Чого коштуватиме Україні продовження заборони на агроекспорт в ЄС, і чи виграє від того Європа
Поділитися
15 вересня Європейська Комісія визначиться з подальшою долею мораторію на експорт української агропродукції в країни Європейського Союзу.
У травні 2023 року Єврокомісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії за наполяганням цих країн. 5 червня дію заборони було продовжено до 15 вересня. Згадана п’ятірка країн заявляла про наміри продовжити заборону на імпорт до кінця року і розширити її на деякі інші товари.
6 вересня на зустрічі з Європейською Комісією 22 посли з 27 країн-членів відкрито виступили проти ідеї продовження обмежень на імпорт українського зерна.
Вже 12 вересня Рада міністрів Польщі закликала Єврокомісію продовжити після 15 вересня заборону на імпорт з України чотирьох видів сільськогосподарської продукції. У разі, якщо Брюссель не ухвалить відповідного рішення, Варшава в односторонньому порядку продовжить ембарго на українське збіжжя.
А 14 вересня Національні збори Болгарії ухвалили рішення про підтримку скасування заборони на імпорт української агропродукції.
Офіційна позиція України
Україна розраховує, що після 15 вересня європейська сторона скасує будь-які обмеження на українську сільськогосподарську продукцію.
"Такий крок дозволить припинити порушення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також принципів і норм Єдиного ринку ЄС", — йдеться в повідомленні Міністерства закордонних справ України.
В МЗС зазначають, що експорт українських зернових не є причиною дестабілізації внутрішнього ринку ЄС. За час дії заборони Єврокомісії та тривалої відсутності української аграрної продукції проблеми фермерів Словаччини, Польщі, Румунії та Угорщини не були врегульовані на рівні їхніх урядів. Це вказує на наявність зовсім інших чинників ринкового тиску, зокрема глобального коригування цін.
"Для усунення раніше заявлених застережень зі сторони деяких європейських країн Україна та Єврокомісія провели системну роботу в межах Спільної координаційної платформи. Зокрема, сторони досягли домовленостей про збільшення потужностей Дунайського коридору, перенесення санітарного та фітосанітарного контролю з кордону до країн призначення української продукції, моніторинг врожаю, обсягів зберігання зернових та торговельних потоків на кордоні", — повідомили в українському МЗС.
Сторони також визначили кроки задля розбудови нових зерносховищ на території ЄС, сформували альтернативні транспортні коридори до Балтійського, Адріатичного та Егейського морів, розпочали роботу з метою запровадження спільного митного контролю між Україною та державами-членами ЄС.
Українське дипломатичне відомство підкреслює, що конкурентом України на світових ринках зерна є Російська Федерація, щодо якої не застосовуються жодні обмеження зернового експорту в ЄС. Штучно стримуючи експорт української продукції, РФ отримує додаткові умови для міжнародної експансії та ресурси для продовження війни проти України.
В МЗС України переконані, що будь-яке рішення, загальноєвропейське або національне, яке і надалі обмежуватиме українських аграрний експорт, буде не лише безпідставним та протиправним, але і шкодитиме спільним економічним інтересам України, держав-членів ЄС, Європейського Союзу загалом, а також матиме дестабілізуючий характер на світовий ринок продовольства.
Оцінки НБУ
Відповідно до липневої оцінки Національного банку України, продовження торгівельних обмежень окремими європейськими країнами після 15 вересня матиме наслідком втрати для українського експорту на рівні близько 600 млн доларів у ІІ півріччі цього року. Загалом наразі ця оцінка залишається актуальною.
З одного боку, українським експортерам вдалося повністю компенсувати втрати від поточних обмежень (які у прогнозі НБУ оцінювалися на рівні 100 млн доларів), збільшивши транзит в інші країни за рахунок поліпшення логістики. Тут знову вкотре спрацьовує адаптивність українського бізнесу. Активна розбудова альтернативних шляхів, поточна спроможність яких вже перевищує очікування, триватиме і надалі. Це дасть змогу зменшити втрати від можливого подовження продовольчого ембарго.
