Війна проти олігархів чи військова необхідність: навіщо держава націоналізує стратегічні підприємства

Держава вирішила забрати собі частки приватних інвесторів у компаніях Укрнафта, Укртатнафта, "Мотор Січ", АвтоКрАЗ і Запоріжтрансформатор.

6 листопада Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку ухвалила рішення 1320 "Про забезпечення проведення в системі депозитарного обліку депозитарних операцій щодо примусового відчуження у власність держави акцій, емітентами яких є ПАТ "Укрнафта", ПАТ "Укртатнафта", АТ "Мотор Січ", ПрАТ "АвтоКрАЗ", ПрАТ "Запоріжтрансформатор".

Іншими словами, вказані підприємства за законами військового часу мають бути націоналізовані.

Підставами для рішення НКЦПФР стали Закон "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного або надзвичайного стану" і виданий згідно з ним наказ верховного головнокомандувача Збройних Сил України від 6 листопада "Про рішення ставки верховного головнокомандувача ЗСУ від 5.11.2022".

Відповідно до рішення НКЦПФР, керуючим рахунком у цінних паперах, на який відчужуються акції, буде Міністерство оборони.

Комісія також зазначила, що операція з відчуження акцій має бути здійснена, незважаючи на наявність інших обтяжень на обіг акцій.

Цього самого дня НКЦПФР дозволила оперативне проведення зборів акціонерних товариств у період воєнного стану, якщо акціонерів не більше п'яти і якщо їм належать 100% акцій, тоді як донедавна вона допускала лише проведення дистанційних зборів.

"Вилучені активи набули статусу військового майна, їхнє управління передано Міністерству оборони. Після завершення воєнного стану згідно з нормами законів ці активи можуть повернути власникам або (відбудеться) відповідне відшкодування їхньої вартості", — повідомив секретар Ради нацбезпеки та оборони Олексій Данілов.

Які підприємства націоналізують, і кому вони належать

Частками у згаданих підприємствах володіють, окрім держави, безліч дрібних приватних інвесторів. Але йдеться у цьому випадку не стільки про кількість власників і величину часток, скільки про реальний вплив на розподіл зароблених грошей. І в цьому ряду варто згадати лише декількох обраних. Це Ігор Коломойський разом з Геннадієм Боголюбовим, В'ячеслав Богуслаєв, Костянтин Жеваго і Костянтин Григоришин. Саме ці люди значною мірою впливають на діяльність згаданих підприємств і заробляють на них. Але все по порядку.

Укрнафта

Найбільша нафтовидобувна компанія України, видобуває понад 86% нафти, 28 % газового конденсату та 16% газу від загального видобутку вуглеводнів в Україні.

50% + 1 акція Укрнафти володіє держава в особі НАК "Нафтогаз України". 42% акцій донині належали структурам українського олігарха Ігоря Коломойського. 8% акцій — компаніям Littop Enterprises Limited, Dridgemont Ventures Limited та Bordo Management Limited, що зареєстровані в офшорній зоні на Кіпрі.

Укртатнафта

Українська нафтопереробна компанія, один із найбільших виробників нафтопродуктів в Україні. Компанія володіє найбільшим нафтопереробним заводом країни, який розташований у Кременчуці. В травні 2022 року завод був виведений з ладу внаслідок російських ракетних обстрілів.

Близько 57% компанії донині належали структурам Ігоря Коломойського і його партнера Геннадія Боголюбова. 43% — державній НАК "Нафтогаз України".

"Мотор Січ"

Одна з провідних у світі корпорацій з розробки, виробництва, ремонту та сервісного обслуговування авіаційних газотурбінних двигунів для літаків та вертольотів, а також промислових газотурбінних установок.

Донедавна власником підприємства був його президент В'ячеслав Богуслаєв.

23 жовтня 2022 року Богуслаєву оголошено підозру за двома статтями Кримінального кодексу України — "колабораційна діяльність" та "пособництво державі агресору". 4 листопада Офіс Генерального прокурора повідомив про арешт майна керівника "Мотор Січ".

АвтоКрАЗ

Кременчуцький автомобільний завод (КрАЗ) — радянський і український виробник вантажних автомобілів цивільного та спеціального призначення, постачальник запасних частин до них, а також причепів та напівпричепів.

