Корупція, зарплати військовим, контрабанда та бек-офіси. Велике інтерв'ю з Ярославом Железняком

Ярослав Железняк розказав про корупцію, тіньову економіку, митницю, нелегальний тютюн і Офіс президента
Народний депутат Ярослав Железняк. Фото: скриншот відео

В інтерв’ю для Новини.LIVE народний депутат, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, голова Тимчасової слідчої комісії ВРУ з економічної безпеки Ярослав Железняк розказав про масштаби корупції та тіньової економіки в Україні часів великої війни, ефективність українських антикорупціонерів, гральний бізнес та контрабанду на митниці, перевірки підприємців та декларації чиновників, економічні ініціативи Офісу Президента, роботу АРМА й бек-офіси держпідприємств, нелегальне пальне і тютюн, а також можливі ротації в уряді та Офісі Президента.

 

Читайте також:

Про ефективність антикорупціонерів

— В країні достатньо спеціалізованих державних органів, покликаних боротися з економічними злочинами. Там працюють "спеціально навчені" люди. Їхня діяльність недешево коштує державі. Навіщо було створювати Спеціальну слідчу комісію з економічної безпеки у Верховній Раді? Невже без народних депутатів вся ця армія чиновників не може впоратись з поставленими перед ними задачами?

— Так, маємо Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Службу безпеки України (СБУ), Державне бюро розслідувань (ДБР), Нацполіцію та Бюро економічної безпеки (БЕБ). А ще є Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Генпрокуратура, Рахункова палата, Податкова, Митниця, Держпродспоживслужба і низка інших органів.

Але вони погано працюють. В більшості випадків вони взагалі не працюють.

Крім того, до деяких органів є претензії щодо "злиття" антикорупційних справ чи, навпаки, фактів "кошмарення" бізнесу.

Подібні випадки має відслідковувати парламент, який виконує контрольну функцію. На жаль, за чинної влади парламент виконує цю функцію не дуже досконало. Думаю, що роботою тимчасової слідчої комісії ми трішки змінили цю ситуацію.

І зараз ті, хто раніше не дуже хотів приходити на засідання ТСК, зрозуміли, що краще прийти і дати свідчення, ніж потім вас приведе за шкірку поліція.

— Якою мірою ефективність роботи таких органів, як ТСК, залежить від особистісного фактора?

— На 120%. В більшості випадків парламентські тимчасові слідчі комісії — це "клуби для поговорити". І ніякого ефекту від їхньої діяльності немає.

Ми довго думали, чи створювати ТСК. Аргументом "проти" було те, що така діяльність може закінчитись нічим. Але в нашу ТСК входять три голови комітетів. Загалом ми зібрали дуже потужний склад. В Комісію входять депутати правоохоронного комітету, зокрема Олександр Бакумов, оборонного комітету — Олександр Завітневич і Вадим Івченко, антикорупційного комітету — Олексій Жмеренецький. Дуже потужно представлений наш комітет — з питань фінансів, податкової та митної політики. Це люди, які не люблять витрачати свій час на "поговорити".

До Комісії залучені також багато людей без депутатського мандата. Це аналітичні центри, наприклад Центр економічної стратегії, CASE Україна, комітет з економічної безпеки Європейської бізнес-асоціації, громадські ради НАБУ і БЕБ. Нам допомагає посольство Великої Британії. Зараз налагоджуємо співробітництво з деякими командами журналістів-розслідувачів, зокрема з дуже відомими. Вже є певні результати.

Активно співпрацюємо з НАБУ. Це єдиний орган, який у правоохоронній системі позитивно дивує. І вже є у нас непогані напрацювання. Ви їх скоро побачите.

На противагу умовній вісі зла, яка існує в українській політиці та контролює правоохоронну систему, ми створили свою коаліцію. І думаю, що це дасть результати.

Також ми активно працюємо з міжнародними партнерами — Міжнародним валютним фондом, посольствами. Я голова групи дружби з Японією.

Тому — привіт всім корупціонерам! Ми активно працюємо.

— Я знаю, що ви навіть пішли вчитися розслідувальної журналістики.

— Так. Саме напередодні нашої з вами зустрічі робив домашнє завдання.

— Наскільки це вам допомагає в роботі?

—  Я жалкую, що не зробив це чотири роки тому. Після того, як я пройду навчання, навчатимуться й інші члени нашої ТСК.

Якщо не підведуть міжнародні партнери, то ми залучимо окремих людей на постійну роботу в напрямку OSINT (розвідка за відкритими джерелами. — Ред.), з іноземними реєстрами, офшорами.

— Наскільки в українських реаліях ваші потенційні здобутки можуть бути сталими? Чи є гарантія, що після того, як умовний пан Железняк піде з посади, система не відкотиться назад?

