Ставка не зіграла: чому легалізація грального бізнесу в Україні має більше недоліків, ніж переваг

У легалізації грального бізнесу в Україні влада вбачала великі перспективи: мільярди гривень, які раніше проходили повз державну казну, нарешті можна було б вивести з "тіні" та використовувати на благо суспільства. Втім, через низку недоліків в організаційних питаннях та первинну пасивність органів вже понад рік ринок азартних розваг працює не зовсім так, як того хотіли. 

Новини.LIVE розбиралося, чому в Україні поки немає власного Лас-Вегасу і як можна покращити нинішнє становище. 

Читайте також: Оптимізм щодо курсу та песимізм на рахунок інфляції – як змінились очікування бізнесу в Україні

Законно не означає вигідно? 

За кілька днів після легалізації грального бізнесу Володимир Зеленський заявив, що у 2021 році Україна отримає дохід у 5 мільярдів гривень. Кабмін був налаштований ще оптимістичніше. Лише шляхом оплати ліцензій очікувався прибуток у 7,5 мільярдів. Але реальний показник виправдав трохи більше п’ятої частини очікувань міністрів – 1,3 мільярда. Система дала збій, тож слід розуміти, що ж відлякує бізнес.

По-перше, це величезна кількість витрат. Окрім того, що інвестор має придбати ліцензію і сплачувати її наступні 5 років (у Києві відкриття казино коштуватиме всього 360 мільйонів гривень, а в інших регіонах – 180), йому необхідно також щорічно сплачувати податки на: обладнання, дохід від азартних ігор, прибуток підприємств, дохід гравця, військовий збір і так далі. При цьому, встановлені відсотки вищі, ніж за кордоном та не враховують всіх особливостей грального бізнесу.

По-друге, як пояснив економіст Борис Кушнірук, розвитку ринку азартних розваг в Україні заважає нестабільна "поведінка" політиків.

"Через те, що у нас деякі закони приймаються досить емоційно і непередбачувано, інвестори відмовляються вкладати гроші. Для них існує ризик в один момент втратити всі кошти, а це зовсім не маленькі суми", – підкреслив фахівець. 

Кушнірук також вважає, що нинішня регуляторна політика проблемна й містить корупційні ризики, проте у Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (далі – КРАІЛ, – ред.) впевнені, що вимоги до ліцензування грального бізнесу доволі таки справедливі. Однак у КРАІЛ не заперечують, що у законі є моменти, які потрібно доопрацювати.

"Якщо у Раді приймуть законопроєкт № 2713-д, то це дозволить розвивати онлайн-сферу та полегшить фінансову зобов’язаність для підприємців. Ця "зв'язка" зі зменшених податків і покращеного моніторингу продемонструє інвесторам, що набагато вигідніше й безпечніше відкривати саме "білий" бізнес", – зазначив речник КРАІЛ Кирило Пятигорець.

Законопроєкт, про який йде мова, дійсно може покращити становище. Його підтримали у першому читанні 252 нардепи й наразі він готується до другого. Сам документ передбачає:

• Податки для букмекерів та казино знижуються з 18 % до 10 %, для організаторів – з 30 % до 10 %, випуску та проведення лотерей також до 10 %;
• Скасовується норма про потрійний щорічний розмір ліцензійних платежів за організацію азартних ігор та лотерей;
• Виграші до 8 мінімальних зарплат (48 тисяч гривень) звільняються від податку на доходи з фізичних осіб та воєнного збору. 

Втім, навіть це не вирішить усіх проблем. Як приклад, у документі не прописано поняття "виграш", а це може призвести до того, що навіть звичайне повернення грошей буде обкладатися податком. Також не прибрали необхідність для гравців вказувати український ідентифікаційний код, а це виключає зі списку потенційних гравців іноземців. 

Бій з "тінню" програно?

З огляду на те, скільки "мороки" припадає на плечі тих, хто вирішує легалізувати свою діяльність, велика кількість бізнесу продовжує працювати "в чорну". Там немає ні податків (якщо не враховувати хабарі), ні контролю від Мінфіну, ні реєстру ігроманів, а єдине покарання за таку діяльність – штраф. То як планують цьому запобігати?

"Важливим аргументом на користь прийняття законопроєкту № 2713-д є те, що він полегшить моніторинг онлайн-сегменту грального бізнесу. Адже зараз "наземні" нелегальні казино ще можна знаходити та закривати, а от сайти з азартними іграми можуть створюватися буквально за день, і відстежувати їх проблематично", – додав речник КРАІЛ Кирил Пятигорець.

Логічно було б і зробити жорсткішим покарання за організацію нелегальних гральних закладів, оскільки загроза отримати штраф мало кого лякає. Особливо з огляду на прибутки. Втім, у КРАІЛ обіцяють, що за кілька років ринок азартних розваг буде "відшліфовано".

Але робити висновки, що в "тіні" все краще, зарано. Одеситка Ірина (прізвище не вказано на прохання дівчини) раніше працювала в одному з нелегальних закладів і розповіла для Новини.LIVE про "підводні камені" такого бізнесу.

"Там, де я працювала, спочатку були цілком відмінні умови. Зарплата щотижня, харчування, підвищення ставки, премії при хорошому заробітку казино та корпоративи з салютом та шоу. Але в один момент виплати працівникам затримали – тиждень, два, місяць і далі. Через це я звільнилася", – заявила дівчина. 

За словами Ірини, гроші вона та решта працівників так і не отримали, а звернутися до правоохоронців не можна, бо тоді доведеться визнати свою причетність до незаконної діяльності. Наразі дівчина працює вже у легальному закладі. 

"Звісно, є багато клопотів з ліцензіями, дозволами на все і постійним дотриманням жорстких правил. Але це куди краще, ніж бути "кинутою" на зарплату", – резюмувала Ірина.

Тож як можна вивести в "білу" гральний бізнес? Економісти радять змістити владі акцент з разової дохідності у перспективність розвитку: врегулювати податки та створити комфортні умови. Також варто покращувати моніторинг і посилювати покарання стосовно нелегальних закладів та їх клієнтів. Лише тоді в Україні азартні розваги зможуть приносити державі користь.