Реформи під бомбами: які важливі закони ухвалила Україна з початку війни

Аналітичний центр "Вокс Україна" провів конференцію, присвячену підсумкам зробленого владою за рік, що добігає кінця. Зокрема, аналітики презентували огляд ключових законодавчих регуляцій з початку повномасштабної війни.

Війна не зупинила реформи. Огляд за перший квартал

Попри те, що наприкінці лютого владі довелося швидко перебудовувати свою роботу під потреби воєнного часу, вона не зупинила роботу над довгостроковими економічними реформами. У першому кварталі 2022 року команда "Вокс Україна" зафіксувала 35 важливих змін.

Ключові зміни

Серед найважливіших змін варто відзначити три події.

Закон про фінансові послуги та фінансові компанії. Він продовжує реформу, яку розпочав закон про "спліт", ухвалений 2020 року, та стосується ломбардів і фінансових компаній. Ідея в тому, щоб регулятор приділяв увагу більш ризиковим та більшим за розміром фінустановам. Відтепер ломбарди та фінкомпанії надаватимуть повну інформацію про свої послуги клієнтам — так само, як це роблять банки.

Закон про удосконалення освітнього процесу і наукової діяльності у військових вишах. Заклади військової освіти мають меншу автономію, ніж інші освітні заклади. Правила їх функціонування, зміст навчання та вимоги до керівництва встановлюються Міноборони, МВС, СБУ, Службою зовнішньої розвідки. Новий закон додатково поширив ці правила на заклади, які готують курсантів, студентів та ад’юнктів для сфери виконання кримінальних покарань. Зміни передбачають появу фаху "професійна військова освіта", який можна здобувати у неформальній освіті (на курсах та освітніх програмах, які не присуджують офіційні кваліфікації). Також встановлюються нові рівні військової освіти — тактичний, оперативний та стратегічний, що забезпечить сумісність ЗСУ й інших військових формувань за рівнями військової освіти зі збройними силами країн-членів НАТО.

Закон про зміни підсудності судів. Він має забезпечити роботу судової системи в умовах надзвичайних ситуацій, коли суд не може здійснювати правосуддя за своїм місцезнаходженням. В такому випадку судові справи на розгляді відповідного суду можуть бути передані до найближчого або іншого визначеного суду.

Антиреформа

На початку року експерти виокремили одну антиреформу — Закон про локалізацію у машинобудівній галузі. Влада запровадила вимоги щодо локалізації при закупівлях продукції машинобудування. Упродовж 10 років обов’язковий відсоток локалізації при закупівлях цієї продукції буде збільшуватися з 10% до 40%. Щоб не порушувати міжнародні зобов’язання України, ці вимоги не будуть поширюватися на країни-підписанти угоди СОТ про публічні закупівлі, зокрема на ЄС та США.

Чому це антиреформа? "Запровадження закону може призвести до зниження конкуренції, а відповідно, до збільшення вартості закупівель товарів машинобудування, за якими визначено обов’язковий відсоток локалізації. І це на фоні гострої потреби в модернізації та інвестиціях в інфраструктуру. Також це може призвести до закупівлі менш якісної продукції машинобудування у випадку відсутності якісних аналогів (з відповідним рівнем локалізації) імпортної продукції, а в окремих випадках стати на заваді закупівель", — пояснює Олександра Бетлій, експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Бізнес-середовище

За перші три місяці року влада ухвалила багато галузевих регуляцій: закон про заборону реклами електронних сигарет; закон, що сприятиме розвитку виноградарства та садівництва; закон про перезавантаження сфери виплати роялті; закон, що удосконалює порядок розроблення та впровадження авіаційних правил.

Ще одним довгоочікуваним кроком стало підписання Угоди про зону вільної торгівлі між Україною й Туреччиною. Переговори тривали 15 років і нарешті завершилися підписанням Угоди. У підсумку турецький ринок стане відкритим для України на 95,6%, наш для Туреччини — на 99,6%.

Державні фінанси

Варто виділити декілька важливих змін. Більшість із них присвячена реформуванню охорони здоров’я.

Закон про вдосконалення системи управління охороною здоров’я. Він передбачає "автономізацію" державних медзакладів за аналогією до тієї, що відбулася з комунальними медзакладами у 2017-2019 роках.