—  100% буде відкат назад, якщо результати роботи не закріплювати системними змінами на рівні законів. Саме тому слово "Тимчасова" в назві комісії не є випадковим.

Саме тому ми внесли зміни до закону про керівництво митницею, БЕБом і навіть податковою. Готуються законодавчі зміни щодо діяльності АРМА.

Народні депутати, експерти і бізнес не мають виконувати функції, які закріплені за цими органами. Я із задоволенням працюватиму над законопроєктами, наприклад, про легалізацію криптоактивів, фондовий ринок, смарт-ФОП і диджиталізацію податкової, якщо згадані органи виконуватимуть свої функції.

Але оскільки з БЕБом зараз взагалі біда, в АРМА крадуть все, що тільки можуть, а що не можуть, то теж крадуть, в роботі інших органів теж є простір для покращення, то ми взяли поки що на себе функцію з контролю за цими органами. І начебто непогано виходить.

Наприклад, мені сьогодні прийшли дані щодо сплати податків за перше півріччя 2023 року гральним бізнесом. Якщо минулого року за аналогічний період було сплачено у вигляді податків в державний бюджет 209 млн гривень, то цього року — 2,9 млрд гривень.

І навіть якщо після завершення поточного скликання парламенту в Раду прийдуть не дуже реформаторськи налаштовані люди і відкотять наші здобутки назад, то ми вже маємо здобуток у вигляді 2,7 млрд гривень додаткових надходжень в бюджет від нашої діяльності.

Те саме ми зробимо з "чорним" зерном і нелегальною тютюновою продукцією, забетонувавши здобутки законом. В цьому є перевага статусу народного депутата: ми бачимо проблему, реагуємо на неї і відразу закріплюємо законом, щоб ніхто не міг відкотити ситуацію назад навіть за умови зміни політичних команд.

Тут залишається сподіватися на наших міжнародних партнерів та антикорупційну складову. Антикорупційній складовій ми допомагаємо.

— А як реагують на ваші звинувачення люди, яких ви звинувачуєте у злодійстві?

— Та їм байдуже. Реагують на звинувачення люди, у яких є репутація. Для тих, у кого репутації немає, головне — щоб їх не сварили в Офісі Президента.

А от міжнародні партнери дуже погано на ці факти реагують. Ми майже кожного дня їх інформуємо. Кожного тижня ми робимо спеціальну аналітичну розсилку для наших іноземних партнерів.

І той факт, що в меморандумі МВФ з’явилась згадка про БЕБ, — це наша робота, особисто моя і команди. Ми їх переконали, що сьогодні корупціонери крадуть наші гроші, а завтра крастимуть гроші іноземців. Я цього як людина з Маріуполя просто не дам зробити.

— Чи не є той факт, що згадані вами люди не реагують на ваші звинувачення, поганим знаком, який свідчить про те, що вони вас не бояться?

—  Вони просто намагаються красти, поки дорвалися до влади. Але я думаю, що ми швидко зробимо для них це дуже складною задачею.

Про масштаби корупції та тіньової економіки

— Як за час війни змінились масштаби корупції та тіньової економіки?

— Обсяги тіньової економіки, думаю, залишились плюс-мінус на тому ж рівні. В окремих сегментах обсяги "тіні" зросли, як, наприклад, у виробництві тютюнових виробів — до більше 20% від загального обсягу ринка. Це дуже прикро, бо ще умовно у 2015 році доля нелегального тютюну становила 3-4%. І всі роблять вигляд, що не бачать ці цигарки Duty Free. І не бачать, що вони виробляються біля Львова, у Жовтих Водах, Рівному чи на Тернопільщині. І наче не розуміють, як це так сталося.

А потім ми проводимо засідання ТСК і задаємо логічне питання: як так може бути, коли на одному заводі податкове навантаження на одну тонну продукції становить 4 млн гривень, а на іншому — 10 гривень. Може українці придумали якийсь філософський камінь в сфері виробництва тютюну? Коли на це питання немає відповіді, ми передаємо відповідні запити в правоохоронні органи.

Тому ситуація з нелегальним тютюном найближчим часом буде мінятись у кращу сторону. По тютюну і нелегальному паливу я вже бачу прогрес. Щодо нелегального алкоголю ми ще не починали активну роботу, бо, чесно кажучи, просто не встигаємо. Але найближчим часом займемось цим питанням.

Що стосується схем з "чорним" зерном, там я теж бачу прогрес, але ситуацію потрібно міняти на законодавчому рівні. По митниці вже відпрацьовуємо. По БЕБ ще не відпрацьовуємо.

Що стосується публічних закупівель — там жах повний. Пам’ятаю колег, які на початку війни хотіли відмінити систему Prozorro. Тоді я сказав, що не дам їм цього зробити. І це, мабуть, було моє найкраще рішення.

