Що уряд України пообіцяв МВФ за новий кредит
Поділитися
19 грудня керівництво Міжнародного валютного фонду ухвалило Моніторингову програму із залученням Ради фонду для України. Програма має чотиримісячний період виконання та не передбачає безпосередньо фінансової допомоги. Проте вона є необхідною передумовою для переходу до нової довгострокової програми розширеного фінансування МВФ.
Зі свого боку Україна взяла на себе низку зобов'язань, виконання яких відкриє перспективи залучення подальшого фінансування від МВФ. На кону — можливість залучити близько 20 млрд доларів.
Для довідки: в 2022 році в умовах війни Україні вдалось отримати від МВФ близько 2,7 млрд доларів у рамках Інструменту швидкого фінансування та залучити додаткові 2,2 млрд доларів, спрямованих в Україну через спеціальний рахунок, який адмініструє МВФ.
Які зобов'язання взяла на себе Україна
Меморандумом визначено п'ять структурних "маяків", які Україна зобов'язалася виконати до кінця січня 2023 року.
По-перше, потрібно розробити план дій із запобігання та погашення заборгованості протягом виконання бюджету на 2023 рік і надалі.
По-друге, з метою збільшення податкових надходжень потрібно подати до парламенту три законопроєкти:
- щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок (з 1 липня 2023 року);
- про скасування спрощеної системи оподаткування єдиним податком 2% (з 1 липня 2023 року);
- щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій у закладах роздрібної торгівлі (з 1 липня 2023 року).
По-третє, підготувати концептуальну записку про реформування системи соціального захисту.
По-четверте, підготувати технічне завдання для діагностичного обстеження банків щодо достатності капіталу та визначити пріоритети в роботі з непрацюючими кредитами.
І по-п'яте, призначити наглядову раду "Нафтогазу України" на основі прозорих та конкурентних процедур відбору.
Чи зможе Україна виконати власні обіцянки
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин в коментарі для Новини.LIVE зазначає, що переважна більшість структурних "маяків" спрямована на посилення платіжної дисципліни та забезпечення бюджетних надходжень. В умовах воєнних дій та економічного спаду запропоновані "маяки" виглядають досить жорсткими заходами, вважає експерт.
"Є різні думки, але, на мій погляд, необхідна лібералізація ринку та пом'якшення податкового навантаження, щоб дати економіці імпульс до зростання. Свого роду НЕП для країни, зруйнованої війною", — каже Шевчишин.
При цьому МВФ продовжить стежити за макроекономічною стабільністю, рівнем боргового та бюджетного навантаження.
Водночас питання управління НАК "Нафтогаз" зокрема та корпоративного управління держпідприємствами загалом, а також стабільності банківського сектору є актуальними незалежно від ситуації.
"МВФ є важливим джерелом фінансових надходжень у 2023 році. Тому Україні необхідно буде шукати варіанти для виконання "маяків". Ці ж "маяки" виникнуть і в питанні щодо членства в ЄС. Зокрема, це стосуватиметься синхронізації бюджетної та податкової політик", — попереджає експерт.
Як зазначає фінансист, засновник First Kyiv Investment Club Іван Компан, плани та обіцянки української влади, коли потрібно отримати гроші від МВФ, — це завжди "мед на вуха".
Є лиш один нюанс — за тридцять років незалежності Україна жодного разу не спромоглася виконати те, що обіцяла фонду, та отримати гроші в повному обсязі. Жодного разу!
"Якщо цього разу негативну тенденцію буде зламано, то я вважатиму такий результат великою перемогою. Бо, по-перше, гроші МВФ — це найдешевші гроші у світі. По-друге, співпраця з МВФ — це позитивний сигнал для всіх інших кредиторів. По-третє, це шанс побудувати економічно нову країну. Якщо втратимо можливість і цього разу, то самі розумієте…" — натякає співрозмовник Новини.LIVE.
Економічні очікування на 2023 рік
В тексті Меморандуму про економічну та фінансову політику українська сторона визначила основні прогнозні макроекономічні параметри на 2023 рік.
Після падіння майже на третину в 2022 році реальний ВВП може незначно зрости приблизно на 1% у 2023 році за умови поступового пожвавлення діяльності в районах, що не перебувають у зоні активних бойових дій, збереження доступу до зернового коридору та відсутності подальшої ескалації війни.
Повільне відновлення пояснюватиметься тривалим впливом у першому кварталі наступного року нещодавніх пошкоджень енергетичної інфраструктури.
Очікується, що економічна діяльність активізується в наступних кварталах переважно за рахунок державних витрат, тоді як відновлення експорту буде поступовим з огляду на руйнування потужностей та залишкові проблеми з логістикою. А зростання споживання залишиться слабким передусім через зниження купівельної спроможності населення.
Очікується, що рівень інфляції в річному вимірі поступово зменшиться з 30% наприкінці 2022 року до близько 22,5% наприкінці 2023-го, що відображатиме залишкові наслідки руйнування виробничих потужностей на тлі нижчих світових цін на енергоносії.
Також очікується, що утвориться дефіцит поточного рахунку обсягом близько 5,7 млрд доларів у 2023 році після прогнозованого профіциту в розмірі 6,4 млрд доларів у 2022-му. Цей прогноз відображає зростання торговельного балансу, оскільки очікується, що відновлення надходжень від експорту буде повільним, тоді як попит на імпорт прискориться через збереження попиту на пальне, обладнання та матеріали для ремонту та відновлення.
Значні обсяги зовнішнього фінансування мають підтримати валютні резерви на рівні близько 21 млрд доларів до кінця 2023 року, що еквівалентно трохи понад 2,5 місяця імпорту.
В економіці може спостерігатися набагато потужніше відновлення за умови швидшого, ніж очікувалося, зниження ризиків, пов'язаних із безпекою, та динамічнішого розв'язання поточних проблем з енергетичною та матеріально-технічною інфраструктурою. За таких припущень зростання економіки у 2023 році могло б зміцнитися до 3–4%. Прогноз міг би ще більше покращитися за умови швидшого повернення мігрантів, а також завдяки широкомасштабним зусиллям з відбудови, які прискорюють відновлення.
А втім, відновлення економічної діяльності у 2023 році може бути набагато повільнішим, ніж очікувалося. Зокрема, якщо вплив останніх атак на критичну інфраструктуру триватиме довше, ніж очікувалося, безпекова ситуація погіршуватиметься, припиниться дія зернового коридору або пришвидшиться міграція за межі країни. За таких сценаріїв потреби України в зовнішньому фінансуванні можуть бути помітно вищими.
Фото: IMF Photo/Kim Haughton
Читайте Новини.LIVE!
