з літа ситуація почала покращуватися.

Фахівці зауважують, що також в країні зберігається значна частина тінізації ринку праці. Так, роботодавці багато вакансій пропонують без належного оформлення, як підробіток. За таких умов розраховувати на легальну зарплатню, соціальні гарантії (лікарняні тощо), страховий стаж, українці не можуть.

"Війна вплинула на виробничо-господарську діяльність, збільшивши працівників на небезпечних і малооплачуваних роботах. Більшість тих, хто бажає працевлаштуватися, не мають змоги зробити це офіційно. Тіньовий сектор економіки, який оцінюють у близько 41%, став альтернативою заробітку для багатьох. При цьому наймані працівники ризикують натрапити на порушення трудового законодавства та погіршення умов праці", — розповідають фахівці.

Втрата кваліфікованої робочої сили

Війна призвела до суттєвої втрати кваліфікованої робочої сили через міграцію до сусідніх країн. Так, за інформацією УВКБ ООН на початок 2023 року, загалом з України з початку війни виїхали 17,4 млн осіб (найбільше у Польщу), а в'їхали (без урахування даних Угорщини, рф та Білорусі) 10,1 млн осіб. Тобто в Європі проживає близько 8 млн біженців з України. Проте 2,7 мільйона українців, які виїхали за кордон через війну, готові повернутися у разі поліпшення безпекової та економічної ситуації.

Скоротилася кількість спеціалістів і через загибель від російської агресії. Серед них — медики, юристи, педагоги, інженери, ІT-фахівці та журналісти.

"При цьому кількість жертв може зростати навіть після завершення бойових дій через багато протипіхотних мін та вибухонебезпечних предметів. Сьогодні Україна вважається найбільш забрудненою мінами країною у світі", — зауважують експерти.

Таким чином, відбулася зміна структури пропозиції кваліфікованої робочої сили. На це вплинули такі фактори:

• підвищена смертність людей працездатного віку;
• зростання числа мігрантів за кордон;
• збільшення кількості працівників з обмеженими можливостями;
• зростання пропозиції жінок на ринку праці, зокрема через відкладення шлюбу чи народження дітей через війну (перебування годувальника сім’ї в армії у чи його втрата);
• збільшення дитячої праці через поширення бідності чи втрати можливостей отримувати освіту.

Нижче наведені результати опитування групи Рейтинг щодо ситуації із зайнятості населення під час війни:

За даними Пенсійного фонду, українці минулого року в середньому отримували за свою працю 13 376 грн — це на 382 грн (+3%) більше, ніж 2021-го (тоді зарплата пересічного українця становила 12 993 грн).

При цьому вже у грудні 2022 року зарплата збільшилася до 15 116 грн, що на 585 грн менше, ніж у грудні 2021-го (15,7 грн). Інфляція за підсумками року в Україні прискорила темпи до 26,6%.

Найбільшу зарплату пропонували в Київській області — 17,5 тис. грн та дистанційно — 22,5 тис. грн.

Ситуація із зарплатами у 2022-му була така:

• у січні — 14 055 грн;
• у лютому — 14 133 грн;
• у березні — 13 016 грн;
• у квітні — 12 081 грн;
• у травні — 12 528 грн;
• у червні — 13 957 грн;
• у липні — 13 499 грн;
• у серпні — 12 745 грн;
• у вересні — 13 387 грн;
• у жовтні — 12 949 грн;
• у листопаді — 13 020 грн;
• у грудні — 15 116 грн.

Поновлення трудової активності

За даними одного з кадрових порталів, зараз ринок відновився на 67% порівняно з показником до війни. Ситуація найкраще стабілізувалася в західній і центральній частині країни.

Деяких вакансій стало більше, ніж до кризи. Серед таких, наприклад, Закарпатська (+150%), Хмельницька (+108%), Львівська та Івано-Франківська (по +108%).

За прогнозом фахівців Центру Разумкова, ситуація на ринку праці прямо залежать від тривалості війни та повернення біженців. Навіть зараз, в умовах адаптації бізнесу, трудова активність продовжує відновлюватись, вакансій з’являється дедалі більше, попри загрозу ракетних обстрілів. Деякі великі підприємства повністю поновили роботу у порівняно безпечних регіонах, деякі ще працюють з обмеженнями.

"Ще спостерігається оптимізація діяльності бізнесу: велика частина працівників працює віддалено чи перебуває у відпустках", — додають експерти.

На переконання аналітиків "Вокс Україна", деякі підприємства 2023 року будуть змушені звільняти працівників, деяким скорочувати зарплати. І навіть після припинення бойових дій відновлення буде повільним. Попит на певні професії скоротиться, тоді як на спеціалістів у галузі енергетики, будівництва та архітектури, освіти, медицини, психології, буде дефіцит. Експерти переконані, що поліпшити ситуацію на ринку праці можуть масштабні програми перенавчання українців.

За інформацією Work.ua, опитування роботодавців свідчить, що більшість з них планують переглядати заробітні плати. Зростання може становити 8-30%.

Також у Нацбанку прогнозують, що у найближчі три роки заробітні плати (номінальні) почнуть активно зростати. Цьому сприятиме адаптація економіки до умов війни.

Як зміняться зарплати українців:

2023 — номінальна зарплатня додасть 26,1%, а реальна +3,3%;

2024 — номінальна +20,0%, реальна +6,5%;

2025 — номінальна +17,6%, реальна +4,3%.

Нагадаємо, в уряді не називають точної кількості громадян, які зараз перебувають за кордоном. Припускають, що йдеться від 5 до 7 мільйонів українців. 90% з них планують повернутися додому, проте залишається невизначеність через роботу, житло та безпеку.