Верховна Рада дозволила приватизацію: що змінилось і що піде на продаж
Поділитися
Минулого тижня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №7451, яким поновила приватизацію державної та комунальної власності в Україні.
За законопроєкт проголосувало 233 депутати. Поки що залишається під забороною приватизація великих підприємств, балансова вартість яких перевищує 250 млн гривень, але продаж малих та середніх буде спрощено.
Хочеш купувати — плати заставу
Депутати змінили законодавство, яке регулює приватизацію, але частина змін стосується лише періоду воєнного часу, позаяк решта буде діяти безвідносно до цього. Зокрема, не виставлятимуться на приватизацію підприємства, які розташовані у зоні бойових дій чи біля неї.
При цьому Верховна Рада посилила свій контроль за приватизацією підприємств у воєнний період: Фонд держмайна має щомісяця подавати до парламентського комітету, що здійснює приватизацією, інформацію про призначені електронні аукціони, результати продажу держмайна та пропозиції до законодавства.
Депутати спростили порядок підготовки об’єктів до приватизації, а саме:
- не потрібно проводити аудит, екологічний аудит, інвентаризацію та оцінку об’єкта приватизації (його складових);
- розробляти умови продажу об’єкта можна після отримання листа про намір придбати об’єкт від потенційного покупця, який, у тому числі, планує релокацію свого виробництва з територій, де ведуться бойові дії.
Деякі норми покликані прискорити приватизацію. Зокрема, право власності на придбаний об’єкт буде переходити до покупця незалежно від отримання ним дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію, а термін позовної давності для звернення з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу об’єкта приватизації становитиме лише три місяці з дня укладення. Крім того, дозволено об’єднувати в один пул декілька об’єктів.
Читайте також: Опалювальний сезон під час війни: як зігрітися, не витрачаючи зайвих грошей
Зміни стосуватимуться і претендентів на купівлю держмайна. Зокрема, депутати засекретили відомості про кожного учасника аукціону з приватизації. Водночас для претендентів на приватизацію встановлено гарантійні внески: якщо бізнес хоче купити об’єкт вартістю до 500 тис. гривень, то він має внести гарантійний внесок в розмірі 10 мінімальних зарплат, а якщо вартість об’єкта становить понад 500 тис. гривень, то розмір внеску становитиме 10% від стартової ціни об’єкта, яка визначається на рівні балансової.
Економічний експерт Валерій Клочок вважає останнє нововведення правильним, адже раніше бували випадки, коли претенденти брали участь у приватизації підприємств, вигравали аукціони, але потім, з’ясовувавши, що куплений об’єкт не відповідає їхнім очікуванням, просто відмовлялись платити.
"Ця зміна — логічна. Якщо ти вже береш участь у приватизації, то їдь на об’єкт, знайомся і вивчай його", — сказав він в коментарі Новини.LIVE.
Підприємства "Укрспирту" підуть на продаж
Депутати також внесли в законодавство норму, згідно з якою приватизовувати майно держпідприємства "Укрспирт" можна, навіть якщо є накладені виконавцем в процесі виконавчого провадження арешти на це майно.
Т.в.о. директора "Укрспирту" Віталій Жадобін зазначив, що вже приватизовані 22 об’єкти держкомпанії розв’язали багато своїх проблем, зокрема, погасили заборгованості перед працівниками, бюджетом та кредиторами, тоді як 19 об’єктів, що залишаються у держави, з початком війни залишились без доходів і тому поступово й невідворотно накопичують борги.
Приватизація об’єктів "Укрспирту", на його думку, дозволить підприємцям отримати якісні майданчики для подальшого розвитку бізнесу.
"Для підприємців потрібні майнові комплекси для виробництв, складських приміщень та офісів, і наші об’єкти — саме ті майданчики, яких зараз потребує бізнес. На їхніх територіях прокладено колії залізничного сполучення, підведені газ, вода та електроенергія, є зерносховища. Робота наших виробничих майданчиків та інвестиції в них — це те, що потрібно сьогодні", — вважає Віталій Жадобін.
Приватизація під час війни: "за" і "проти"
Питання про те, чи можна продавати державне майно під час війни, виявилось дискусійним. Примітно, що саме на це вказало Головне науково-експертне управління Верховної Ради, даючи оцінку законопроєкту.
"Зазначимо, що залучення добросовісних інвесторів, у першу чергу, іноземних, до приватизації державного майна під час військових дій малоймовірно, а само проведення приватизації у цей час створює корупційні ризики", — йдеться у висновку управління.
Читайте також: Рада дозволила аграріям завозити без сплати мита обладнання для зберігання зерна
Але Валерій Клочок вважає, що продавати держмайно варто і під час війни.
"Теза про те, що в період війни не можна продавати державні підприємства, — популізм чистої води. Якщо інвестор в таких непростих умовах воєнного стану готовий викупити підприємство і запустити його, то це — плюс. Інакше можна мати купу так званих активів, які за своєю суттю є пасивами, тому що вони лише забирають у держави гроші", — зазначив експерт.
В Україні плани залучення коштів від продажу державного майна стабільно не виконуються. Наприклад, у 2021 році план з надходжень від приватизації становив 12 млрд гривень, але вдалось отримати лише 5,13 млрд гривень.
На 2022 рік план з надходжень від приватизації становить 8 млрд гривень.
Читайте Новини.LIVE!