Водночас варто зважати на додаткові ризики, пов’язані з обстрілами Росією портової та аграрної інфраструктури. У випадку скорочення спроможності дунайських портів внаслідок цих терористичних актів втрати від продовольчого ембарго сусідніми країнами збільшаться.
Також Національний банк переглянув оцінку нового врожаю у бік збільшення. І за інших рівних умов за більших врожаїв експортери могли би розраховувати на підвищення валютної виручки. Відповідно, якщо обмеження будуть збережені, це звужуватиме можливості для вивезення всієї продукції.
Новий офіційний прогноз Національного банку, що публікуватиметься в жовтні, включатиме оцінку впливу вказаних чинників.
Аргументи експертів
Директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан нагадує, що зараз діє заборона на агроекспорт з України в п'ять з 27 країн ЄС, а саме в Польщу, Румунію, Угорщину, Словаччину та Болгарію.
В решту країн ЄС експорт відбувається без кількісних обмежень. Ба більше, ще влітку ЄС продовжив дію додаткових автономних преференцій, що означає скасування тарифних квот, що особливо важливо для експорту пшениці. Формально для кукурудзи також існує тарифна квота, яку зараз тимчасово скасували. Але, оскільки ввізне мито на кукурудзу в ЄС нульове, вплив цієї тарифної квоти несуттєвий.
Експертка зазначає, що до 2022 року країни, в яких зараз діє заборона, не були цільовими ринками для українського зерна чи-то ріпаку. Різка ж зміна логістики зробила ці ринки привабливими, оскільки вони передбачають найнижчі транспортні витрати на перевезення наземними шляхами.
Водночас попит на українське збіжжя поза цими ринками залишається високим. А отже є потенційна можливість експорту, що може значною мірою компенсувати вплив заборони як у 2023, так й у 2024 році.
Однак є кілька чинників, які суттєво впливають на цей висновок. Перше — це безперебійність транзиту, тобто відсутність заборон на кшталт тих, що були застосовані Польщею у квітні. Друге — це фізична можливість вивезти товари на ринки, де є попит і немає заборон, тобто достатня пропускна потужність наземних маршрутів експорту. Третє — це рівень додаткових транспортних видатків, що визначатиме привабливість більш віддалених ринків для українських виробників, бо транспорті витрати фактично віднімаються від прибутку.
"Найкращою була б, звичайно, ситуація, якщо б відновились морські перевезення з Одеси та були краще захищені Дунайські порти. Бо перевезення морем знижує тиск на сусідні країни та здешевлює експорт. Але наскільки реалістичною є ця перспектива — питання до військових експертів, а не до економістів", — констатує Вероніка Мовчан.
На сьогоднішній день ми маємо недостатню пропуску здатність наземних маршрутів, продовження бомбардування портів та високі транспорті видатки. За цих умов продовження заборони означає значні втрати для українських аграріїв, бо найближчі ринки залишаються закритими.
"Питання заборони українського агроекспорту — це вже питання не економічної, а політичної доцільності. Тому я очікую, що обмеження збережуться, ймовірно, на рівні рішень окремих країн-членів. Хоча, якщо я права, це буде дуже погане рішення, бо створює загрози для функціонування спільного ринку ЄС", — доходить висновку співрозмовниця Новини.LIVE.
Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло зазначає, що йдеться про заборону українського агроімпорту не до ЄС, а про заборону імпорту до низки країн Центрально-Східної Європи, причому в односторонньому порядку. В той же час центральні інституції ЄС намагаються закликати їх до загальноєвропейського порядку.
Найімовірніше, вважає експерт, цього сезону обмеження збережуться. Між тим, за даними аграріїв, цьогорічний врожай, наперекір прогнозам, виявився вельми непоганим. Отже, питання збуту постане гостро, адже елеватори ще не звільнено від минулорічного врожаю.
Наслідком втрати можливості експорту стане падіння цін на внутрішньому ринку та фінансові втрати фермерів. Водночас у виграші опиняться тваринники — через здешевлення кормової бази. Ймовірно, ситуація стимулюватиме розвиток внутрішньої переробки зерна, насамперед на фураж.
