Війна і корупція: що станеться, якщо не відновити публічне декларування доходів чиновників

До середини вересня в Україні має бути відновлено електронне декларування доходів чиновників. Про це нещодавно заявив голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Це є однією з вимог Міжнародного валютного фонду.

Нагадаємо, у березні цього року стартувала чотирирічна кредитна програма розширеного фінансування від МВФ на загальну суму $15,6 млрд. В рамках цієї програми Україна зобов’язалась відновити практику декларування доходів посадовими особами, які прямо не залучені до мобілізації та воєнних дій. Також має бути відновлено функцію Національного агентства з питань запобігання корупції щодо перевірки та верифікації декларацій.

27 липня Верховна Рада зробила перший крок на цьому шляху — схвалила у першому читанні відповідний законопроєкт (№9534). Наразі документ готується до другого читання. Відомо, зокрема, що плануються поправки, які зобов'яжуть військових з територіальних центрів комплектування декларувати свої активи не чекаючи закінчення війни.

Обговорюється також можливість запровадження норми про необхідність декларування місця перебування членів сімей посадовців за кордоном.

Трохи історії, або як в Україні боролися з корупцією

Електронне декларування було запроваджено в Україні 2016 року. З 1 січня того року набув чинності Закон "Про запобігання корупції", який встановив вимоги до здійснення декларування доходів, витрат, зобов'язань та майна посадовими особами. 

Основною метою цієї реформи було створення прозорої системи відстеження доходів та майна посадових осіб, зокрема державних службовців, політиків та інших осіб, які виконують публічні функції. Принцип електронного декларування полягає у тому, що посадові особи зобов'язані оприлюднювати інформацію про свої доходи, майно, видатки та інші фінансові показники на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Ефективність електронного декларування в боротьбі з корупцією може бути оцінена з різних точок зору, зазначає заступник директора з правових питань YouControl Данило Глоба.

Внаслідок прозорості та доступності інформації суспільство та ЗМІ отримали можливість відстежувати доходи та майно і зміни майнового стану посадових осіб та членів їх сімей. Це сприяло збільшенню прозорості та відкритості діяльності публічних службовців.

 

"Е-декларування дозволило здійснювати реальний контроль за доходами та майном посадових осіб. Порушення законодавства у сфері декларування мало реальні приклади притягнення до відповідальності. Все це, зрештою, призводило до зниження корупційних ризиків", — констатує співрозмовник Новини.LIVE.

Разом з тим, ефективність електронного декларування залежала від технічного інфраструктурного забезпечення, культурної та правової готовності посадових осіб декларувати правдиву інформацію, а також ефективності контролю та санкцій за порушення.

За свідченням керівника компанії Опендатабот Олексія Іванкіна, запровадження електронного декларування надало ефективний інструмент для розслідувань та зробило прозорими зв’язки бізнесу та влади.

"Так, наприклад, Опендатабот аналізував дані за 2016-2020 роки. Зокрема завдяки відкритому декларуванню ми виявили, що кількість компаній, якими володіли посадовці та депутати, за вказаний період зросла на 3 тисячі. Якщо у 2016-му році в деклараціях фігурувало 16 117 компаній, то в 2020-му — вже 19 118", — розповідає Олексій Іванкін.

Але ще до початку великої війни, коли декларування було обов'язковим та відкритим, посадовці знаходили простір для маніпуляцій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Корупція, зарплати військовим, контрабанда та бек-офіси. Велике інтерв'ю з Ярославом Железняком

Зокрема, наводить приклад Олексій Іванкін, Опендатабот аналізував дані НАЗК щодо перевірок декларацій чиновників за період з 2017 по 2019 рік. 

"Тоді ми виявили, що переважна більшість (96%) перевірених декларацій містили порушення. 16% з них були серйозними", — згадує співрозмовник Новини.LIVE.

У липні 2021 року Президент підписав закон 1576-IX про покарання за брехню в деклараціях, згідно з яким посадовці могли опинитися за гратами на термін до двох років i втратити право обіймати певні посади до трьох років за недостовірні відомості у деклараціях. Закон мав вступити в силу з 2022 року, проте початок повномасштабної війни завадив цьому. 

З початком повномасштабної війни в Україні парламент скасував обов’язок подання електронних декларацій саме на період воєнного стану.  Проте численні корупційні злочини українських посадовців та, як наслідок, вимоги наших міжнародних партнерів спонукали до необхідності відновлення електронного декларування.

 

Доки буде розуміння, що суспільство не може контролювати та впливати на боротьбу з корупцією, доти й бізнес буде до останнього триматись сірих та чорних схем, упевнений керівник Опендатабота.

Він застерігає: в процесі поновлення декларування головним ризиком є те, що декларації не публікуватимуться або публікуватимуться в скороченому вигляді. Важливо, щоб декларації публікувались в повному обсязі, як це було до початку повномасштабної війни.

Декларування. Транзитний пункт

Що маємо наразі? Ухвалений в першому читанні законопроєкт №9534 пропонує спростити порядок подання декларацій, зокрема:

• надання суб’єктам декларування доступу до відомостей про них та членів їх сімей з інформаційно-комунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних;
• удосконалення декларування об’єктів, що перебувають у володінні або користуванні особи;
• удосконалення порядку і збільшення строків декларування суттєвих змін у майновому стані.