Закон, який врегульовує питання оплати трансплантацій. Згідно з ним, для пацієнта трансплантація має бути безкоштовною, всі витрати оплачуватиме держава.

Постанова, згідно з якою закупівлі медичних товарів консолідують через систему MedData. Очікується, що це дозволить "зекономити на обсягах" та краще розподіляти потрібні товари між лікарнями.

Урядування

За три місяці влада ухвалила дев'ять реформ у сфері державного управління. Серед найважливіших:

новий Порядок декларування та реєстрації місця проживання, який фактично скасовує інститут прописки і дозволяє декларативне повідомлення про своє постійне місцеперебування.

Закон про хмарні послуги. Закон вимагає, щоб надавач таких послуг не використовував технічні засоби, розміщені на території держави-агресора чи держави-окупанта, на тимчасово непідконтрольних територіях, а також ті, якими володіють держави або суб’єкти, до яких Україна застосувала санкції.

Закон, що врегульовує питання доступу до персональних даних пацієнтів. Він встановлює, що інформацію про пацієнта, яка зберігається в електронній системі охорони здоров’я, можна отримувати лише за згодою пацієнта чи його представника.

Енергетика

Надважливе значення мало рішення про приєднання України до європейської енергосистеми, яке було реалізоване у березні.

Опівночі 24 лютого енергетична система України для тестування автономної роботи була від’єднана від енергосистем росії та Білорусі. Але внаслідок початку повномасштабного наступу рф на Україну зворотне приєднання стало неможливим. Завдяки тісній співпраці Укренерго і європейської системи операторів передачі електроенергії (ENTSO-E) у березні стало можливим об’єднання європейської та української енергосистем. Окрім енергетичної безпеки та незалежності від рф та Білорусі під час війни, це також дало Україні вигідний ринок для продажу електроенергії.

Боротьба триває. Огляд реформ за другий квартал

Попри більш жорсткі воєнні дії у другому кварталі, влада змогла втримати темп реформ. За період з квітня по кінець червня команда "Вокс Україна" зафіксувала 33 реформи та жодної антиреформи.

Ключові зміни

Прийнято два закони, які зближують Україну з Європою:

Закон про ратифікацію "відкритого неба" з ЄС. Тепер Україна та країни ЄС матимуть спільні стандарти з авіаційної безпеки, захисту прав споживачів авіапослуг, організації повітряного руху.

Закон про адмінпроцедуру, який унормовує процедуру взаємодії адміністративних органів із громадянами та юрособами. Так, він впроваджує поняття "зацікавлених осіб" для адміністративних справ та вимагає повідомляти таких осіб про початок адмінпроваджень, пов’язаних із їхніми інтересами. Також у осіб, на яких адмінрішення вплине негативно, з’явилося право бути заслуханими до ухвалення акту з таким рішенням. Україна була єдиною державою в Європі, яка не ухвалила такий закон.

Кілька важливих законів покликані зменшити вплив рф на Україну та покарати воєнних злочинців і колаборантів:

Закон про співробітництво з Міжнародним кримінальним судом (МКС) є спробою створити алгоритм взаємодії з ним без ратифікації Римського статуту, який встановлює правила діяльності МКС. У законі зазначено, що його дія поширюється лише на злочини російської армії, посадовців рф та інших країн, вчинені в Україні під час збройної агресії. Хоча співпрацювати з МКС, безсумнівно, важливо, експерти застерігають, що закон України не може регулювати діяльність Міжнародного кримінального суду.

Закон про заборону проросійських партій додає у закон про політичні партії ще дві причини для заборони діяльності партії в Україні: виправдовування/заперечення російської агресії або прославлення чи підтримка окупантів (наприклад, використання слів "повстанці", "ополченці", "ввічливі люди" на позначення колаборантів чи представників окупаційних адміністрацій). Також закон зменшує сторонній вплив на українські політичні партії, забороняючи їм укладати угоди, які ставлять їх у підпорядковане становище відносно іноземних організацій чи партій.

Закон щодо покарання колаборантів доповнює Кримінальний кодекс статтею про пособництво державі-агресору. За умисну допомогу можна отримати позбавлення волі на термін до 12 років, а також заборону обіймати певні посади на строк до 15 років.

