Аби не ФОП. Всі "за" і "проти" спецрежиму оподаткування неофіційно зайнятих осіб
Поділитися
В парламенті зареєстровано законопроєкт, яким пропонується запровадити спеціальний податковий режим для неофіційно зайнятих осіб із базовою ставкою 6% від обороту. За задумом ініціаторів, такий спецрежим має стати ефективною альтернативою спрощеному режиму оподаткування фізосіб-підприємців єдиним податком. Законопроект зареєстровано під номером 10166.
Новини.LIVE розбиралися в "плюсах" і "мінусах" ініціативи.
Кому і навіщо це потрібно. Розрахунки депутатів
Як зазначають ініціатори запровадження нового податкового режиму, існуюча в Україні спрощена система оподаткування є зручною для тих фізичних осіб, які провадять господарську діяльність на постійній основі і для яких така діяльність є основною.
Проте існує проблема негнучкості строків переходу на єдиний податок та неможливість робити це епізодично, за потреби. З цієї причини, отримувати додаткові до основної роботи заробітки на нерегулярній (наприклад, сезонній) основі для фізичних осіб обтяжливо та невигідно.
Крім того, певна частина громадян не готова реєструватися через побоювання щодо процесу реєстрації та припинення фізичної особи-підприємця, додаткової звітності, можливих перевірок тощо.
При цьому згідно з даними Державної служби статистики, у 2021 році приблизно 3,06 мільйона фізичних осіб (19,5% від загальної кількості робочої сили) визначали себе як неофіційно зайнятих, тобто таких осіб, що працюють не за умовами офіційного працевлаштування і не є зареєстрованими фізичними особами-підприємцями.
Водночас за даними дослідження Київської школи економіки, близько 300 тисяч водіїв, які займаються перевезеннями легковими автомобілями на замовлення, співпрацюють з адміністраторами онлайн-сервісів ("цифровими платформами"). З них 4% вже є фізичними особами-підприємцями, а від 63% до 100% із постійно зайнятих — будуть, ймовірно, готовими здійснювати свою діяльність офіційно, але без оформлення статусу фізичної особи-підприємця та з оподаткуванням своїх доходів за ставкою в межах 5-6% від надходжень.
Потенційні додаткові доходи державного бюджета від запровадження нового податкового режима для зазначеної категорії осіб оцінюються в 1,939 млрд грн на рік з потенційно можливих 2,52 млрд грн, тобто, приблизно 80% від потенційно можливого.
Щодо інших категорій неофіційно зайнятих, то відповідно до даних операторів цифрових платформ потенційний фіскальний ефект становить:
- в сфері онлайн-доставки, де залучені кур'єри (близько 15-20 тисяч кур’єрів) — понад 200 млн грн на рік додаткових надходжень бюджету;
- у сфері онлайн-сервісів замовлення послуг (близько 400 тисяч неофіційно зайнятих) — близько 3 млрд грн.
Поряд із цим, зазначають розробники законопроєкта, слід врахувати також значну кількість осіб, які працюють індивідуально, без співпраці з цифровими платформами, але готові провадити свою діяльність у легальній площині на інших умовах, ніж реєстрація фізичною особою-підприємцем. Саме тому, упевнені народні депутати, для забезпечення можливості розпочати власну справу в легальній площині необхідно запропонувати відповідним економічним суб’єктам (водії, курʼєри, репетитори тощо) привабливу пропозицію, яка б могла водночас приносити помірні бюджетні надходження.
За розрахунками ініціаторів нововведення, прийняття законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до бюджету у зв’язку зі створенням сприятливих умов для сплати податків фізичними особами. Загальна сума можливих надходжень розрахунково становитиме близько 10 млрд грн на рік (за даними "Економічної експертної платформи").
Отже, спецрежим оподаткування пропонується запровадити для осіб, які виконують такі види робіт:
- надання послуг із догляду за хворими;
- надання послуг таксі та інші послуги перевезення легковими автомобілями;
- кур’єрська діяльність;
- проведення ремонтних робіт об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості;
- надання послуг перекладу;
- дресирування та догляд за домашніми тваринами;
- діяльність із організації та проведення святкових заходів (тамада, ведучий);
- діяльність у сфері охорони здоров'я людини, яка не потребує ліцензії;
- послуги з виконання фоторобіт;
- послуги домашньої прислуги;
- послуги з догляду за дитиною;
- послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням житлових приміщень за індивідуальним замовленням фізичних осіб;
- послуги з ремонту на дому одягу та побутових текстильних виробів;
- послуги з ремонту на дому трикотажних виробів;
- послуги з ремонту на дому шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;
- послуги на дому з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;
- послуги на дому з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;
- послуги на дому з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;
- перукарські послуги на дому;
- послуги на дому з манікюру та педикюру.
натисність на картинку для збільшення
Як писали Новини.LIVE з посиланням на співавтора законопроєкту — народного депутата, заступника голови парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка — законопроєкт №10166 створено саме для тих, хто працює на тимчасовій зайнятості та надає свої послуги насамперед через онлайн-платформи.
"Зараз податки є, і вони більші для таких осіб. А ми їх робимо меншими й зручнішими. От і вся різниця. Головна ідея цього законопроєкту дуже проста: ви як кур’єр надаєте кур’єрські послуги, а платформа за вас подає всю звітність в банк, і банк автоматично сплачує за вас податки", — пояснив депутат.