На жаль, є зловживання на закупівлях державних підприємств. Закупівлі "Енергоатома" — це просто жах. Я вже не говорю про бек-офіси, про те, що відбувається в торгівлі лісом.

— Де зараз найбільше крадуть?

— В оборонних закупівлях, в "Енергоатомі" та в місцевих органах влади.

— Що реально ви можете зробити зі схемами, які працюють уже десятиліттями?

— Це ж не секрет, що рік тому люди з Офісу Президента через Бюджетний комітет парламенту (бо ми не давали провести це через наш комітет) провели норму про пільгову ставку податку в розмірі 2% для грального бізнесу. Я як народний депутат, коли це побачив, виніс це на публіку, де навіть у найбільших лобістів не було можливості щось заперечити. Очевидно, що  йдеться про крадівництво під час війни.

Так, я — публічна людина. Я сам веду свої соцмережі і вмію дуже непогано доносити меседжі. Далі ми розібрали цю історію на ТСК і відмінили цю пільгу законом.

І, о диво, — гроші почали поступати в бюджет. Нас намагалися попросити відкласти це рішення, але я дуже швидко пишу заяву в НАБУ. Не раджу нікому намагатися зі мною домовитись.

Насправді, раджу. Це найпростіший метод вирішити питання з корупціонерами. Я думаю, що хлопці з НАБУ будуть раді.

Вкотре про гральний бізнес

— Виглядає так, що проблему несплати податків гральним бізнесом вирішено зусиллями вашої ТСК. Яка ситуація з ліцензійними платежами?

— Гральний бізнес тут ходив і розповідав, що вони бідні і нещасні, і треба, мовляв, зменшити податки. Як тільки ми розкрили схему, одразу чомусь це питання пропало. Зараз ми вже розуміємо ситуацію. У мене є людина, яка робить контрольні закупівлі. Я іноді самостійно роблю контрольні закупівлі. У мене корона не впаде. Я можу спокійно піти в ларьок, купити цигарки і перевірити чек. Або їздити на велосипеді і побачити нелегальні заправки.

Наразі до окремих представників грального бізнесу залишаються питання щодо податку на прибуток і податку на виграші. Але ми знайдемо до них підхід від Податкової служби і правоохоронних органів. По факту нині ситуація на гральному ринку вже значно більш цивілізована.

На жаль, зараз виявилось, що роботу профільної Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) заблоковано. Кабміну як завжди щось заважало, як танцюристу. Зараз роботу КРАІЛ має бути розблоковано, ми спеціально прописали це в законі. Комісія має видати ліцензії учасникам ринку на 300 млн гривень, які відразу повинні зайти в державний бюджет.

Мають бути прописані ліцензійні умови. Виявляється, учасники ринку не купують ліцензії, бо немає ліцензійних умов. 

І має бути запущена система онлайн-моніторингу грального ринку. Це не я повинен контрольними закупками займатись. А Податкова має бачити ситуацію на ринку за допомогою онлайн-моніторингу.

Після цього вважатиму свою роль на цій ниві завершеною.

— Спроби врегулювати оподаткування грального бізнесу — це ж давня історія. В якій часовій перспективі це питання може бути вирішене?

— Я думаю, що на це потрібно пів року. Законодавчо наразі все врегульовано. Якщо хтось розповідатиме, що йому щось не вистачає в законодавстві, хай приходить до мене, і я дуже швидко поясню, чому це не так.

— Раніше озвучувались ініціативи щодо розпуску КРАІЛ. Яка подальша доля Комісії?

— Я думаю, що Міністерство цифрової трансформації після засідання нашого комітету переглянуло свої рішення. Ми викликали їх всіх на комітет, спитали, що вони хочуть. Вони розповідали про необхідність ліквідувати КРАІЛ. 

Але наша позиція була наступна. По-перше, КРАІЛ має зараз відновити роботу, щоб отримати від учасників ринку гроші за ліцензії. Йдеться про згадані вже 300 млн гривень. По-друге, має бути запущено систему онлайн-моніторингу грального ринку. Це дві першочергові задачі.

— Вони погодились?

— Не скажу, що у них було багато вибору.

— Що їм заважало раніше?

— Те, що заважає танцюристам. Крім того, Кабмін вказав на законодавчу колізію щодо призначення членів КРАІЛ. Але наразі проблему вирішено — відповідний закон ухвалено, Президент його підписав. Все. Немає проблем.

Хочете — призначайте своїх людей з Міністерства цифрової трансформації, хочете — когось іншого. Мені байдуже, я ніколи не ліз у кадрову політику. Але система моніторингу має бути запущена. Далі — можете ліквідувати КРАІЛ, можете перевести в "Дію". Це вже має бути виключно рішення Кабміну.