Інші ключові реформи:

Закон про надання ліків зі співчуття створює механізми для безоплатного надання українцям незареєстрованих в Україні ліків. Це буде можливо у рамках двох типів програм, які мають затверджуватися Міністерством охорони здоров’я. По-перше, на безоплатне надання ліків можуть претендувати важкохворі пацієнти, які брали участь у клінічних дослідженнях цих ліків, після закінчення таких досліджень. По-друге, пацієнти зможуть безоплатно отримувати ліки, які не зареєстровані в Україні, проте проходять принаймні другу фазу клінічних випробувань у США, країнах Європейської економічної зони, Австралії, Канаді, Японії, Великій Британії, Ізраїлі або Швейцарії.

Закон про приєднання Ощадбанку до загальної системи гарантування вкладів. До цього Ощадбанк був єдиним банком, який гарантував вкладникам повне повернення суми депозиту в разі свого виведення з ринку. Це викривлювало конкуренцію і сприяло більшій привабливості державного банку порівняно з приватними.

Державне управління

У другому кварталі влада ухвалила сім реформ у сфері державного управління. Серед найважливіших — cтворення уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин  та закон, що забороняє символіку вторгнення та проросійські громадські організації.

Україна визнає росію державою-терористом, метою якої є геноцид українського народу, та забороняє створення, поширення і використання в Україні та за кордоном з пропагандистською метою продукції, що використовує латинські літери Z та V як символи воєнного вторгнення чи містить офіційну або неофіційну символіку збройних сил рф. Закон забороняє діяльність проросійських громадських організацій, які пропагують російський нацистський тоталітарний режим чи підтримують збройну агресію.

Бізнес-середовище

За три місяці зафіксовано вісім важливих змін у цій сфері. До ключових змін належать:

Закон про вдосконалення механізму протидії рейдерству. Він містить багато "технічних", але важливих змін. Наприклад, робоче місце держреєстратора має відповідати місцезнаходженню суб’єкта реєстрації чи центру надання адмінпослуг. Це зменшує можливості звернутися до "свого" реєстратора. Описано алгоритм дій реєстратора у випадку, якщо його доступи до реєстрів були використані третіми особами. Важливим нововведенням є необхідність у реальному часі телефоном інформувати власника майна про будь-які дії в реєстрах щодо його власності. Мін’юст отримав право забороняти реєстраційні дії на час розгляду скарги на них. Це має дозволити вчасно зупиняти рейдерські захоплення власності.

Закон щодо санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб. Він уточнює підстави включення фізосіб до санкційних списків. Зокрема санкції можуть накладатися на людей, які створюють загрозу нацбезпеці чи територіальній цілісності України, або на осіб, що спонсорують таких людей. Також закон впроваджує новий вид санкцій — стягнення активів підсанкційної особи, а також активів, якими вона може прямо чи опосередковано розпоряджатися, в дохід держави.

Державні фінанси

Варто виділити декілька важливих змін:

спрощення доступу нерезидентів до державних цінних паперів України. Це зроблено з метою залучення коштів, адже тепер іноземці можуть легше інвестувати в українські військові облігації внутрішньої позики та інші цінні папери держави.

Два закони для підтримки наукової діяльності: зміни до Митного кодексу для підтримки наукової діяльності та звільнення імпорту наукового обладнання від ПДВ. Влада намагається підтримати науку, знизивши податковий тиск на неї. Наукове обладнання та реактиви, які навчальні заклади та наукові установи закуповують для власних потреб, звільняються від ввізного мита та ПДВ.

Під знаком євроінтеграції. Огляд реформ за третій квартал

У червні Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС і вже з липня наростила швидкість реформ та зусилля зі зближення з Євросоюзом. За три місяці Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію, отримала транспортний та митний "безвіз", гармонізувала низку українських законів з європейськими регуляціями. Загалом за три місяці можновладці ухвалили майже пів сотні важливих змін у довколоекономічній сфері.

Ключові реформи

Ратифікація Стамбульської конвенції стала важливим символом руху назустріч європейським підходам до захисту прав людини. Країни, що її ратифікують, зобов’язуються криміналізувати гендерне насильство та збирати статистику про таке насильство, щоб відслідковувати тенденції і загрози у цій сфері. До таких злочинів належать, наприклад, примусові шлюби, примусова стерилізація, нав’язливе переслідування "об’єкта пристрасті".

