Українські реформи під час війни: які сфери зазнали найбільших змін в 2022 році
Поділитися
Реформи в Україні продовжуються навіть в умовах повномасштабної війни.
Які галузі в 2022 році стали найбільш реформованими та що ці реформи передбачають — читайте в огляді Новини.LIVE за матеріалами дослідження аналітичної платформи "Вокс Україна".
Серед усіх ухвалених з 1 січня 2022 року по 1 січня 2023-го нормативних актів експерти виокремили 164 найважливіших, які мають великий вплив на економіку і суспільство. Це майже стільки ж, як у 2021-му — тоді таких змін було 165. Серед реформ 159 мають позитивну оцінку, а чотири виявилися антиреформами.
У 2022 році було зафіксовано 29 значних реформ. Найбільший прогрес зафіксувано у дев’яти напрямах: регулювання бізнесу, соціальна політика і ринок праці, медицина, фінанси, правоохоронна і судова системи, державне управління, податкова система, освіта, протидія російській агресії.
Регулювання бізнесу
Найбільше реформ стосуються бізнес-середовища. Мова йде про дерегуляцію та зближення національного та європейського законодавства. В умовах війни такі зміни є особливо корисними, оскільки спрощують роботу підприємців та експортерів та підтримують товарообіг між Україною та країнами світу. В 2022 році Україна приєдналася до низки міжнародних угод у логістичній та митній сфері.
Відбулась ратифікація так званого "транспортного безвізу" — угоди між Україною та ЄС про вантажні перевезення автомобільним транспортом. Це дозволить українським перевізникам здійснювати двосторонні та транзитні рейси європейськими країнами без необхідності отримувати спеціальні дозволи та водійські права міжнародного зразка, оскільки Україна та ЄС відтепер визнаватимуть водійські документи один одного.
Наступним кроком для спрощення умов торгівлі з країнами Євросоюзу стало приєднання до "митного безвізу" — режиму спільного транзиту, в рамках якого на один транспортний засіб треба мати лише одну декларацію та одну гарантію, які підходитимуть і для експорту, і для імпорту, і для транзиту товарів.
Не менш важливим євроінтеграційним документом є угода про спільний авіаційний простір. Завдяки цій угоді українські авіакомпанії отримають право здійснювати внутрішні та складні рейси в межах Євросоюзу, а авіакомпанії ЄС зможуть здійснювати такі самі рейси в Україні.
Кількість країн, із якими Україна має зону вільної торгівлі, минулого року збільшилась на одну — до них приєдналась Туреччина. Тож наразі Україна має угоди про вільну торгівлю, які охоплюють 45 країн (росія та білорусь де-факто вийшли з цих угод).
Ще чотири закони стосуються удосконалення національного законодавства у сфері охорони прав власності, яка є пріоритетною для Євросоюзу.
Минулого року Україна також ухвалила нові, ближчі до європейських, правила реклами тютюнових виробів: заборонено рекламу електронних сигарет та вейпів, а також їх використання у громадських місцях.
Низка реформ мають на меті дерегуляцію та спрощення роботи бізнесу. Це, зокрема, закон, який дозволить зменшити кількість пожежних перевірок для підприємств із незначним та середнім ступенем ризику, а також закон про пришвидшення малої приватизації, який у військовий час покликаний пришвидшити релокацію підприємств, а після закінчення війни — зменшити бюрократію під час малої приватизації.
Не обійшлося й без антиреформ. Негативно експерти оцінили закони про впровадження митних та податкових пільг для індустріальних парків, які передбачають звільнення їхніх учасників від податку на додану вартість при імпорті нового устаткування для власного використання; звільнення від податку на прибуток протягом десяти років та надання права місцевій владі встановлювати пільгові ставки податку на нерухомість і плати за землю. Такі зміни послідовно критикують уже не перший рік, оскільки вони створюють нерівні "правила гри" для підприємств, а в умовах повномасштабної війни ще й скорочують надходження до бюджету без будь-якої гарантії позитивного ефекту.
