Як український бюджет пережив перший місяць другого року війни

Що відбувалося з державним бюджетом України у січні? Як розпочався 2023 рік у сфері публічних фінансів? Яка роль міжнародної допомоги — поворотної та безповоротної? Якими були власні податкові надходження та скільки надійшло митних платежів? 

Відповіді на всі ці питання читайте в огляді від аналітичної платформи "Вокс Україна", підготовленому співробітниками Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління при Київській школі економіки — Юлією Маркуц, Ліною Задорожньою, Тарасом Маршалоком.

Новини.LIVE наводить основні тези дослідження.

Добрі бюджетні новини

В січні Уряд перевиконав план за доходами державного бюджета на 50% — надходження склали 104,4 млрд гривень при запланованих 69,6 млрд гривень. Це відбулося завдяки отриманню гранту від США.

Вдалося виконати надходження, які адмініструє Державна митна служба (ДМС): перераховано 31,5 млрд гривень митних платежів при запланованих 28 млрд гривень. Перевиконання склало 12,6% від запланованого. Для порівняння: в січні 2022 року Митниця перевиконала план надходжень на 19,8%. Тоді в державний бюджет надійшло 37,2 млрд гривень при запланованому показнику 31 млрд гривень. Перевиконання січневих надходжень відбувається третій рік поспіль.

Дефіцит загального фонду держбюджету становив 78,9 млрд гривень, або 49,7% від плану, оскільки частину фінансування, а саме $1 млрд, було отримано у формі гранту, а не позики. В січні  до бюджету надійшла позика в сумі 118,7 млрд гривень (3 млрд  євро) в рамках макрофінансової допомоги від Європейського Союзу. Кошти залучені на дуже вигідних умовах — термін погашення складає 35 років. А відсотки та інші платежі, пов’язані з обслуговуванням боргу, платитиме Європейський Союз, якщо Україна виконуватиме обіцяні реформи та щоквартально звітуватиме про це.

Основні податкові надходження до загального фонду державного бюджету в січні 2023 року, млрд гривень

В січні Уряд запозичив на 146,7 млрд гривень більше, ніж витратив на погашення та обслуговування державного боргу України. При цьому на обслуговування витрачено лише 27,2% від запланованого. Причиною цього може бути досягнута домовленість Урядів України та Японії про відтермінування платежів за борговими зобов’язаннями в обсязі $50 млн до 2027-2031 років.

Що не вдалося

В січні не вдалося профінансувати всі заплановані видатки — касові видатки становили 193,7 млрд гривень, у тому числі загального фонду — 183,6 млрд гривень при планових 227,7 млрд гривень. Отже недовиконання сягає 19,4%.

Обсяг залучених позик становить лише 54,7% від запланованого, або 160,1 млрд гривень із 292,5 млрд гривень планових. Уряд залучив весь запланований обсяг від продажу облігацій внутрішньої державної позики — 41,4 млрд гривень. Але із зовнішніх джерел залучено 118,7 млрд гривень (згадані 3 млрд євро від ЄС) при запланованих 251,1 млрд гривень.

Що далі

В 2023 році в Україну продовжить надходити фінансова підтримка від зарубіжних країн. Наразі вже є домовленість про 18 млрд євро від Європейського Союзу та про $10 млрд від США. Також  Уряд веде роботу по запуску повноцінної програми співпраці з МВФ, що передбачає залучення фінансування для потреб бюджету. Загальний обсяг програми може сягнути $16 млрд із отриманням $5-7 млрд уже в 2023 році. 

Також за результатами Саміту Україна-ЄС наша країна отримала чіткий сигнал про фінансову підтримку від країн ЄС за принципом "доти, доки це буде потрібно". Це дозволяє говорити про стабільне надходження фінансових ресурсів від наших союзників протягом всього 2023 року. Ці кошти сприятимуть фіскальній стійкості України.

Євроінтеграційний вектор розвитку України визначатиме параметри майбутньої податкової реформи. Імовірно, основні новації стосуватимуться сфери адміністрування податків. Зокрема, нещодавньо в Державній податковій службі працювала технічна місія Податково-бюджетного департаменту МВФ над питаннями податкової політики та податкового адміністрування, оскільки існує потреба стабілізації і збільшення податкових надходжень. Проте збільшення ставок податків є малоймовірним, вважають експерти.

Ключові ризики для бюджету

Основними ризиками для виконання державного бюджета України в 2023 році є напруга, пов’язана з імовірністю повторного широкомасштабного наступу росії, обстріли критичної інфраструктури та інші ризики, пов’язані з війною. Від ступеню інтенсивності війни, зокрема від рівня завданої шкоди інфраструктурі та бізнесу, а також від тривалості війни залежатиме економічна активність та, як наслідок, рівень виконання держбюджету. І тут зберігаються високі ризики.

Уповільнення інфляції до нижчого рівня, ніж було закладено при розрахунках держбюджету, може призвести до зниження надходжень. Так, Нацбанк очікує уповільнення інфляції до 18,7% у 2023 році при закладених у бюджет 28,4% у середньому до попереднього року. Ризик такого сценарію експерти оцінюють як середній.

Фото: Reuters