Але поки народні депутати не побачать ефективність Комісії, то ніяких кардинальних рішень щодо подальшої долі КРАІЛ не буде.

Про контрабанду на Митниці

—  Якщо кейс з гральним бізнесом можна вважати позитивним прикладом швидкого і ефективного врегулювання цілого сегменту ринку, то, наприклад, проблеми з митницею не вирішуються вже багато років. Часи міняються, міняються політики, а проблема контрабанди на митниці залишається. Що ви можете змінити?

— Щодо митниці, БЕБ і навіть податкової підхід має бути один і той же. Тут немає нічого складного і геніального, але це єдине, що працює в нинішніх політичних реаліях.

По-перше, обираємо на новому незалежному конкурсі нового незалежного керівника.

Чи може це зробити Кабінет міністрів? — Ні. Бо вони вже сім разів, м’яко кажучи, не показали результат своїх конкурсів.

Тому робимо так, як з НАБУ, САП або НАЗК. Міжнародники мають перевіряти всіх претендентів на доброчесність. Ми ж зараз будемо використовувати гроші міжнародних партнерів. От давайте разом покажемо політичну волю.

Обраний на конкурсі керівник має отримати карт-бланш на кадрові призначення і захист від звільнення. Так, як це відбувається, наприклад, в НАЗК і НАБУ, де є міжнародний аудит. 

І останнє — це нормальні зарплати. Що стосується зарплат у БЕБ — там і так достатньо. Що ж стосується митниці — я не вірю, що за 10 доларів на день можна чесно працювати. А у них така зарплата. Нехай співробітників митниці буде менше, але вони мають отримувати достойні зарплати, які умовно відповідатимуть корупційним ризикам на митниці.

Що стосується проблеми контрабанди на митниці, то там проблема не тільки в самій митниці. За чинної системи на митному пості сидять співробітники СБУ, БЕБ, ДБР, поруч пасеться Нацполіція, і десь там наглядає за цим прокурор. І митник в цьому харчовому ланцюжку перебуває на останній сходинці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Олігархічно-кланова система — більш небезпечний ворог, ніж росіяни в окопі, — інтерв’ю з Гетманцевим

І коли я читаю переможні звіти ДБР про те, як вони зловили якогось митника у Львові, то треба згадати, що на початку війни вони масово мігрували "захищати" західний кордон, паслися там всім табуном. І лише зараз побачили там корупцію? Всіх правоохоронців потрібно — "за шлагбаум".

— Як це зробити? Ми 30 років не можемо це зробити…

— Має бути політична воля. Вона починається з керівника. Чомусь коли керівником митниці було призначено Макса Нефьодова, то ситуація змінилась. Зараз, на жаль, ситуація на митниці контролюється правоохоронцями.

Раніше митниця повністю контролювалась правоохоронцями через скандально відомого Руслана Черкаського. Потім ми його всією Україною викурювали три місяці. Зараз по ньому вже є справа НАБУ, не без нашої допомоги. І ще буде.

Я впевнений, що поки не прийде новий керівник, який у відповідь на телефонний дзвінок якоїсь дуже поважної людини з СБУ, ДБР і навіть Офіса Президента відправить їх "за русским кораблем", нічого не буде. Але з цього все починається.

— Чи є така політична воля? Яка ймовірність, що така людина з’явиться? Чи можна напевне гарантувати позитивний результат вашої діяльності?

— Політичне життя дуже буремне. Результати стануть наочними лише з часом.

Результатом нашої діяльності має стати спрощення взаємодії бізнесу з державою. Щоб до бізнесу не приходило монголо-татарське іго перевіряючих. З іншого боку, державний бюджет має отримувати більше грошей. А держава — менше думати про те, як підвищити податки.

Простий приклад. Згаданий законопроєкт №8401 про відновлення довоєнних податкових ставок для бізнесу, який навів стільки галасу, має принести в бюджет в кращому випадку 7 млрд гривень. При цьому минулого року на митниці щомісяця крали по 10 млрд гривень.

Той таки гральний бізнес — очікувані податкові надходження від нього до кінця року можуть скласти до 6 млрд гривень. Ось вам джерело доходів, наприклад, для додаткових виплат військовим.

До слова, вважаю великим недопрацюванням парламенту історію, коли депутати проголосували за додаткові виплати військовим, і лише потім почалась дискусія щодо можливих джерел доходів для забезпечення цих виплат. А може ми, наприклад, чесно визнаємо, що лише на корупційних схемах в "Енергоатомі" вкрали 5 млрд гривень?

А скільки грошей крадуть на митниці, на нелегальному тютюні. І всі ці схеми мають кінцевих бенефіціарів. Це достатньо відомі люди. То може просто з корупцією попрацювати? І тоді відпаде необхідність в дискусіях про зарплати військовим, про підняття податків тощо.