Ще однією спірною новацією є закон про локалізацію у машинобудівній галузі. Закон передбачає, що частка виготовлених національними виробниками компонентів у товарі, який є предметом закупівлі (так званий ступінь локалізації) має збільшуватися від 10% до 40% упродовж 10 років. Наприклад, автобус, який закуповуватиметься за державні кошти, через десять років має складатися з українських деталей щонайменше на 40%.
Занепокоєння експертів і бізнесу викликає те, що реалізація цього закону може порушувати такі основні принципи публічних закупівель як добросовісна конкуренція, максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість.
Соціальна політика і ринок праці
Важливою зміною у сфері регулювання ринку праці став закон, який вперше закріпив у законодавстві поняття "фріланс": він впроваджує для фрілансерів трудовий договір із нефіксованим робочим часом та захищає можливість таких працівників співпрацювати з кількома роботодавцями одночасно. Водночас для підприємств установлені обмеження — у штаті не можна мати більше 10% таких співробітників, а великим підприємствам (понад 250 співробітників) забороняється залучати фрілансерів.
Наступний важливий закон — про протидію цькуванню на роботі. Документ вводить у законодавство поняття "мобінг" (цькування або утиски працівника) та зобов’язує роботодавця убезпечити працівників від нього. Працівник, щодо якого суд встановив факт мобінгу, може звільнитися в будь-який момент та отримати від роботодавця вихідну допомогу у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку. Працівник, який займався цькуванням колег (що має встановити суд), може бути звільнений з ініціативи роботодавця.
Посилити захист працівників має також закон, який забороняє у текстах вакансій висувати вимоги за ознаками раси, віку, статі, стану здоров’я, сексуальної орієнтації, релігійних переконань тощо, якщо вони не пов’язані з особливостями виконання роботи.
Інший ухвалений закон покликаний спростити для роботодавця звільнення працівника при неможливості забезпечення умов праці через знищення потужностей бізнесу внаслідок бойових дій, а також якщо працівника не було на робочому місці понад чотири місяці і про причини його відсутності нічого не відомо.
Кілька ухвалених у 2022 змін стосуються військових та ветеранів. Одна з них зобов’язує ставати на військовий облік жінок з медичною або фармацевтичною спеціальністю та придатних до проходження військової служби за станом здоров’я та віком.
Минулого року парламент ухвалив закони, які стосуються іноземців, зокрема закон про надання правових та соціальних гарантій для громадян Польщі та про спрощення прийому на роботу іноземних фахівців.
Ще одним важливим документом для подальшої євроінтеграції є закон про національні меншини, який закріплює поняття "національні меншини" та забезпечує їхнім представникам усі громадянські права і свободи, визначені Конституцією України: цивільні, політичні, соціальні, економічні, культурні та мовні.
Медицина
У медичній сфері в 2022 році відбулося декілька важливих змін. Зокрема, ухвалено закон про систему громадського здоров’я — його норми спрямовані на підвищення ефективності профілактики хвороб серед населення. Інший закон скасовує застарілий "радянський" поділ медичної допомоги на первинну, вторинну і третинну й натомість запроваджує первинну, спеціалізовану, екстрену, реабілітаційну та паліативну допомогу, що відповідає європейському законодавству. Цікаве нововведення закону полягає у змінах до Цивільного кодексу: відтепер кримінальний правопорушник має компенсувати у держбюджет витрати на лікування потерпілого.
Низка ухвалених законів стосуються доступу пацієнтів до ліків. Один із важливих — про безоплатне надання ліків від рідкісних хвороб у двох випадках: якщо вони не зареєстровані в Україні, але зареєстровані або проходять хоча б другу фазу клінічних досліджень у США, країнах Єврозони, Австралії, Канади, Японії, Великобританії, Ізраїлі або Швейцарії, а також по завершенні клінічного експерименту, в якому пацієнт брав участь і почав приймати такі ліки. Важливою зміною став закон про заборону лікарям прописувати рецептурні ліки без надання відповідного рецепту, а аптекам — продавати рецептурні ліки, якщо рецепту немає або він прострочений.