Пом'якшити проблему може відновлення комерційного судноплавства по коридорах, які зараз тестують перші судна, а також інтенсифікація використання портів Дунайськоог кластеру. Обидва варіанти потребують воєнних рішень щодо захисту від російських атак. Проте, зважаючи на глобальну економічну важливість питання, можна припустити, що Україна отримає пріоритетну міжнародну підтримку в цьому захисті.
Скасування обмежень для українського імпорту має обговорюватися в системі кроків щодо набуття членства в ЄС і розглядатися в пакеті відновлення/розбудови портового господарства та суттєвого збільшення частки переробки зерна на території України з наступним постачанням як українським споживачам, так і третім (неєвропейським) країнам.
Аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (KSE) Ігор Піддубний зазначає, що продовження заборони на український агроекспорт поглибить проблеми та втрати наших аграріїв, яких вони зазнали від початку великої війни.
За підрахунками KSE, лише фізичні руйнування в сільському господарстві сягають майже $9 млрд. А непрямі фінансові втрати — це ще близько $40 млрд. Маємо знищення сільськогосподарської техніки, зерносховищ, врожаїв, заблокована морська логістика, яка забезпечувала до вторгнення 85-95% аграрного експорту.
"На жаль, наші сусіди та одні з найближчих партнерів продовжують піддаватися популістичним ідеям, які шкодять не лише нашим аграріям, але й їхній власній економіці", — констатує експерт.
За його прогнозом, оскільки минулоріч експорт аграрної продукції забезпечив близько 15% ВВП України, варто очікувати щонайменше деякого зниження очікувань щодо економічного зростання у IV кварталі цього року.
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, близько 20% експорту зернових наземним шляхом — залізницею та вантажівками — до країн ЄС йшов саме в держави, які заборонили імпорт українського зерна. В 2023 році залізницею та вантажівками забезпечується близько чверті аграрного експорту.
"Тому, врешті, не можна сказати, що ці країни займали колосальну частку для нас. Але все ж доведеться й надалі обмежуватися меншим колом потенційних покупців, знижувати ціни, витрачати більше на логістику", — констатує Ігор Піддубний.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук нагадує, що українські сільськогосподарські товаровиробники вже більше ніж півтора роки отримують неринкові ціни за свою продукцію. Ті ж таки польські виробники продають свою продукцію за ринковими цінами. Наприклад, зерно в Польщі коштує близько 250 доларів за тонну, тоді як в Україні — менше 150 доларів. А на тлі заборони імпорту української агропродукції поляки ще й отримали значні компенсації від Європейської Комісії, вигравши таким чином фактично двічі.
"Ціни на агропродукцію знизились в усьому світі. Це світова тенденція. А не тому, що Україна експортувала в Європу свою продукцію. Навесні 2022 року поляки продавали збіжжя ледве не по 400 доларів за тонну через те, що в Україні війна. Певно, вони й надалі розраховували заробляти надприбутки. Але світові ціни знизились, незалежно від українського експорту в Європу", — пояснює експерт.
За даними Національного банку, через мораторій на український агроекспорт в п’ять країн Євросоюзу Україна щомісяця недоотримує близько 170 млн євро валютних надходжень
Разом з тим, велика кількість європейських підприємств переробної галузі також втрачають через заборону на українське зерно. Тому вони зацікавлені в співробітництві з Україною. Профільні асоціації переробників виступають категорично проти анонсованих односторонніх заборонних дій країн.
"З квітня 2023 року і по сьогоднішній день ми не побачили конкретних цифр обгрунтування можливих економічних втрат їхніх товаровиробників. Українські сільгоспвиробники стають фактично заручниками внутрішньопольських політичних гасел", — стверджує співрозмовник Новини.LIVE.
На його думку, для України дуже важливим буде залишатися в перемовному процесі. Він має базуватися на кількох важливих речах.