— Розкажіть докладніше про схеми в "Енергоатомі".

— Йдеться, наприклад, про закупівлю комп'ютерного обладнання за втричі завищеними цінами. Або продаж електроенергії умовно за 1 гривню. Або бек-офіси їхні. Думаю, зараз буде багато антикорупційних розслідувань. Лише ми передавали у відповідь на заяву громадської ради НАБУ інформацію про п’ять кейсів щодо тендерів. Тут навіть не потрібно проводити глибокі розслідування.

— Озвучена вами сума в 5 млрд гривень, нібито вкрадених на тендерах "Енергоатома", — це що за сума і за який період?

— За оцінкою деяких експертів, які працюють у нашій ТСК, це збиток буквально від декількох схем за період до року.

Про перевірки бізнесу і декларації чиновників

— З 1 серпня повертається довоєнний рівень оподаткування бізнесу? Про які очікувані додаткові надходження в бюджет йдеться?

— За розрахунками МВФ, додаткові надходження бюджету мають становити близько 1,2 млрд гривень на місяць. Я думаю, що реально можна очікувати 300-400 млн гривень щомісячних додаткових надходжень.

Це має відбутися за рахунок повернення ставки єдиного податку 5% з нинішніх 2%. Але давайте будемо відверті: держава зараз не контролює сплату ні 2%, ні 5%. ФОПи у більшості випадків достатньо вільні у своїй звітності. І так має бути, бо це малий бізнес. Ті, хто добросовісно платив податки, продовжує це робити. У мене немає впевненості, що зараз щось кардинально зміниться.

— З 1 серпня частково повертаються перевірки бізнесу. Чи не спровокує повернення податків і перевірок частковий відхід бізнесу в тінь?

—  Ні, не спровокує. Ми, на відміну від багатьох колег, підійшли з розумом до цього процесу. Немає сенсу перевіряти умовно бабусю на ринку, яка торгує шкарпетками. Перевіряти будемо там, де крадуть багато грошей: в торгівлі тютюновими виробами, алкоголем, паливом, в гральному бізнесі і фінансових послугах.

Для всіх інших сфер діяльності після 1 серпня нічого не зміниться.

— Україна обіцяла МВФ поновити обов’язкове декларування доходів чиновниками. Чи виконає Україна свою обіцянку?

— Україна обіцяла до кінця липня відновити декларування доходів чиновників. Але поки що я не бачу відповідного законопроєкта в Раді. І щось мені підказує, що там буде проблема. 

До кінця вересня ми маємо також спростити декларування з урахуванням особливостей військового стану і необхідності забезпечення захисту особистих даних державних діячів. Ми маємо це зробити. Це вимога МВФ, Світового банку і Єврокомісії. Немає шансів цього уникнути. На це є політична воля в Україні. Всі розуміють, що це треба зробити.

Відновлення декларування полегшить роботу нашої ТСК, бо через відсутність декларацій важко відслідковувати активи корупціонерів.

Про економічні ініціативи Офісу Президента

— Як ви оцінюєте економічні ініціативи Офісу Президента, зокрема ідею податкової реформи "10-10-10" та відміни готівкової гривні?

— Я навіть не знаю, що з цих ініціатив — більша дурниця.

В Офісі є профільний заступник голови, який відповідає за економічну політику. Можна мені навести хоча б один приклад того, що у нього вийшло реалізувати? Немає таких прикладів.

Ідемо далі. Податкова дурниця "10-10-10"…

— Ви вважаєте, що це дурниця?

— Так, я оцінюю цю ініціативу як повну дурницю. Це підтвердив і Президент, заявивши, що під час війни, коли нас фінансують міжнародні партнери, ми не можемо зменшувати податки. І тут важко не погодитись з Президентом.

Я не можу назвати цю ініціативу реформою. Реформа передбачає запровадження чогось нового. А тут умовно передбачається зменшення ставок податків удвічі. А чому, наприклад, не втричі? Красива цифра. Можна в сім раз. Теж непогано.

Не люблю, коли люди говорять і нічого не роблять. Ідея "10-10-10" була озвучена рік тому. Протягом цього року текст відповідного законопроєкту так і не з’явився. Розрахунків теж немає.

Крім того, автори ідеї "10-10-10" пропонують надати Податковій доступ до банківських рахунків, обмежити ФОПів, скасувати податкові пільги, змінити місцеві податки.

Що стосується ідеї відміни готівки — відразу говорю, що цього не буде. Наскільки я знаю, сам Ростислав Шурма, який озвучив було цю ідею, вже змінив свою думку. Зокрема, було заявлено про те, що йдеться про повоєнний період, після податкової реформи та амністії капіталів. Але я думаю, що вони це ніколи не реалізують.

