Третя посівна під обстрілами — скільки врожаю планують зібрати та що буде з цінами в Україні
Поділитися
В Україні розпочалася третя посівна кампанія після початку війни. Аграрії зізнаються, що ситуація — складна: угіддя заміновані, фермери переживають фінансові складнощі, а працівників та техніки не вистачає. Незважаючи на це, цього року планується засіяти не менше територій, ніж минулого. Але через брак коштів фермери змушені відмовлятися від дорогих добрив і сучасних технологій, що очікувано призведе до зменшення врожаю. Проте за рахунок розблокування морського експорту агробізнес очікує отримати більше валютної виручки. Новини.LIVE розбиралися, чому аграрії відмовляються від вирощування пшениці та кукурудзи на користь інших культур, а також, що буде з цінами на продукти в Україні.
Посівна у розпалі
Незважаючи на постійні обстріли, весняна посівна кампанія йде повним ходом. Аграрії активно почали сіяти у всіх регіонах, де це дозволяють робити погодні умови. Включаючи Херсонську, Миколаївську та Одеську області. "В Україні засіяно вже понад 470 тис. гектарів", — розповів у ході пресконференції у п'ятницю член комітету ВР з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук.
За його словами, українським фермерам вдалося розмінувати частину територій, які раніше були деокуповані. Тож доступних площ цього року побільшало. Але зараз проти фермерів грає ще один фактор — погода.
"Все залежить від погодних умов. У низці регіонів йдуть сильні дощі, навіть підтоплення. Тому якщо погода не нормалізується, то вдасться засіяти приблизно стільки ж площ, скільки й минулого року", — поділився прогнозом Соломчук.
Якщо порівнювати з довоєнним часом, то за оцінками Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2023/24 році посівна площа пшениці, кукурудзи та ячменю скоротиться на 32%, 27% та 37% відповідно порівняно з рівнем 2021/22 року. Згідно з нещодавнім опитуванням Міністерства сільського господарства України, українські виробники, як очікується, ще більше скоротять посівні площі кукурудзи у 2024/25 році, але збільшать площі олійних культур, особливо соєвих бобів та ріпаку. Загалом чиста площа під усіма шістьма культурами знизилася на 19,5% за останні два роки.
Урожаю буде менше
Як наслідок, врожаю буде менше. Незважаючи на те, що посівні площі, за прогнозами експертів, залишаться колишніми, а може трохи підростуть, врожаю буде менше.
Справа в тому, що весь минулий рік ціни на традиційні українські культури трималися на досить низькому рівні. "Якщо подивитися економічний аналіз щодо продукції за минулий рік, то і пшениця, і ріпак, і кукурудза були збитковими. У південних регіонах пшеницю купували по 3 тис. грн", — зазначає Соломчук.
За його словами, складна фінансова ситуація змушує аграріїв по всій країні відмовлятися від інтенсивних технологій вирощування.
"Видно, що аграрії стали менше закуповувати палива, хімікатів та добрив через те, що все це збитково сьогодні. Багато хто переходить на традиційні методи, де прогнозовано буде менша врожайність, але й менша собівартість. Тому врожайність на гектар буде меншою для всіх культур Якщо в цілому, то що стосується зернових, олійних та бобових, то врожайність очікується на рівні 75-88 млн т. У довоєнний період цифри були більше 100 млн т. Тобто орієнтовно на 30% буде менше. все залежатиме від погоди", — поділився прогнозом Соломчук.
Підтверджує це директор Північного міжрегіонального наукового центру НААН України Олексій Нечипоренко. За його прогнозом, цього року очікується скорочення вирощування зерна, ріпаку та кукурудзи. "Виробництво основної нашої культури — пшениці, зменшиться на 1 млн тонн, до близько 20 млн тонн. Але все одно, цього буде абсолютно достатньо для покриття продовольчої безпеки України", — наголосив Нечипоренко.
Він також додав, що погодний фактор може призвести до скорочення врожайності та інших культур. Зокрема овочів.