Що мається на увазі під "удосконаленням"? Пояснює керуюча партнерка Business&Legal Group, адвокатка Юлія Лукошкіна.

Законопроєкт передбачає, що ті, хто у 2022 – 2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, мають подати такі декларації не пізніше 90 календарних днів з дня набрання чинності цим законом (у разі його прийняття).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Корупція під час війни: кому з підозрюваних призначали найбільші застави

Суб’єкти декларування, які виконують завдання в інтересах національної безпеки і оборони, беруть безпосередню участь у веденні воєнних або перебувають на тимчасово окупованих територіях, мають подавати декларацію у такі строки:

• протягом 90 днів з дня визначення дати завершення бойових дій чи тимчасової окупації територій, на яких особа перебуває;
• протягом 90 днів з дня повернення до пункту постійної дислокації чи місця постійної роботи;
• протягом 90 днів з дня припинення повноважень чи переведення особи на посади, які не передбачають безпосередньої участі у бойових діях, виконання бойових завдань, посилення охорони державного кордону, проведення розвідувальних заходів, контррозвідувальних операцій, оперативно-розшукової діяльності;
• протягом 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану.

Співрозмовниця Новини.LIVE відзначає як доволі спірне нововведення, яким можуть зловживати високопосадовці для приховування розмірів своїх статків під час воєнного стану. А саме: суб’єкти декларування звільняються на період дії воєнного стану від обов’язку подання повідомлень про зміни у майновому стані та відкриття членами сім’ї валютного рахунка в банку-нерезиденті.

 

Тому, попереджає Юлія Лукошкіна, існують суттєві ризики приховування суб’єктами декларування достовірних даних, внесення хибних даних про майно, проведення корупційних схем з метою приховування свого місцезнаходження під час дії воєнного стану. 

Для уникнення цього необхідно посилити перевірку внесених даних суб’єктами декларування, що звільняються від декларування на період дії воєнного стану, упевнена юристка.

Експресом в пункт призначення

На думку Юлії Лукошкіної, в процесі підготовки законопроєкту до другого читання необхідно було би передбачити норми, що врегулюють декларування сум, які вносяться на допомогу ЗСУ, майна на окупованих територіях, пошкодженого майна. При цьому варто приховати в деклараціях адреси, за якими знаходиться задеклароване майно, щоб уникнути воєнних провокацій зі сторони ворога.  

Станом на сьогодні залишаються не вирішеними питання, що стосуються декларування майна, яке залишилося на окупованих територіях; територіях, що звільнені, однак знаходяться поблизу зони бойових дій; декларування перебування родин за кордоном. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Олігархічно-кланова система — більш небезпечний ворог, ніж росіяни в окопі, — інтерв’ю з Гетманцевим

Також не врегульоване питання відкритості реєстрів, особливо щодо майна, яке знаходиться на окупованих територіях. Окрім того, має бути врегульовано відповідальність за достовірність задекларованих даних щодо майна, яке фактично вже не існує внаслідок руйнування. 

Заступник директора з правових питань YouControl Данило Глоба розказав Новини.LIVE про створену журналістами та громадськими активістами ініціативу щодо відновлення публічного декларування доходів чиновників у повному довоєнному обсязі.

Учасники ініціативи закликають народних депутатів ухвалити законопроєкт №9534 у другому читанні "без дірок і маніпуляцій", без приховування від суспільства даних, які дозволяють виявляти корупційні звʼязки. 

"Проте маємо зауважити: на сьогодні у законопроєкті наявні ризики, які не дозволять зробити процес декларування ефективним та прозорим. А отже – не дозволять виявити тих, хто під час війни використовує державні кошти та посади для особистого збагачення. Від останнього залежить як наша перемога сьогодні, так і довіра до України у світі", — попереджають учасники ініціативи. 

На їхнє переконання, до другого читання народні депутати мають внести до законопроєкту наступні зміни.

Забезпечити публічність декларацій чиновників у тому ж обсязі, що й до вторгнення — у тому числі щодо даних про третіх осіб, з якими повʼязані посадовці. Наразі проєкт пропонує закрити від публічного доступу всі імена третіх осіб в деклараціях. Мова йде як про родичів декларантів, на яких часто записані активи, так і сторонніх осіб, в яких декларанти купують майно, на яких можуть його оформляти, осіб, які позичають декларанту гроші або здають майно в оренду. 

Саме публічність цих даних допомагає громадськості та журналістам встановити корупційні звʼязки у владі.

 

Виключити із законопроєкту непрозорі пороги ринкової вартості користування майном. Так, законопроєкт передбачає, що однією з умов для декларування майна, яким користується чиновник, є "ринкова вартість такого користування", що має перевищувати 50 прожиткових мінімумів (134 тис. грн) за весь час користування. 

На думку громадських активістів, чиновники зможуть легко маніпулювати такою нормою, наприклад, укладати  договори оренди із заниженою вартістю користування. Або ж прикриватися фіктивною оцінкою вартості. Ще простіше стане уникати декларування активів, оформлених на родичів або друзів.

Щоб цього не сталося, потрібно відновити публічне декларування доходів чиновників у повному довоєнному обсязі.