— Думаєте, що не реалізують?

— Так. Я не бачу прикладів реалізації їхніх ініціатив. Наприклад, Мінекономіки під керівництвом Юлії Свириденко, хоча у нас і до них інколи є запитання, говорять, а потім роблять. Приклад успішної реалізації — програма кредитування бізнесу "5-7-9%". Аналогічна історія з Міністерством цифрової трансформації під керівництвом Михайла Федорова: сказав — зробив. Іноді ми можемо їх не підтримати, як, наприклад, в ситуації з КРАІЛ, але вони працюють, подають законопроєкти.

Я бачу роботу міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова, міністра фінансів Сергія Марченка. У них є заяви і конкретні дії.

Тут же є лише заяви. Поставили на розгонку в Фейсбуці, вкинули в декілька Телеграм-каналів. В кращому випадку нічого не відбулося. В гіршому — змінили свою думку.

— Офіс Президента виступає за передачу контролю за бізнесом єдиному правоохоронному органу. Як варіант, розглядають концентрацію таких функцій в Бюро економічної безпеки, роботу якого системно критикує ваш комітет і ТСК. Як ви оцінюєте ініціативу ОП?

— Упевнений, що нічого не зроблять. Навіть не подадуть законопроєкт.

Нещодавно у Президента була зустріч з бізнесом. За свідченнями багатьох людей, які були на зустрічі, порушувалось питання щодо посилення тиску на бізнес з боку правоохоронців. Президент запропонував створити єдиний силовий орган, який займатиметься перевірками бізнесу. На це представники бізнесу зауважили, що такий орган вже є — це Бюро економічної безпеки (БЕБ).

Але якщо позиціонувати цей орган як аналітичний, а набрати туди на роботу людей з СБУ, Нацполіції, прокуратури, податкової міліції, то на який результат можна розраховувати?

Бізнес зі свого боку запропонував Президентові просто перезавантажити БЕБ, а всім іншим силовим структурам заборонити "кошмарити" бізнес. 

Наскільки я розумію, відповідь бізнес не отримав.

Далі була зустріч у голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, на якій були присутні заступник керівника Офісу Президента Ростислав Шурма, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко. І ми, зокрема, обговорювали тему перевірок бізнесу. Зайшла мова про БЕБ. Я продемонстрував присутнім звіт нашої ТСК щодо роботи БЕБ. Так от, БЕБ розслідує лише 16% справ щодо бізнесу. Інші 84% справ розслідуються чомусь СБУ, Нацполіцією, ДБР та іншими правоохоронними органами.

Так не повинно бути. Правоохоронні органи мають бути усунуті від перевірок бізнесу. Цим має займатись БЕБ як аналітична структура.

Повторюсь, я не вірю в те, що вийде створити новий єдиний правоохоронний орган для перевірки бізнесу. Я зустрічався з представниками Європейської бізнес асоціації, які констатували, що наразі справа не рухається.

Про роботу АРМА і бек-офіси держпідприємств

— Яка наразі ситуація з Агентством з розшуку та менеджменту активів? Нещодавно там було обране нове керівництво. Раніше піднімалось питання щодо можливої часткової передачі функцій Агентства іншим державним органам, або й взагалі його ліквідації.

— Чим АРМА відрізняється від більшості правоохоронних органів? Якщо в інших органах корупційні схеми якось еволюціонували, то у АРМА схеми залишились максимально примітивні.

Зараз обрали нову голову АРМА. Мені дуже сподобалось, чим закінчився конкурс з відбору керівництва. Нарешті у наших закордонних партнерів не залишилось ілюзій, що новий керівник реформує це богом прокляте місце.

Тому, вважаю, єдиним виходом має бути ліквідація АРМА з передачею його функцій Фонду держмайна. А функцію розслідувань передати, наприклад, Мінюсту чи НАЗК.

Зараз це "ручний" орган, який працює в кращому випадку для того, щоб щось вкрасти. В гіршому випадку — щоб офіційно рейдерити бізнес. На жаль, і перше, і друге робиться досить прямолінійно і зухвало. Засідання нашої ТСК по АРМА можна переглядати як квазікомедію з елементами драми. Це було би смішно, якби ці люди не управляли активами на 70 млрд гривень.

Нову керівницю АРМА я не знаю. Я лише бачив декілька її публічних заяв. Це дуже смішно, якби не було так сумно.

Відверто кажучи, ще на етапі конкурсу з відбору керівника АРМА у мене не було надії, що там переможе, наприклад, детектив НАБУ. Це як свого часу проходив конкурс з відбору керівника БЕБ. Ще до початку конкурсу всі знали, що ексголова податкової міліції Вадим Мельник переможе. І, о диво, — Мельник переміг.

