Що відбувається на ринку праці України з початку війни

Ринок праці України зазнав серйозного удару під час війни. На початку повномасштабного вторгнення рф ринок фактично завмер — у березні понад 53% тих, то мав роботу до війни, втратили її. Частина компаній були змушені припинити свою діяльність повністю або частково через втрату майна, переривання логістичних зв’язків чи втрату співробітників. Згодом ситуація поліпшилася, але станом на початок 2023 року безробіття досі перевищує 30%.

Новини.LIVE пропонує огляд ситуації на ринку праці України після 24 лютого 2022 року, підготовлений на основі дослідження незалежної аналітичної платформи "Вокс Україна".

Як змінюється ситуація із занятістю

Спад економіки, спричинений війною, а саме неможливість працювати для підприємств на окупованих територіях чи територіях поблизу зон бойових дій, пошкодження активів підприємств, руйнування логістики, зокрема закриття портів, призвів до різкого росту рівня безробіття.

За оцінкою Національного банку, станом на липень безробіття сягнуло 35%, перевищивши при цьому показник кінця 2021 року (9,8%) майже в 4 рази. Це пов’язано з повною або частковою зупинкою підприємств та втратою чи пошкодженням виробничих потужностей. 

У жовтні НБУ спрогнозував скорочення безробіття до 22,3% наприкінці 2023 року і до 16,5% наприкінці 2024-го. І хоча зниження кількості безробітних цілком реальне, довоєнного рівня цей показник навряд чи досягне найближчими роками.

До слова, у жовтні Міжнародна організація праці (МОП) прогнозувала, що зайнятість в Україні в 2022 році буде на 2,4 мільйона робочих місць нижчою за рівень 2021 року. Цей прогноз є кращим, ніж оцінка МОП у квітні 2022 року із прогнозом втрати 4,8 мільйона робочих місць.

Через військову агресію росії проти України наразі Держстат не оприлюднює інформацію щодо кількості безробітних — дані (ймовірно, неповні, оскільки частину даних зібрати неможливо) будуть оприлюднені після припинення або скасування воєнного стану. Тому доступні лише непрямі оцінки безробіття, отримані з опитувань населення, підприємств, а також із даних про вакансії та кандидатів на сайтах пошуку роботи. На всіх таких сайтах спостерігається значне зростання кількості кандидатів на одну вакансію. Отже, незважаючи на виїзд значної частини робочої сили за кордон, скорочення робочих місць було ще більшим, зазначає авторка дослідження молодша аналітикиня "Вокс Україна" Альона Гришко.

Наприклад, на сайті Work.ua станом на 1 лютого 2022 року було зареєстровано більше 95 тисяч вакансій. У березні ця цифра скоротилася майже на 14 тисяч, а у квітні на цьому сайті було лише 14 012 актуальних вакансій, що становить 15% від "довоєнної" кількості. З травня кількість вакансій почала поступово зростати, але до грудня так і не досягла довоєнного рівня.

Кількість вакансій та резюме на  сайті Work.ua за 2022 рік, тисяч

Аналогічну тенденцію показують дані Державної служби зайнятості. Починаючи з квітня 2022 року кількість як зареєстрованих безробітних, так і вакансій почала знижуватися. У травні-серпні служба зайнятості зареєструвала небачені досі 12 кандидатів на одну вакансію. До кінця 2022 року цей показник повернувся на рівень кінця 2021 року — сім кандидатів на одну вакансію. Зменшення кількості зареєстрованих безробітних може бути викликане обмеженням тривалості (до 90 днів) та розміру (до мінімальної зарплати) виплат з безробіття під час воєнного стану.

Станом на кінець березня 2022 року більше половини українців, які працювали до 24 лютого, втратили роботу після початку війни, 45% — продовжували працювати, з яких половина — у звичному режимі, решта — віддалено або частково. І лише 2% знайшли собі нову роботу.

Деякі роботодавці замість того, щоб звільняти працівників, скорочують їм зарплати. Знизилися й пропоновані зарплати для нових працівників. За даними Work.ua, у травні 2022 року пропонована зарплата дещо скоротилася порівняно з січнем, а на початок січня 2023 року повернулася до попереднього рівня. Втім, враховуючи інфляцію на рівні 26%, реальні зарплати суттєво скоротилися.

Відновлення робочих місць було нерівномірним за регіонами та галузями — найшвидше відновилися вакансії у Львівській та Івано-Франківській областях. Найбільший попит — на фахівців у сфері послуг: торгівля, логістика, ресторани. 

У 2023 році бізнес очікує відновлення економіки, проте більшість підприємств не планують наймати додаткових працівників, а значний рівень безробіття не стимулює підвищувати зарплати. При цьому 73% власників бізнесу говорять про підвищення зарплат, 26% залишать їх на поточному рівні.

Значними викликами під час відбудови України будуть перекваліфікація працівників та інтеграція до ринку праці ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та біженців, які повертатимуться. 

Сьогодні центри зайнятості пропонують різні програми перекваліфікації, даючи можливість людям отримати нову затребувану ринком спеціальність, а Державний центр зайнятості спільно з Мінекономіки запустили програму "Національний кадровий резерв". Крім того, уряд планує розширити програму громадських робіт, проте наразі до неї залучено не так багато людей.

Релокація бізнесу

Щоб зберегти підприємства та обладнання, у березні минулого року держава запустила програму релокації, якою може скористатися бізнес, що перебуває в зоні ризику через активні бойові дії. В рамках програми підприємства могли отримати допомогу під час переміщення на захід України — підбір місця для виробничих потужностей, перевезення та розселення персоналу, пошук нових працівників. Спрощенню процесу мала сприяти платформа цифрової взаємодії для допомоги в релокації. Заповнити заявку на релокацію можна на сайті "Прозорро.Продажі".

