Чи варто Україні розраховувати на кошти від заморожених активів Росії

Центральний банк Росії. Фото: росЗМІ

Наприкінці жовтня в Брюсселі лідери країн Євросоюзу схвалили план, що передбачає спрямування прибутків, отриманих від заморожених російських активів, на допомогу Україні.

Очікується, що Європейська комісія сформує конкретні правові пропозиції щодо можливого механізму виплат ближче до початку грудня.

Про які кошти йдеться

Загальний обсяг суверенних активів Російської Федерації, зокрема активів Центробанку РФ, знерухомлених в Євросоюзі та країнах "Великої сімки", становить орієнтовно 300 млрд доларів. 

Водночас у межах юрисдикції ЄС заблоковано 200 млрд євро російських суверенних активів, з яких у приватних фінансових установах (насамперед в депозитарії Euroclear) зберігається понад 120 млрд євро. 

У ЄС розглядають питання спрямування Україні надзвичайних доходів, отриманих від знерухомлених російських суверенних активів. Цей дохід утворюється від інвестування коштів, отриманих внаслідок купонних платежів та погашень знерухомлених облігацій або інших цінних паперів, в рамках звичайної діяльності депозитарію Euroclear.

Задача максимум для України — це стягнення усіх заморожених коштів країни-агресора. Цього вимагають норми міжнародного права. Вони зобов’язують державу, відповідальну за міжнародно протиправні діяння, відшкодувати завдану такими діяннями шкоду у повному обсязі.

Але навіть цих коштів буде недостатньо. Адже, згідно з оцінками Світового Банку, лише за перший рік повномасштабної війни (з 24 лютого 2022 року по 24 лютого 2023 року) Україні було завдано шкоди на 411 млрд доларів.

"Утім, коли європейські лідери говорять про план використання російських коштів для України, мається на увазі не повна конфіскація зазначених коштів, а спрямування на допомогу Україні лише прибутків від реінвестування зазначених коштів", — пояснює голова аналітичного центру "Інститут законодавчих ідей" Тетяна Хутор.

Заморожені активи російського центробанку, розміщені на рахунках Euroclear, весь час від початку війни продовжують приносити доходи. Так, якщо за підсумками 2022 року Euroclear відзвітував про 822 млн євро доходів від заморожених російських коштів, то за три квартали 2023 року сума таких доходів сягнула вже близько 3 млрд євро.

Що (не)заважає передати гроші Україні

Наразі основною перепоною для стягнення коштів на користь України є питання суверенного імунітету майна країни-агресорки, зазначають в Національному банку України. Відповідно, на різних платформах тривають політичні та експертні обговорення щодо потенційних шляхів вирішення цього питання.

Усі юридичні аргументи проти використання заморожених російських коштів на користь України будуються на доводі про те, що прибутки від російських активів належать власникові цих активів, тобто Росії. Проте Euroclear, вочевидь, вважає інакше і визнає за собою право на доходи від реінвестування російських коштів.

Аргументи на користь того, що міжнародне право не забороняє конфісковувати російські активи, зокрема, наведено у двохсотсторінковому Звіті, виданому у вересні Ініціативою Оновлення Демократії (Renew Democracy Initiative). 

"Епіграфом до цього звіту могли б слугувати слова колишнього міністра фінансів США Ларрі Саммерза: "Тому хто грабує банк, не варто розраховувати, що банк охоронятиме його депозитну скриньку", — каже Тетяна Хутор.

Вона запевняє, що передача заморожених російських активів (і тим паче — самих лише доходів від них) Україні є допустимою відповідно до доктрини "контрзаходів третьої сторони", тобто дій з метою спонукання іншої держави дотримуватися міжнародного права, навіть якщо вони самі по собі порушували б міжнародне право.

Передача суверенних активів Росії має вважатися допустимим контрзаходом із кількох причин. По-перше, Росія грубо і зухвало порушує міжнародне право, що не викликає ні в кого жодних сумнівів. По-друге, такий захід є пропорційним, не є безпідставним і навіть набагато більш "цілеспрямованим" порівняно із санкціями, які запроваджувались досі. І, по-третє, він задовольняє вимогу зворотності: передача коштів діє як тимчасове і обмежене призупинення нормальних правових відносин між Росією та іншими країнами.

Що стосується доктрини суверенного імунітету (яка також часто наводиться як перепона конфіскації російських активів), то варто зауважити, що суверенний імунітет покликаний захистити державу від притягнення до відповідальності в рамках судових проваджень у національних судах іншої держави. І саме тому ця доктрина не може використовуватися як засіб обмеження зовнішньої політики, яка реалізується не судовою, а законодавчою і виконавчою гілками влади, пояснює Тетяна Хутор.

Чи має Україна шанси отримати гроші

В Національному банку України оцінюють ймовірність спрямування Україні згаданих надзвичайних доходів від реінвестування активів, які заблоковані в Euroclear, як високу.

Голова аналітичного центру "Інститут законодавчих ідей" констатує, що ідея використання російських коштів на користь України поступово здобуває широку підтримку серед світових лідерів. 

"Так, від ЄС очікуємо конкретний план використання доходів від російських коштів уже в грудні. Міністр фінансів США Жанет Єллен та міністр фінансів Великої Британії Джеремі Хант заявили про підтримку плану Європейського Союзу щодо запровадження податку на прибуток, отриманий від заморожених російських суверенних активів, щоб допомогти фінансувати відбудову України", — каже співрозмовниця Новини.LIVE. 

В "Інституті законодавчих ідей" високо оцінюють імовірність отримання Україною фінансових надходжень від російських активів. Питання лише в тому, як швидко це може відбутися і якими будуть суми цих надходжень.

"Ми переконані, що згідно із нормами міжнародного права Україна має повне право на усі заморожені у світі суверенні російські активи. Проте наразі світова спільнота виявляє готовність лише до проміжного заходу — спрямування на користь України лише доходів від російських активів", — резюмує аналітикиня.

 

Країна-агресорка має заплатити за все. Фото: росЗМІ

В Національному банку України підтверджують: наразі Україна може розраховувати саме на спрямування надзвичайних доходів, отриманих європейськими фінансовими установами від реінвестування арештованих російських активів.

Механізм стягнення російських активів залежатиме від особливостей державного устрою конкретної країни (приміром, це президентська чи парламентська республіка), у якій розміщені ці активи. Утім, в будь-якому разі це має відбуватися не в судовому порядку, оскільки в такому випадку можливе посилання Росії на юрисдикційний імунітет, зазначає Тетяна Хутор.

Тож, рішення про конфіскацію має прийняти президент, уряд або парламент відповідної країни — акти цих органів не можуть бути обмежені імунітетом іноземної держави.

Разом з тим, зазначає партнерка Arzinger Катерина Гупало, варто пам’ятати, що наразі не розроблено юридично бездоганного механізму передачі арештованих російських активів Україні. Така передача коштів сама по собі суперечить принципу верховенства права, а також одному із основоположних прав людини — права на приватну власність. Це може в подальшому слугувати підставою для підсанкційних осіб звернутися до суду щодо неправомірного, на їхню думку, позбавлення їх власності.  

Поряд із юридичними аргументами "проти" існують також фінансові та економічні фактори. Все це потребує подальшого опрацювання. Наразі, попри політичні заяви, ймовірність передачі арештованих російських активів Україні багатьма оцінюється зі стриманим оптимізмом.