— Ви згадали про роботу так званих бек-офісів на державних підприємствах. Що це таке?

—  Виникли вони не під час війни. В Укрзалізниці, наприклад, вони були ще до війни.

Це умовно окремі приміщення і окремі люди, які ніяк не пов’язані з державним підприємством або органом, яким заносять гроші за відверто корупційні речі. Ці люди, своєю чергою, організовують виконання держпідприємством або держорганом необхідних рішень, наприклад перемогу на тендері, прохід контрабанди тощо.

Такі бек-офіси створюються, зокрема, на деяких великих державних енергетичних підприємствах. Займаються ці офіси тим, що забезпечують перемогу певних фірм на тендерах, виплати грошей тим, хто уже переміг, та займаються різними іншими речами, які не суміщаються з антикорупційним законодавством.

До речі, історія з уже колишнім головою Верховного Суду Всеволодом Князєвим — це також приклад роботи бек-офісу.

Що стосується конкретних випадків, мені підказують мої відчуття, що про всі бек-офіси вже давно відомо антикорупційним органам.

Про нелегальне пальне і тютюн

— Чи багато в Україні нелегальних виробництв палива?

— Через війну частина нафтопереробних заводів була зруйнована. Серед них були й нелегальні виробники. Зараз кількість великих виробників нелегального пального в Україні можна порахувати на пальцях двох рук. Ми вже знаємо їхні адреси і будемо слідкувати.

— Протягом війни їх стало більше?

— Їх приблизно так само залишилось. Це великий самовар.

— Чому так виходить, що з ними нібито борються, але їхня кількість не змінюється?

 — В дійсності, їхня кількість зменшується, але має дорівнювати нулю.

— Яка нині ситуація з нелегальним продажем пального на АЗС?

— Відповідну аналітику для нашої ТСК роблять, зокрема, бізнес-асоціації та аналітичні центри. За аналітикою ми бачимо, що кількість точок нелегального продажу пального наразі збільшується. Чи свідчить це про тенденцію — я стверджувати не можу. Але, за логікою, коли відбувається спад нелегального ринку, то й кількість нелегальних точок продажу має зменшуватись.

— Розкажіть про нелегальні схеми на ринку тютюну. Що це за схеми з продажем продукції duty free у звичайних магазинах?

— Елементарна схема: ви виробляєте цигарки нібито для duty free, з них не сплачується акциз, а потім ці цигарки з’являються на внутрішньому ринку або везуться контрабандою. Для розуміння: на деяких пропускних пунктах на один чек продавали по 32 пачки цигарок. Коли ми підняли галас і почали цим займатися, кількість цигарок, проданих за місяць в duty free, впала на 1 мільйон.

Ми навіть бачимо паспорти людей, на які продавались цигарки. Так, на одному з пропускних пунктів до Польщі за місяць на один паспорт продавали цигарки 371 раз. В кожному чеку було по 30-40 пачок. Це є приклад фіктивного продажу.

Тому парламент вже ухвалив у першому читанні мій законопроєкт про заборону такого продажу. Зараз ми доопрацюємо законопроєкт, отримаємо більше аналітики, зрозуміємо, яка ситуація з іноземними цигарками. До речі, виявилось, що у нас дуже популярні цигарки з Об’єднаних Арабських Еміратів. Також вивчаємо ситуацію щодо нелегального алкоголю. І будемо ухвалювати закон в остаточній редакції.

Про ручне управління силовиками

— Бізнес констатує: під час війни тиск з боку силовиків збільшився в рази. Які можливості вплинути на ситуацію є у депутатів, зокрема у ТСК?

— Моя пропозиція проста: розірвати порочне коло, коли всі правоохоронні органи керуються в одну руку. Зараз в Україні є люди, які можуть подзвонити керівникові будь-якого правоохоронного органу, крім НАБУ, і той виконає все на 120%. Ще й перестарається про всяк випадок, щоб точно його похвалили. Так не має бути. Правоохоронні органи мають бути незалежні.

— Як це зробити?

— Беремо підхід, який вже спрацював. Чому, наприклад, якщо подзвонити в НАБУ і дати їм команду, то вони пошлють "за російським кораблем"? Тому що вони незалежні. Бо керівництво обиралось на незалежному конкурсі. Воно має фінансову незалежність і незалежність від політично мотивованого звільнення.

Тож маємо просто скопіювати підхід, який показав свою ефективність. Відповідний законопроєкт вже є, ми його подали, зараз обговорюємо з міжнародними партнерами, прописали необхідність його прийняття в меморандумі з МВФ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Активність антикорупціонерів: локшина на вуха Заходу чи єдина можливість вижити

Якщо Президент хоче зробити це швидше, то має запитати свою команду, хто в ній відповідає за правоохоронні органи. А чому, мовляв, буквально за пів року в Україні значно збільшився тиск на бізнес? Чому раніше бізнес просив якісь податкові зміни, реформи, а зараз просить, щоб його не "кошмарили"?

