Чого коштуватиме світу зупинка чорноморської зернової угоди

Найбільше від припинення Чорноморської зернової ініціативи постраждає економіка України. Саме України, а не країн-імпортерів української агропродукції чи світова економіка загалом. А за Росію й говорити годі — що гірше Україні, то краще країні-агресору. Чому так?

Тому що у світі велика конкуренція аграрних виробників, одним із лідерів серед яких є і Росія. Саме РФ є виробником №1 у вирощуванні пшениці. А лідером з вирощування кукурудзи, наприклад, є Бразилія. І останніми роками виробництво агропродукції в країнах-конкурентах України зростає. Тож якщо не постачатиме продукцію Україна, це зроблять інші. Це факт, який треба прийняти і намагатися з цим працювати. Але зараз не про це.

Що втратять імпортери української агропродукції

За твердженням директорки з наукової роботи, керівниці Центру економічних досліджень Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніки Мовчан, ситуація, що склалася навколо Чорноморської зернової ініціативи, була очікуваною. І світ встиг приготуватися до цієї "халепи".

Для країн-імпортерів української агропродукції зупинка "зернової угоди" не стане економічною катастрофою

Максимум, що може статися, це нашарування проблем з українським експортом на якісь природні катаклізми, які часто мають визначальний вплив на врожаї в регіоні Латинської Америки, куди, зокрема, експортується продукція з України.

Нагадаємо, українська аграрна продукція експортується переважно в країни Африки, Близького Сходу, Азії та Латинської Америки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чим Україна компенсує втрату зернової угоди: п’ять альтернативних сценаріїв

Проте, стверджує аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Павло Мартишев, цього року в регіоні Латинської Америки з погодою і врожаями все добре — наступає природний феномен Ель-Ніньйо, який знижую кліматичні ризики і традиційно позитивно впливає на врожаї. Внаслідок цього, як правило, знижуються ціни на продовольство. Тому поки що значних ризиків для продовольчої безпеки цього регіону не вбачається.

Наразі на світових біржах ціни на продовольство падають, знизившись майже до доковідних рівнів

Разом з тим, зазначає співрозмовник Новини.LIVE, після зупинки Чорноморської зернової ініціативи ми можемо побачити зростання цін на продовольство для країн-імпортерів української агропродукції. В основному постраждають бідні країни в регіоні субсахарської та північної Африки, зокрема Єгипет. Ситуація в Єгипті, зокрема, погіршується через те, що в країні зараз багато суданських біженців внаслідок війни в Судані, і цих біженців треба годувати.

Через зупинку експорту українського зерна можуть значно здорожчати як продукти харчування, так і непродовольчі товари в країнах зазначеного регіону. Внаслідок цього підвищуються ризики політичної нестабільності, війн і спровокованої ними міграції. Але це не станеться в найближчому майбутньому, упевнений Павло Мартишев.

 

Проте, застерігає заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло, на цьому грунті Росія може активізувати свої пропагандистські та політичні впливи, намагаючись набути "союзників" під фактичним шантажем голодом, у якому звинувачуватимуть Україну, Захід абощо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як вихід Росії із "зернової угоди" вплине на економіку України

Втрати світової економіки

У світовому масштабі зупинка Чорноморської зернової ініціативи може спровокувати ріст інфляції за рахунок підвищення цін на продовольство. Через це, говорить Павло Мартишев, світові центробанки підніматимуть базові ставки, що робитиме дорожчими комерційні кредити і може спровокувати банкрутства низки компаній.

Погоджується із застереженнями колеги і Ярослав Жаліло. За його словами, Україна — важливий учасник світового продовольчого ринку.

Проблеми з постачанням українського зерна означатимуть зростання цін на світових ринках

Оскільки йдеться значною мірою і про фуражне зерно, тож імовірна ланцюгова реакція зростання витрат за ланцюжками тваринницької продукції. 

Побічним ефектом може бути зростання навантаження на транспортну інфраструктуру сухопутного постачання українського зерна до портів Балтики, що може спричинити сповільнення постачання вантажів у межах ЄС. Проте, зазначає вчений, вже зараз це навантаження близьке до максимального. Тому цей наслідок навряд чи буде відчутним.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  НБУ спрогнозував наслідки виходу РФ із зернової угоди для країн-імпортерів української агропродукції

Нагадаємо, 17 липня сплив термін дії Чорноморської зернової ініціативи, в рамках якої Україна експортувала власну агропродукцію морським шляхом.

Росія відмовилася продовжувати дію угоди без виконання низки її умов: підключення Россільгоспбанку до SWIFT, поновлення роботи аміакопроводу "Тольятті-Одеса", розморожування активів російських компаній, розблокування транспортної логістики та постачання запчастин.

За прогнозом Національного банку України, найбільше через припинення роботи "зернового коридору" постраждають найбідніші країни. Передусім йдеться про окремі країни Африки, Азії та Близького Сходу, які значною мірою розраховують на зерно з України. 

Упродовж 2017-2021 років частка української пшениці в загальному імпорті Тунісу, Лівії, Лівану, Тайланду, Бангладеш і таких великих імпортерів, як Єгипет та Індонезія, становила понад 20%. Крім того, Ізраїль, Туніс і Лівія імпортували з України понад 50% усієї кукурудзи.

 

Після стрімкого зростання цін унаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну на початку 2022 року ситуацію з поставками до цих країн вдалося дещо поліпшити завдяки роботі "зернової угоди" та додатковим коштам у межах допомоги ООН.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Бондаренко про зрив "зернової угоди" та блокаду агропродукції

Водночас, зазначають в НБУ, згадані країни є вразливими до припинення поставок українського зерна, а також до зростання (навіть незначного) вартості зернових на світовому ринку, зважаючи на нижчу купівельну спроможність населення більшості цих країн. 

Нестача імпорту тиснутиме на ціни на продовольство всередині цих країн та спонукатиме уряди вдаватися до продажу зерна з відносно невеликих резервів або до субсидіювання імпорту, розширюючи фіскальний дефіцит і тим самим зменшуючи фінансову стійкість.

Навіть якщо вони зможуть частково компенсувати ці втрати імпортом з Росії, чого країна-агресор і домагається, то цих обсягів буде замало для забезпечення продовольством цих регіонів.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, Україна входить до числа провідних світових експортерів зерна, щороку поставляючи на світовий ринок понад 45 млн тонн.