Важливим рішенням стала Угода про "транспортний безвіз" із ЄС (Угода про вантажні перевезення автомобільним транспортом з ЄС). Із зупинкою авіа- та морського сполучення з Україною внаслідок повномасштабного нападу рф роль автоперевезень зросла, а бюрократичні перепони і затримки на митниці стали коштувати ще більше. Після підписання угоди українським перевізникам більше не потрібно отримувати окремі дозволи на двосторонні та транзитні перевезення через країни ЄС. Ще один позитивний наслідок реформи — Україна та ЄС взаємно визнаватимуть водійські документи.

Антиреформи

Негативну оцінку від експертів отримали два закони. Це закони про податкові та митні пільги для створення сприятливих умов діяльності індустріальних парків. Закони передбачають звільнення від сплати податку на прибуток на 10 років, якщо підприємство матиме статус учасника індустріального парку впродовж не менше 10 років, та звільнення від сплати ПДВ при імпорті обладнання, яке буде використане в індустріальному парку. Враховуючи невизначеність в Україні, ці умови можуть значно зменшити привабливість пропозиції для бізнесів.

Бізнес-середовище

Влада ухвалила 19 важливих реформ.

Митна й торговельна євроінтеграція

Парламент схвалив три закони, що дозволили Україні отримати митний "безвіз", а саме: приєднання країни до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами, про приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту з ЄС та закон, що вносить у Митний кодекс зміни, необхідні для узгодження митних питань та розвитку двостороннього торговельного середовища. Внаслідок їх ухвалення українська митниця у режимі реального часу зможе обмінюватися інформацією з іншими країнами, які використовують Нову комп’ютеризовану систему транзиту, а для переміщення товарів між країнами-підписантами достатньо буде однієї транзитної декларації (яка підходить і для експорту, і для імпорту, і для транзиту) та однієї гарантії.

Гармонізація екологічного законодавства з європейським

Закон про управління відходами створює аналогічну європейській ієрархію управління відходами. Це — у порядку пріоритетності — запобігання утворенню відходів, їхнє повторне використання, переробка для повторного використання, відновлення (виробництво енергії), вивезення відходів. Закон також встановлює принцип "забруднювач платить", який має підштовхнути виробників до більш екологічного виробництва.

На додачу до цього Україна ратифікувала поправки до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті, яка вимагає повідомляти сусідні держави про проєкти, що можуть вплинути на їх навколишнє середовище (наприклад, будівництво ТЕС чи морського газопроводу). Також новим законом влада уточнила вимоги для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу та підстави для відмови чи анулювання дозволу.

Будівництво

Для пришвидшення відбудови України Кабмін ухвалив постанову про спрощення дозвільних та реєстраційних процедур при будівництві, капремонті і реконструкції. Згідно з нею, для споруд висотою до двох поверхів будівництво може відбуватися без будівельного паспорта за умови дотримання цільового призначення ділянки та завантаження в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ) намірів забудови земельної ділянки.

Інша постанова про зміни у порядок ведення ЄДЕССБ створила можливість в електронному вигляді подавати програми комплексного відновлення території громад та областей, а також створювати запити й отримувати відповідь про можливість розміщення на певних територіях евакуйованих підприємств чи об’єктів для проживання внутрішньо переміщених осіб.

Депутати також нарешті визначили механізм реєстрації права власності на житло у недобудовах, особливості іпотеки і правочинів для нього. Тепер всі майбутні квартири у спорудах незавершеного будівництва мають бути зареєстровані у реєстрі речових прав Мін’юсту як окремий об’єкт майнових прав, а забудовник отримає право продавати їх тільки, якщо матиме всі дозвільні документи.

Закон про забезпечення вимог цивільного захисту під час забудови територій вводить вимогу обов’язкового розміщення сховищ у спорудах, де постійно перебуватиме понад 50 осіб або періодично понад 100 осіб. Закон також ініціює створення двох нових реєстрів — Єдиного держреєстру адрес та Реєстру будівель та споруд. Ці реєстри будуть використовуватися для розподілу субвенцій, контролю роботи комунальних служб та — у майбутньому — для перепису населення України.

Людський капітал

За три місяці варто відзначити 12 важливих змін у цій сфері.