А якщо у нас телефоном вирішується будь-яке питання з правоохоронними органами, то давайте ми їм всім зателефонуємо і скажемо, щоб до бізнесу навіть близько не підходили.

— Але ж це легше сказати, ніж зробити. І яка, наприклад, ймовірність того, що закон, про який ви говорите, буде ухвалено?

— Така ж сама ймовірність, як і з будь-якого іншого питання, яким треба займатись. Ми ним займаємось. Будь-яка якісна справа потребує часу.

Про можливі ротації в Уряді та Офісі Президента

— Чи можливі ротації в Уряді або Офісі Президента?

— Я думаю, що в Офісі Президента кадрові зміни більш вірогідні, ніж в Уряді. До слова, в Уряді ротації відбуваються регулярно.

— Якщо зміни можливі, то у зв’язку з чим?

— Причини можуть бути різні — не той пост написав, не там коментар дав, Міша Ткач (журналіст-розслідувач з "Української правди". — Ред.) знайшов чергову віллу.

— Про профільну діяльність не йдеться?

— Ви знаєте когось, кого звільнили за погану профільну діяльність, крім міністра освіти Сергія Шкарлета? І то — через те, що він зовсім зашкварився.

Майже про особисте

— Якою ви бачите свою місію?

— Принести гроші в державний бюджет.

— Це швидше ваша задача. Мені здається, що ви сприймаєте задачу як місію.

—  Якраз я би дуже не хотів, щоб роботу народного депутата сприймали як місію. Це робота. Ти приходиш на роботу, отримуєш зарплату з бюджета. Ти маєш виконувати свою роботу. Але це не місія.

Політиків потрібно регулярно змінювати. Я точно не хочу 20 років бути політиком. По-перше, це не цікаво. По-друге, на жаль, по багатьох колегах я бачу велику деградацію.

Світ настільки цікавий, настільки багато викликів. Нехай ще й інші спробують.

— Ви відчуваєте спротив системи?

— Ні.

— Ну ви ж ламаєте систему. Це, мабуть, багатьом не подобається.

—  Ну, це ж їхні проблеми.

— У вас багато ворогів?

— Так, я думаю, що багато. Але я ходжу пішки, в магазин, собаку вигулюю, бігаю кожен день, на велосипеді катаюсь. Не винаймаю собі охорону. Чесно кажучи, й грошей на це немає. Але навіть якби були, я б не наймав. Їжджу без водія. Мій телефон є у публічному доступі. В месенджерах постійно спілкуюсь з людьми.

Я не боюсь. Чесно. Нехай вони бояться. У мене офшорів немає. У них є. Он я вже сьогодні одного реформатора по Маршалових островах відслідкував. Зараз будемо думати, що з цим робити. Нехай вони переживають.

— Вам пропонували хабарі?

— Так.

— Часто?

— Ні. Останній раз — три роки тому. Це був класний шанс одразу здати його в НАБУ. І це зараз би сильно допомогло, бо під час війни ця людина дуже негативно проявилась. Але мені здається, що він тоді запідозрив, що щось пішло не так. І не продовжив. Дуже прикро, бо це був би класний кейс на початку політичної кар’єри.

— Яку суму пропонували?

— 20 тисяч доларів за те, щоб просто не говорити про одну схему. Це було пов’язано з оціночними майданчиками.

— Чи отримуєте ви погрози?

— Декілька разів отримував. Це було смішно. Один раз погрожували закрити підприємство тестя. А я на той час пів року як був розлучений.

В дійсності, занадто багато міфів про нашу роботу, що тут, буцімто всі передають комусь привіти. Все значно простіше. Схеми примітивніші. Люди, які в цьому задіяні, теж достатньо недалекі.

— У вас більше друзів чи ворогів?

— У мене багато друзів. Зокрема, в українському парламенті.

— Багато хто допомагає вам?

— Так. У мене чудова команда. Це депутати з нашої фракції. Моя дружина сидить поруч в сесійній залі. У мене чудові відносини з людьми, які не входять в нашу політичну силу (партію "Голос". — Ред.). Ми дружимо з Дмитром Разумковим. Ми дружимо і чудово спілкуємось з Данилом Гетманцевим, з Андрієм Мотовиловцем, якого я знаю ще з часів Prozorro.

Дружу з Роксоланою Підласою, Настею Радіною. Я їх знав ще до парламенту.

— Чи відчуваєте підтримку з-за кордону?

— Так. Відчуваю підтримку, достатню, щоб у зв’язку з цим почали турбуватися українські корупціонери.

держбюджет Ярослав Железняк корупція податки митниця