"Після підриву Каховської дамби вирощування овочевих культур змістилося в центр і захід країни. Загалом ми очікуємо зменшення виробництва овочів у межах до 5%. Знов-таки, це дуже незначне падіння порівняно з 22%, які ми побачили у 2022 році", — розповів Нечипоренко.
Не вистачає людей та техніки
Окрім фінансових проблем, аграрії, особливо в деокупованих районах, зазнають серйозного дефіциту техніки та кадрів. Велика кількість техніки постраждала від обстрілу. При цьому, як розповідає заступник керівника всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, через проблеми із блокуванням кордонів польськими фермерами чекати деталей доводиться дуже довго. "Коли аграрії бронювали запчастини, вони розраховували отримати їх за місяць, а зараз доводиться чекати до пів року", — зазначає Марчук.
Не менш важливою проблемою він також називає дефіцит кадрів через активну мобілізацію у ЗСУ людей із сільської місцевості. "Це дуже гостра проблема. І хоча сьогодні передбачені механізми бронювання, але вся процедура дуже бюрократизована. Тому ми закликаємо якнайшвидше перейти до так званого "електронного бронювання", — каже Марчук.
Ще один виклик — це розмінування полів, на яке багато аграріїв не мають коштів.
"Розмінування — дуже дороге. Якщо наймати спеціалізовані компанії, то розмінування 1 га землі може обходитися в 1 тис. дол. Тоді як середня рентабельність по Україні з 1 га землі склала за підсумками року 50-60 дол. У аграріїв, які перебувають на раніше окупованих територіях, просто немає на це грошей, у них нічого не залишилося, багато хто змушений розпочинати бізнес з нуля, тому, як правило, вони робили це самі. Проходили навчання в центрах ДСНС, або залучали фахівців у ЗСУ та разом зі своїми співробітниками просто їздили полями, збирали міни та вантажили їх на вантажівки", — розповідає Соломчук.
В інших регіонах ситуація трохи краща. Але й там спостерігаються зміни у структурі посівів. Багато дрібних фермерів все частіше відмовляються від вирощування пшениці та кукурудзи і йдуть у нішеві культури чи овочі. "Адже якщо в тебе 50-100 гектарів, то виростити там кукурудзу буде сьогодні собі на збиток ", — сказав Соломчук.
Експорт майже досяг довоєнних показників
Щодо експорту зерна, то в цьому питанні ситуація, навпаки, значно покращилася останнім часом. Після припинення дії "зернової угоди" експорт різко впав наприкінці літа та на початку осені, оскільки експортери почали шукати альтернативні маршрути. Проте успіхи українських військових у Чорному морі допомогли відновити торгівлю. До кінця осені 2023 обсяги експорту значно зросли. А на початку 2024 року майже зрівнялися із довоєнним рівнем.
За словами Марчука, у найкращі роки Україна експортувала і по 8 млн тонн на місяць. "Але результати, які ми показуємо зараз, враховуючи всі обставини — це дуже добрі показники", — каже Марчук.
Суттєві проблеми в частині експорту залишаються сьогодні лише у тих, хто традиційно експортував товари до країн західної Європи. "Сьогодні у них заповнені склади, проблеми з логістикою. Фермери змушені йти до банків та додатково кредитуватися. Рятують ситуацію державні програми кредитування. Наприклад, програма "5-7-9". Крім того, з кінця січня запрацював фонд часткового гарантування кредитів для фермерів. Це передбачає отримання кредитів як під оборотні кошти, так і під інвестиційні, купівлі землі", — наголосив Соломчук.
Що буде з цінами
Що стосується цін на внутрішньому ринку, то, за словами експертів, все залежатиме від загальноекономічних показників. "Український урожай ніколи не впливав на ціну на внутрішньому ринку. Так як більша його частина йде на експорт. На ціни впливатиме курс долара, інфляція, ціни на логістику, включаючи паливо, зростання мінімальної зарплати та інші фактори, на кшталт затримок на кордонах", — сказав Марчук.
Тим часом, як запевняє Нечипоренко, з боку аграріїв підвищення цін не очікується. "Найбільше на ціни всередині України може вплинути вартість енергоресурсів", — зазначив Нечипоренко.
Читайте Новини.LIVE!
