Розробник БпЛА — про власні вироби для ЗСУ, ''кидалово'' партнерів та візити правоохоронців
Сучасна війна — це протистояння технологій. За час війни в Україні з'явилося багато молодих інженерних команд, які налагодили виробництво власних FPV-дронів-камікадзе, розвідників, систем скидання та боєкомплектів до них.
Новини.LIVE поговорили із засновником української компанії Web3Forces Іваном Чеботаєвим, який розповів про власні вироби для ЗСУ, випробування у бойовому режимі та складнощі, з якими доводиться стикатися у процесі роботи.
Розкажіть трохи про себе. Як ви почали займатися військовою інженерією? Ви цим займалися до війни?
— Так, ще до ковіду я займався загалом інженерією та 3D друком як хобі, була невелика майстерня. Потім у ковід взяв участь у декількох волонтерських програмах з модернізації апаратів ШВЛ, виробництва респіраторів тощо. Щодо військової інженерії, то я добре розумію доктрину війни в цілому та просто наклав її на технології, до яких маю доступ.
На сьогодні у вас "у портфелі" є багато різних розробок. Це і дрони-камікадзе, дрони-розвідники, системи скидання... Розкажіть докладніше про вироби, які зараз користуються попитом на фронті.
— Нині потрібні лише комплекси, одного продукту замало. Військові повинні отримувати весь набір для розвідки. А щодо зборки, то ми налагодили у себе повний цикл. Далі потрібно локалізувати виробництво окремих компонентів. Щодо попиту, то зараз потрібно все.
Що входить до такого комплексу?
— Ідеальний набір — це FPV-камікадзе чи бомбер із уніфікованим боєкомплектом, платою ініціації та зміненими частотами. Далі вже можна навішувати різні навороти, тепловізори, нічні камери, різні системи скидання тощо. Також до комплексу входить наземна станція під різні частоти, ретранслятор, який чіпляється на DJI Mavic, або повноцінний БпЛА-ретранслятор. З таким набором можна вражати цілі на дистанції 8-15 км. Також у розробці сьогодні автоматична система доведення до цілі з урахуванням машинного зору.
Я правильно розумію, що це той мінімум, який необхідний для успішного бойового застосування?
— Аналізуючи потенціал можливостей, так, це мінімум. Але у наших реаліях — це максимум. Адже якщо завтра буде вибір: крок уперед у технологіях чи банальне масштабування того, що є, то 100% військових виберуть друге. Бо наявність дірок, де немає засобів РЕБ по лінії фронту, достатньо для використання дешевих дронів.
Скільки такий набір коштує?
— Дрон від 10 до 40 тис. грн залежно від комплектації. Ретранслятор — 10-15 тис. грн та наземна станція десь 20-30 тис. грн. Тобто, якщо не брати дорогий БпЛА, який коштує 5-6 тис. дол., то десь у 100 тис. грн можна вкластися.
Чи мають ваші вироби якісь переваги перед західними чи китайськими аналогами. Наскільки вони є стійкими до ворожих засобів РЕБ?
— Ні, швидше навпаки, ми ще не дотягнули до рівня реальних військових підприємств. З РЕБом йде боротьба меча та щита у режимі лайв. Сьогодні виходить оминати, завтра вони роблять крок уперед.
Які вироби вже пройшли випробування у "бойовому" режимі?
— Абсолютно всі.
Приклад роботи комплексу по позиціях ворога.
Як швидко можна зробити такий комплект за умови наявності всіх комплектуючих?
— Виготовити можна за добу за наявності 2-3 осіб команди. А ось терміни постачання вже лотерея.
Бойове випробування системи скиду "Барабан".
Скільки людей зараз у вашій команді?
— Близько 10 людей в Україні та кілька консультантів за її межами.
Якщо ми говоримо про комплектуючі, то це переважно імпорт із Китаю?
— Так, на 100%.
Скільки доводиться чекати на комплектуючі та чи є дефіцитні позиції?
