В Україні запровадили нові штрафи — за яке порушення загрожує покарання

В Україні введуть покарання за порушення щодо здійснення лобіювання. Верховна Рада ухвалила відповідний законопроєкт у цілому.

Про це розповів заступник голови Фінансового комітету Ярослав Железняк.

Детальніше про покарання за лобіювання

Представник комітету зазначив, що законопроєкт №10373 встановлює адміністративну відповідальність у вигляді штрафних санкцій за лобіювання без реєстрації, а також за порушення вимог у сфері лобіювання.

Як пояснили ініціатори проєкту, відсутність законодавчого регулювання лобіювання, зокрема встановлення відповідальності за порушення було проблемою, що потребувала вирішення у нормативно-правових актах та відповідно до рекомендацій міжнародних організацій, членом яких є Україна.

Документ доповнив Кодекс про адмініправопорушення (КУпАП) статтею 18846-1 "Незаконне здійснення лобіювання". Вона передбачатиме адмінвідповідальність за здійснення лобіювання особою, що не має статусу суб’єкта лобіювання чи особою, статус суб’єкта лобіювання якої припинений/зупинений. Штраф коливатиметься в межах 850 — 1,7 тис. грн. За повторне порушення за рік — 3,4 тис. — 8,5 тис. грн.

За здійснення лобіювання особою, яка при отриманні такого статусу не повідомила про обставини, які виключають можливість таке, відповідно до закону "Про лобіювання" передбачений штраф від 8,5 тис. — 17 тис. грн.

За неподання/несвоєчасне подання звіту щодо лобіювання до Реєстру прозорості каратимуть штрафом на суму від 850 — 1,7 тис. грн. За повторне порушення  5,1 тис. — 6,8 тис. грн із забороною здійснення лобіювання терміном на один рік.

За неподання/несвоєчасне подання до Нацагентства з питань запобігання корупції заяви про зупинення/припинення статусу чи заяви про виключення з Реєстру прозорості відомостей щодо фізособи, що здійснює лобіювання від імені юрособи — суб’єкта лобіювання, у випадках, передбачених законом "Про лобіювання" передбачений штраф від 1,7 тис. — 5,1 тис. грн

Право складати протоколи за вказаними вище статтями матимуть уповноважені особи НАЗК, а обов’язок розглядати відповідні справи — районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди.

Дія закону не поширюватиметься на представництво зовнішньополітичних інтересів дипустановами, на діяльність медіа та політпартії, а також на діяльність, що пов’язана із наданням/використанням міжнародної технічної допомоги, втіленням проєктів, програм міжнародної технічної допомоги.

Також не вважатиметься лобіюванням адвокація та діяльність, що обмежується правом на мирні зібрання.

Що ще варто знати

Нагадаємо, раніше заступник міністра внутрішніх справ Богдан Драпʼятий заявив, що Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт, спрямований на покращення процедур отримання, декларування та поводження з вогнепальною зброєю.

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам". Він запроваджує зокрема гнучку систему державного співфінансування вищої освіти, включаючи гранти студентам.