По-перше, ні в якому разі не повинен припинятися транзит. Для цього потрібно як мінімум припинити перевірки дотримання фітосанітарних умов на польських кордонах. Такі перевірки мають проводитись в кінцевих точках реалізації продукції. Бо такими перевірками поляки гальмують рух агропродукції автомобільними шляхами.
По-друге, треба мати можливість розширяти свою логістику на портову інфраструктуру більшої частини Європи, зокрема Балтику і Адріатику. З Україною готові працювати Литва, Латвія, Хорватія, Італія, Німеччина, Нідерланди. Влада має знайти можливості часткової компенсації затрат перевізникам.
По-третє, влада ЄС могла би реалізовувати політику інтервенцій, виділяючи кошти на обов’язкову закупівлю певного об’єму української агропродукції. Ця продукція не вивозилася б з України, залишаючись на елеваторах в Україні. Таким чином українські товаровиробники отримають кошти для проведення своєї господарської діяльності, а ринок ЄС при цьому не буде перенасичений українським збіжжям.
Голова комітету з євроінтеграції Українського клубу аграрного бізнесу Олександра Авраменко нагадує, що наразі йде збирання врожаю, тому до кінця року попит в країнах ЄС на українську агропродукцію буде невисоким. Вирости попит може вже на початку 2024 року.
"Після закінчення збирання врожаю країни ЄС визначать баланс і потреби в закупівлі агропродукції. Тому наразі важко сказати, що можуть втратити українські агроекспортери, бо європейські сільгосппереробники все одно спочатку закуповуватимуть продукцію власних агровиробників", — пояснює співрозмовниця Новини.LIVE, додаючи, що до 2022 року українська агропродукція в країни ЄС експортувалась лише за умови виникнення потреби в таких поставках.
Важливість сухопутних європейських напрямків експорту для України підвищилась після зупинки зернової угоди про морський агроекспорт.
"Наразі будь-який експорт для малих, середніх і частково великих українських агропідприємств — критично важливий для виживання. 2024 рік буде вирішальним. Український агробізнес працює в збиток другий рік поспіль. Питання в тому, як довго він ще витримає", — прогнозує експертка.
Разом з тим, українське зерно все одно потрібне Європі. Деякі країни південної Європи потребують додаткових закупок агропродукції — Італія, Іспанія, Португалія, частково Франція. Внутрішнього виробництва в ЄС недостатньо, особливо враховуючи потреби переробників агропродукції та тваринників.
Крім того, імпорт в ЄС української агропродукції є стримуючим ціновим фактором. Ціною ж подовження заборони на український агроекспорт може бути наростання агроінфляції в ЄС. Це можливо вже починаючи з 2024 року.
"Поки відбувається падіння світових цін на зернові, то агроінфляція не набирає обертів. Але як тільки ЄС почне не вистачати внутрішнього зерна, потрібно буде його десь закуповувати. Найдешевший для Європи варіант — імпортувати з України", — прогнозує Олександра Авраменко.
За її словами, якщо якимось чином хоча б частково вдасться відновити морський шлях експорту української агропродукції, то ціновий тиск на ринку впаде, на українському ринку зокрема. Відповідно, наявність подальшої заборони на експорт відпаде сама собою. А ії продовження викликатиме все більше запитань.
На думку президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, від продовження мораторію на український агроекспорт значно втратить і Європейський Союз.
"У них є дефіцит продукції. І їм все одно потрібно імпортувати продукцію. Це провокуватиме ріст цін на імпорт. Хоча, безперечно, ЄС втратить не більше, ніж Україна", — каже співрозмовник Новини.LIVE.
За його словами, після блокування Чорноморського зернового коридору ціни на продовольство вже зросли. За останні два місяці ціни на агропродукцію на світовому ринку піднялись на 16,5 %.
Експерт нагадує, що Україна щороку експортувала морським зерновим коридором до 7 млн тонн зернових, тоді як 1,5 млн тонн, експортованих сухопутними шляхами, визначального значення для нас не мали.
Наразі ж Україні не так страшно втратити європейський сухопутний експортний коридор, як важливо відновити саме морський коридор.
Читайте Новини.LIVE!