— Чекати близько 45 днів, якщо Aliexpress, та від 2 тижнів до ніколи, якщо замовляти через експедиторів, логістів. На жаль, вони працюють на свою кишеню. І коли є варіант кинути, то вони кинуть.
Чи не думали налагодити повністю вітчизняне виробництво? Наскільки це реально?
— На 90% це реалізував, але не бачу поки що зацікавленості в цих розробках. Занадто складно та важко робити свої 20% волонтерам. Китайські FPV добре лягли на їхню бізнес-модель.
Щодо виробництва. Ви самі збираєте обладнання, чи є якісь договори з підрядниками?
— Збираємо всю електроніку самі. А токарні та фрезерні вироби замовляємо.
А що ж замовляють найчастіше? Комплекти повністю або окремо дрони, окремо системи скидання?
— По-різному. Бійці здебільшого добирають частинами, того чого не вистачає, а фонди чи бізнес закуповують та передають уже цілі комплекси.
Де ви берете фінансування на ці проєкти? Це власні джерела, донати, передзамовлення чи ще щось?
— Особисті кошти.
Який ваш основний вид діяльності, бізнес?
— Розробки у сфері блокчейн.
Я знаю, що до вас приїжджали правоохоронці та навіть цікавились у СБУ. Розкажіть цю історію. Чим ви їх зацікавили? Чи були обшуки?
— З обшуками мене пронесло, бо вистачило мізків не пускати нікого до себе додому. У поліції були питання до мене щодо того, що я відправляю поштою, вирішили спочатку зайти в гості, а потім зв'язатися зі мною. А із СБУ просто зустрілися, перевірили мене на адекватність.
Кумулятивно-уламковий БК КУБ14.
На який обсяг виробництва вам вдалося вийти?
— На піку виходили на 300-500 дронів та приблизно 100 систем скидання на місяць. Зараз, щоправда, виробництво зупинилося, бо в мене ''віджали'' компанію з усім складом та товарними рештками.
Як так сталося, що у вас ''віджали'' компанію зі складом?
— Нічого незвичайного, залучив оборотні кошти під 50% компанії. Попрацював 2 місяці, інвестор витягнув тіло інвестиції та прибуток, а також поставив питання щодо умов виходу з проєкту. Або я викупляю майно, чи він. Зійшлися на тому, що він викуповує. Приміщення теж було його. Через деякий час мені просто повідомили, що виплачувати мені нічого не будуть, а все майно залишається в них.
Про які суми інвестицій йшлося, якщо не секрет?
— Протягом 2023 року я вклав 2 млн грн на дослідження, дослідні зразки та інші витрати. Потім залучив ще 2 млн на оборотні кошти вже 2024 року.
Якесь несправедливе партнерство...
— Для мене це хобі, мені треба було залучити партнера, який би закрив питання імпорту комплектуючих, оплат і переговорів з Китаєм. А ціль — це війну виграти, мені загалом все одно було, як ділити витрати, прибуток тощо. Я займався лише тим, щоб більше моїх технологій знищувало більше ворожої техніки.
А що вплинуло на рішення інвестора вийти із цього проєкту?
— Наскільки я зрозумів, йому не до кінця була зрозуміла дорога, якою я веду компанію, та кінцевий план. Він хотів якнайшвидше продати будь-що в МО, отримати бронь і кататися з дружиною по курортах. А я три місяці працював над дроном і тягнув із сертифікацією, бо хотів зробити максимально якісний продукт. Якщо коротко, то розійшлися в поглядах.
Чи плануєте відновлювати виробництво?
— Так, звичайно! У мене залишились зобов'язання. Мені знадобиться десь 7-10 днів, щоб його відновити.
Що, на вашу думку, може зробити держава для підтримки вітчизняних інженерних команд? Чи потрібна саме вам якась підтримка?
— Вже пізно. Все, що можна було зробити, зробили. А те, що не починали, вже не встигнемо.
Читайте Новини.live!