У сфері медицини була і антиреформа — зміни до закону "Про лікарські засоби", які позиціонуються як обмеження імпорту ліків з ворожих країн (а саме з росії та білорусі). Здавалося б, закон корисний і необхідний в умовах повномасштабної війни, однак широта його трактування створює проблеми. Фактично заборонити певні ліки можна, якщо виявиться, що хоча б один етап їхнього виробництва або хоча б один підрядник виробника прямо чи опосереднковано пов’язаний з рф та білоруссю. Причому точні критерії заборони або підстави для скасування ліцензії не прописані. За словами експертів, така розмитість не лише створює умови для недобросовісної конкуренції між фармвиробниками, але й може позбавити українських пацієнтів доступу навіть до тих життєво необхідних ліків, які виготовляються у Європі.
Фінансова система
Минулого року було ухвалено декілька важливих законів, які стосуються фінансової сфери. Найвище експерти оцінили закон про фінансові послуги і фінансові компанії. Цей документ продовжує реформу 2020 року, внаслідок якої Національний банк став регулятором небанківських установ (реформа "спліт"). Закон, серед іншого, істотно полегшує процедуру ліцензування та виходу на ринок для небанківських фінустанов; дозволяє їм додатково до основного виду діяльності займатися іншим, а частину послуг віддавати на аутсорс. Для звичайних споживачів цей закон важливий тим, що відтепер усі небанківські установи будуть зобов’язані, як і банки, повідомляти повну інформацію про свої послуги, а це знизить можливості для махінацій з відсотковими ставками та комісіями та введення клієнтів в оману.
Інша довгоочікувана подія — закон про приєднання державного Ощадбанку до загальної системи гарантування вкладів. Раніше Ощадбанк гарантував клієнтам повне повернення суми на депозитах у разі його виведення з ринку.
Це збільшувало привабливість цього банку для клієнтів порівняно з іншими, а відтак викривлювало конкуренцію на банківському ринку. Однак тепер Ощадбанк приєднається до Фонду гарантування вкладів фізосіб та почне сплачувати до нього відрахування. Це дозволить підвищити стійкість Фонду. Клієнти банку, в свою чергу, отримають перехідний період після завершення війни: впродовж нього сума вкладу, яка перевищує граничну для гарантування Фондом, гарантуватиметься державою. При цьому під час війни вклади гарантуються в повному обсязі.
Правоохоронна і судова системи, антикорупція
Однією з найважливіших і найочікуваніших подій у правозахисній сфері стала ратифікація Стамбульської конвенції. Хоча головною її метою є запобігання усім формам гендерно-зумовленого насильства та забезпечення рівності між чоловіками та жінками, а ратифікація була необхідною для подальшої євроінтеграції, вона постійно відкладалася через відсутність політичної волі попередніх скликань парламенту та протидію консервативних організацій (зокрема, Всеукраїнської ради церков).
Суперечливі оцінки експертів отримав закон, який мав би стати одним із ключових у судовій реформі. Це зміна порядку відбору кандидатів на посади суддів Конституційного суду. Експертне середовище відразу виступило з вимогою змінити закон, оскільки він, по-перше, суперечить вимогам міжнародних партнерів, а отже ставить під загрозу євроінтеграцію. По-друге, він відкриває шлях до обрання до КСУ суддів, які діятимуть не в інтересах правосуддя, а в інтересах влади або окремих політиків.
Податкова система
Високу оцінку експертів отримав закон, який запроваджує електронне декларування міжнародних поштових та експрес-відправлень. Документ також звільняє поштові відправлення для фізосіб вартістю до 150 євро від оподаткування ПДВ та митом.
Важливий закон — про звільнення від оподаткування коштів, які волонтер збирав на власну картку як благодійну допомогу, за умови його реєстрації у спеціальному реєстрі волонтерів.
В 2022 році Рада ухвалила закон, який дозволяє іноземцям отримати статус електронного резидента для ведення бізнесу в Україні. Цей статус іноземець може отримати дистанційно, після чого (також дистанційно) відкрити рахунок у банку і сплачувати податок 5% від доходів у межах ліміту для фізичної особи підприємця ІІІ групи. При перевищенні ліміту податок становитиме 15%, але тільки за зовнішні контракти з експортом послуг.