Протягом 2022 року послугою релокації бізнесу скористалися понад 700 підприємств. Це невелика частка із близько 240 тисяч працюючих українських підприємств, але завдяки цьому вдалося зберегти більше ніж 35 тисяч робочих місць. Найбільше підприємств — 661 — перемістили в першій половині року. Після липня темпи релокації суттєво знизилися. Це пов’язано із успіхами ЗСУ на фронті та деокупацією "промислових" територій, зокрема Харківщини й частини Херсонської області.

Частина підприємств переїхали за кордон. Ці підприємства можуть стати "амбасадорами" України на іноземних ринках, перш за все європейському. Проте потрібно підтримувати зв’язки з цими виробниками — щоб якщо не повернути їх до України, то принаймні заохотити їхню співпрацю з українським бізнесом.

Законодавчі зміни щодо трудових відносин

Протягом періоду воєнного стану законотворці ухвалили кілька законів, спрямованих на допомогу бізнесу вижити в умовах війни та підтримку працівників. 

Віддалена робота

Реальність поступово знаходить відображення в українському законодавстві. З початком пандемії в українському Трудовому кодексі з’явилося поняття "віддалена робота". А 18 липня 2022 року Верховна Рада ухвалила так званий "закон про фриланс", який передбачає "легалізацію" роботи фрилансерів і надає можливість малому та середньому бізнесу (до 250 працівників) офіційно наймати їх на роботу. Юридично це буде оформлено як договір з нефіксованим робочим часом із заробітною платою не більше восьми "мінімалок" (наразі 53,6 тисячі гривень). Оплата відбуватиметься за фактично відпрацьований час, але не менше 32 годин протягом календарного місяця. Тобто працедавець муситиме заплатити за 32 години, навіть якщо фактично фрилансер працював менше.

Водночас державним службовцям заборонили працювати з-за кордону, що призвело до звільнення 8,5 тисяч осіб протягом перших чотирьох місяців від початку повномасштабного вторгнення. З серпня держслужбовці (окрім категорії А) та посадові особи органів місцевого самоврядування (крім першої-третьої категорій) отримали можливість займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю у разі простою чи якщо вони пішли до неоплачуваної відпустки. На період воєнного стану граничну тривалість відпустки "за свій рахунок" для біженців та ВПО підвищили з 15 до 90 днів. Цією нормою також переважно скористалися державні службовці та працівники держпідприємств, оскільки приватні підприємства врегулювали дистанційну роботу на рівні домовленостей із працівниками. Щоб не втратити кваліфікованих державних службовців, норму щодо їхньої обов’язкової присутності в Україні варто переглянути, вважають у "Вокс Україна".

Більша гнучкість для підприємств і нові можливості для роботодавців

В мирний час у разі ліквідації, реорганізації чи банкрутства підприємства звільнення працівника займає два місяці, а якщо на підприємстві є профспілка — три. В умовах війни у роботодавців може не бути можливості забезпечувати працівника роботою чи відповідними виплатами. Тому Верховна Рада дозволила звільнення з ініціативи роботодавця, який не може забезпечити працівника роботою у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

1 липня парламент врегулював трудові відносини під час воєнного стану, дозволивши зберігати за працівниками, яких призвали на військову службу, лише місце роботи й посаду, але не зарплату. Це має скоротити витрати підприємств.

Також на період дії воєнного стану змінено обмеження щодо робочого часу працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури. Для працівників, яким встановлено скорочену тривалість робочого часу (лікарі, працівники на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці тощо) максимальну тривалість робочого часу знижено з 50 до 40 годин. Для решти працівників (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо) роботодавцям надано право підвищити максимальну тривалість робочого часу до 60 годин на тиждень із пропорційним збільшенням зарплати.

Фінансова підтримка підприємств 

14 жовтня 2022 року уряд вчергове розширив програму "5-7-9", надавши можливість підприємствам, які через війну втратили свої виробничі потужності, отримати кредит на відновлення під 9% терміном до 5 років на суму до 60 млн грн (без урахування раніше виданих кредитів за програмами держпідтримки). Виконання зобов’язань за такими кредитами частково (до 80%) забезпечуватиме державна гарантія. Загалом на програму "5-7-9" на 2023 рік передбачено 16 млрд гривень. З березня по грудень 2022 року в рамках цієї програми було видано кредитів на 72 млрд гривень.

Окрім програми "5-7-9" та підтримки релокації, уряд надає підприємцям також гранти в рамках програми "єРобота". За 2022 рік уряд видав 2530 таких грантів на 1,6 млрд гривень.

Що далі

Війна очікувано вплинула на ринок праці — згортається бізнес, мігрують працівники, виникають проблеми з логістикою та пошуком каналів збуту продукції. Відповідно, деякі підприємства змушені звільняти працівників, а деякі скорочують зарплату. Значною відмінністю війни від попередніх криз, наприклад "ковідної" кризи, є руйнування активів — як виробничих, так і соціальних — житла, шкіл, лікарень. Тож навіть після припинення бойових дій відновлення буде доволі повільним, прогнозують експерти.

Надалі варто очікувати змін у структурі ринку праці — попит на деякі професії скоротиться. Разом з тим в енергетиці, будівництві та архітектурі, освіті, медицині, психології спеціалісти будуть в дефіциті.

Потрібні будуть масштабні програми перенавчання людей, а також програми реінтеграції ветеранів, біженців, внутрішньо переміщених осіб, мігрантів. Розробку таких програм варто розпочати вже зараз.

Фото: УНІАН