Був ухвалений так званий закон про фріланс, який регулює роботу без фіксованого робочого часу, але з фіксованим обсягом завдань. Він захищає права фрілансерів, фіксуючи їх право працювати з кількома роботодавцями одночасно, та вимагає від роботодавців платити "абонплату" фрілансерам, з якими підписана угода, навіть якщо у певний місяць ті не працювали — у розмірі, не меншому вартості 32 годин праці аналогічного фахівця, який працює за погодинною системою оплати.

Ще два закони в цій сфері покликані врегулювати питання військовослужбовців. Через те, що війна триває вже понад пів року, багато підприємств не змогли продовжувати виплачувати зарплату співробітникам, які стали військовослужбовцями. Новий закон скасовує необхідність зберігати за відсутніми військовослужбовцями середній заробіток, а також визначає, що при затримках у виплаті зарплати роботодавець зобов’язаний її виплатити не більш як за шість місяців. Також збільшується перелік причин припинення трудових відносин: до них додалися неможливість забезпечувати працівника умовами праці внаслідок знищення майна підприємства в результаті бойових дій, відсутність працівника на роботі та будь-якої інформації про таку відсутність протягом чотирьох місяців, смерть або оголошення безвісти відсутнім ФОПа, який використовує найману працю.

Законотворці також подбали про адаптацію військовослужбовців після повернення з війни. Закон про систему переходу від військової кар’єри до цивільного життя визначає, що ветерани війни та родини загиблих ветеранів мають право на соціальну та професійну адаптацію. Над тим, якою вона буде, зараз працює Міжвідомча робоча група.

Культура

Для протидії впливу рф на культурному фронті влада ухвалила закон про підтримку національного музичного продукту. Він вводить заборону на проведення гастролей громадян держави-агресора, а також на публічне виконання відео та музики, які були записані співаком з громадянством країни, яку було в будь-який час визнано державою-агресором.

Закон також збільшує частку українською мови в ефірах: на телебаченні — не менше 50% контенту українською, на радіо — не менше 75% ефірного часу передач та не менше 40% музики українською мовою. Ще одна проблема, яку вирішує цей закон, — "акустичне насильство" у громадському транспорті.

Державне управління

Варто відзначити 11 важливих змін.

Державна власність

Для швидшого знаходження приватних власників держпідприємствам та збільшення надходжень у бюджет влада ухвалила закон про приватизацію, який дозволяє формувати пули з кількох об’єктів приватизації та продавати майно без аудиту, інвентаризації та оцінки. На період війни заборонена велика приватизація (об’єкти дорожче 250 млн грн), а також приватизація майна, що розташована у зоні бойових дій або поруч із нею.

Держава також вирішила безоплатно передати громадам підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, якщо ті готові використовувати їх за цільовим призначенням і не відчужувати в приватну власність.

Діджиталізація

У третьому кварталі Україна продовжила рух у бік "цифрової держави". Влада вирішила розширити перелік послуг, які можна отримати через "Дію", — для цього Кабмін розробив універсальний алгоритм надання таких послуг. Це має на меті зменшити "людський фактор" і можливості для корупції у взаємодії громадян з державою.

Для пришвидшення бюрократичних процедур для українців за кордоном уряд визначив 57 країн, з якими можливий електронний обмін документами з персональною інформацією громадян.

Для забезпечення захисту даних на сайтах держорганів та у реєстрах держателям державних інфоресурсів дозволили укладати угоди про технічне адміністрування з іноземними постачальниками хмарних послуг, а також зобов’язали їх створити резервні копії даних на фізичних носіях та забезпечити їх безпечне зберігання (наприклад, у посольствах України в інших країнах).

"Вишенькою на торті" реформ у цій сфері став новий закон про офіційну статистику. Він дає право Держстату отримувати адміндані про українців та юросіб від інших органів влади, чим істотно зменшує звітний тиск на респондентів. Також закон врегульовує питання доступу до мікроданих у дослідницьких цілях, яке давно було у фокусі українських науковців та дослідників.

У третьому кварталі Україна продемонструвала впевнене прагнення гармонізувати своє законодавство з європейським. Це необхідний, але недостатній крок для подальшої євроінтеграції. Адже досі нереформованою залишається судова система, яка вже стала "притчею во язицех" і для українського суспільства, і для європейських дипломатів, які винесли її в окремий пункт "домашнього завдання України" перед вступом до ЄС.

Фото: УНІАН