Крім того, парламент дозволив приватизувати державне та комунальне майно, яке перебуває у податковій заставі, без згоди Податкової, якщо покупець погасить податковий борг за шість календарних місяців з моменту переходу права власності на об’єкт.
Протидія російській агресії
Хоча рішучі кроки для подолання російської загрози всередині країни назріли ще з часу окупації Криму та частин Луганської та Донецької областей, на жаль, лише повномасштабна війна стала реальним поштовхом для їх упровадження.
Важливим в умовах повномасштабної війни є закон, який встановлює кримінальну відповідальність за пособництво росії, представникам її окупаційних адміністрацій чи збройних формувань. Відповідно до закону, колабораціонізм каратиметься позбавленням волі на строк від 10 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років із можливою конфіскацією майна.
Верховна Рада ухвалила закон, який впроваджує норми Женевської конвенції про захист цивільного населення в умовах війни.
Аби зменшити російський вплив на суспільне життя та економіку України, Рада ухвалила закони про дозвіл через суд забороняти діяльність партій, які виправдовують або заперечують російську збройну агресію проти України, називають війну "внутрішнім" чи "громадянським конфліктом" або "громадянською війною"; остаточно заборонено російську символіку та громадські організації, які просувають російську пропаганду; заборонено публічне виконання пісень російських артистів, які підтримують російську агресію, а також збільшено квот для українських виконавців на радіо до 40%.
Закон про посилення санкцій, серед іншого, дозволяє стягувати в дохід держави активи підсанкційних осіб.
Зміни в інших сферах
Повномасштабне вторгнення стало драйвером змін у будівництві: значна кількість минулорічних реформ у цій сфері є довгостроковою відповіддю на виклики війни. Так, окремий закон відтепер зобов’язує забудовників проєктувати і споруджувати бомбосховища у кожному будинку, де постійно проживатиме понад 50 людей або тимчасово розміщуватиметься понад сто людей.
Важливі зміни відбулися в галузі екології. В 2022 році ухваленням відповідного закону розпочалася реформа управління відходами. Документ, зокрема, впроваджує аналогічну до європейської ієрархію поводження з відходами (запобігання утворенню, повторне використання, переробка, відновлення, вивезення) та встановлює принцип "забруднювач платить". Крім того, Рада ухвалила закон для побудови національної системи управління хімічними речовинами за європейським зразком, який дерегулює сферу виробництва особливо небезпечних хімічних речовин. Ще один ухвалений Радою закон передбачає створення електронної системи та онлайн-мапи, на якій буде видно всі підприємства-забруднювачі та інформацію про них. Очікується, що ці інструменти дозволять оперативно відстежувати викиди та ухвалювати більш ефективні рішення щодо зменшення промислового забруднення.
Однією зі сфер, яка в 2022 році довела свою стійкість, стала енергетика. Ця сфера відзначилася вступом України до так званого "енергетичного Євросоюзу" — національна енергосистема об’єдналася з європейською (ENTSO-E). Ця подія унеможливлює обмін електроенергією України з рф і білоруссю (а отже і енергетичний шантаж з боку країн-агресорів), а також інтегрує український енергоринок у європейський.
Кілька важливих змін відбулися у сфері культури. Мова перш за все про суперечливий, але необхідний для євроінтеграції закон "Про медіа". Документ вперше врегульовує діяльність онлайн-медіа, зокрема, встановлює їхню добровільну реєстрацію. Водночас, на думку критиків, закон надає надто широкі повноваження регулятору — Національній раді з питань телебачення і радіомовлення. Передбачається, що Рада зможе скасовувати держреєстрацію медіа або навіть забороняти його діяльність за певні правопорушення: надання недостовірної інформації про власників, пропаганду наркотиків або російську пропаганду.
Фото: kmu.gov.ua
Читайте Новини.LIVE!