Завод є власністю ПАТ "АвтоКрАЗ", яке було створено на його базі, і своєю чергою є індустріальним крилом фінансово-промислової групи "Фінанси та кредит" бізнесмена-втікача Костянтина Жеваго.

Запоріжтрансформатор

Підприємство з виробництва трансформаторного та реакторного обладнання. На даний момент є банкрутом.

Власник підприємства — бізнесмен Костянтин Григоришин.

Націоналізація чи конфіскація?

То що ж задумала держава — націоналізацію чи конфіскацію?

Багато хто плутає ці поняття. Але це різні речі.

За націоналізацію держава повинна буде заплатити попереднім власникам підприємств їхню повну вартість. І може йтися про мільярди доларів, пояснює економічний експерт Борис Кушнірук.

Конфіскація ж може проводитись лише за рішенням суду. А оскільки в даному випадку ніякого рішення суду не було, то про конфіскацію не йдеться. Отже — націоналізація. Але на яких умовах? Цього, напевно, не розуміють не лише тепер уже колишні власники підприємств, але й керівники держави.

Не зовсім зрозуміло, чому було обрано саме названі підприємства. Держава має довести, що націоналізація саме цього майна необхідна і виправдана в умовах воєнного стану. Інакше це може бути предметом для кримінального переслідування в майбутньому.

А якщо держава раптом відмовиться сплачувати власникам справедливу вартість націоналізованих підприємств, то ті подаватимуть спочатку в українські суди проти держави Україна, потім — у міжнародні. І гарантовано виграють.

Ну і, звичайно, про оплату націоналізованих активів до закінчення війни взагалі не йдеться.

Є ще один важливий нюанс.

"Націоналізація може виявитися на руку олігархам, а не державі. Деякі активи, які нині мають бути націоналізовані, є банкротами. Заплатити ж за них після війни державі доведеться живими грішми з наших податків. Крім того, відбудова підприємств, в разі їх руйнування, відбуватиметься також за державний рахунок. А потім, після відбудови, прийде попередній власник і вимагатиме повернути актив", — аргументує співрозмовник Новини.LIVE.

Привид воєнного комунізму

Те, що наразі відбувається, вкрай негативно впливає на інвестиційний клімат України і руйнує хитку надію на те, що фондовий ринок після війни буде відновлюватись.

"Вкотре в Україні відбувається фактично наруга над правом приватної власності. Просто забрали, і все. Сам по собі підхід "я хочу, і тому забираю" не дуже обґрунтований. Це нагадує воєнний комунізм", — характеризує ситуацію заступник директора з торгівлі цінними паперами Dragon Capital Сергій Фурса.

Незрозуміло, як націоналізація саме цих підприємств може допомогти Україні у війні.

В кінці кінців, для покращення управління на стратегічних підприємствах в умовах військового стану державі достатньо було просто підсилити там свій менеджмент.

Співрозмовник Новини.LIVE нагадує, що приватна власність у цивілізованих, багатих країнах недоторкана і захищається законом.

"Якщо ж країна хоче бути бідною, то вона поводиться так, як це зараз робить Україна", — резюмує експерт.

Держава — (не)ефективний власник

Як правило, держава управляє активами набагато менш ефективно, ніж це роблять приватні власники. І справа не в тому, наскільки приватні власники "хороші" чи "погані", упевнений старший економіст "CASE Україна" Володимир Дубровський.

"Наприклад, націоналізація пакета акцій Укрнафти, яким володів Коломойський (незважаючи на те, що останній дуже сильно зловживав своїми правами акціонера), не вирішує проблему ефективного управління державними активами. В цьому випадку, можливо, ефективнішою виявилась би повна приватизація підприємства", — аргументує експерт.

Але хто б не був власником підприємства, в цивілізованій країні, до яких хоче належати і Україна, важливо дотримуватись принципу недоторканності власності і все робити за Законом.

Якщо держава зацікавлена в успішному економічному розвиткові, то має продемонструвати майбутнім інвесторам, що вона поважає Закон. Тим більше це важливо для перспективи майбутньої повоєнної відбудови.