На шальках експертних думок. Позиція "За"
На думку старшого менеджера зі зв'язків з органами державної влади CFC Big Ideas Inc. Олеся Дмитренка, йдеться про реформу податкової політики на користь усім зацікавленим сторонам — самозайнятим особам, цифровим платформам і державі.
"Уперше в історії України громадяни, які мають невисокі доходи, отримають простий механізм офіційного оформлення своєї діяльності та автоматичного списання податку — достатньо лише натиснути на кнопку в додатку "Дія". Таких самозайнятих в Україні — від 0,5 до 1 млн осіб", — каже співрозмовник Новини.LIVE.
Він нагадує, що пропонований законопроєктом розмір податку для самозайнятих (6%) суттєво нижчий порівняно з теперішнім зобов’язанням сплачувати ПДФО у 18%.
Серед переваг — новий механізм автоматичного утримання й списання податку. Це стане можливим завдяки цифровим технологіям, солідарності з боку банків та синхронізації з Податковою.
"Унікальністю законопроекту є сприяння детінізації економіки. Вперше запроваджено простий і зрозумілий механізм обліку та оподаткування готівкових надходжень завдяки сучасним технологіям і можливостям цифрових платформ", — пояснює Олесь Дмитренко.
Серед переваг нового податкового режиму він називає такі.
Переваги для держави: можливість отримувати додаткові надходження до держбюджету до 10 млрд грн на рік; детінізація економіки — наприклад, завдяки цифровим платформам, якими користується близько 300 тис. осіб для отримання доходів, з’явиться можливість обліку готівкових надходжень; сплата податків близько 1 млн самозайнятих громадян; прозорі правила гри для цифрових платформ, навіть якщо вони нерезиденти; гармонізація законодавства з ЄС; осучаснення держави завдяки впровадженню цифрових технологій; залучення додаткових інвестицій завдяки сприятливим умовам для ведення бізнесу.
Переваги для самозайнятих: відсутність необхідності реєструвати ФОП; не потрібно вести бухгалтерську звітність чи наймати для цього бухгалтера; низький податок (6%); автоматизація оподаткування; простий спосіб реєстрації (натиском кнопки в "Дії"); легалізація своєї професійної діяльності — праця таких громадян не буде "підпільною" чи нелегальною, ніхто не зможе звинуватити їх у несплаті податків чи незаконній діяльності; можливість зосередитися на улюбленій справі, у той час як роль податкового агента виконуватиме банк.
Переваги для цифрових платформ: зрозумілі й прозорі правила гри для всіх учасників ринку; усунення зайвого адміністративного навантаження, коли не потрібно збирати колекцію паперів для кожного з 300 тис. водіїв чи кур’єрів; легкі умови ведення бізнесу в Україні.
Щоправда, цифрові платформи матимуть зобов’язання перед Податковою — надавати відомості про доходи працівників, які користуються їхніми послугами для заробітку. Функцію податкового агента (автоматичного утримання й списання податку, а також надання пов’язаних із цим сервісів, наприклад, нагадування про податковий борг, якщо такий виникає, і забезпечення механізму для його сплати) виконуватимуть банки.
"Судячи з діалогу з найавторитетнішими цифровими платформами в Україні — Uber, Bolt, Glovo, Uklon — ці компанії охоче підтримують таку модель співпраці з державою, оскільки подібна практика вже існує в Європейському Союзі та регулюється Директивою DAC7. Вони очікують такої ж добросовісної позиції з боку інших платформ. Законопроект 10166 дозволить запровадити єдину юридичну площину для діяльності подібних сервісів", — аргументує Олесь Дмитренко.
Партнерка юридичної фірми EXPATPRO Тетяна Ященко, коментуючи для Новини.LIVE законодавчу ініціативу, загалом оцінює її схвально. Разом з тим, зазначає, формат роботи за пропонованого податкового режиму нагадуватиме роботу ФЛП другої групи єдиного податку. При цьому підприємець на другій групі має більший ліміт річного доходу, фіксовану місячну ставку податку та ЄСВ.
"Так, він самостійно забезпечує звітування та здачу звітності, але можливо такий варіант буде вигідніший за запропоновану нову модель", — каже юристка.
На шальках експертних думок. Позиція "Проти"
Розвиває думку колеги радниця з податкового права та бухгалтерського обліку юридичної фірми "SYROTA DZIS MELNYK & Partners" Олена Добровольська.
Так, в Україні діє спрощена система оподаткування для другої групи платників єдиного податку: з річним обсягом доходу в розмірі 834 мінімальні заробітні плати, що становить 5 587 800,00 грн (834*6700); з можливістю використання найманих працівників до 10 осіб; можливістю надання послуг, в тому числі побутових, платникам єдиного податку або населенню. До складу побутових послуг входять всі послуги, запропоновані законопроектом 10166.
Діє також третя група оподаткування: зі сплатою 5% податку; з обсягом річного доходу до 1167 мінімальних заробітних плат, а це 7 818 900,00 грн (1167*6700); з квартальним звітним періодом і можливістю наймати працівників; з обов’язком застосування РРО та/або ПРРО і без обмеження відкривати рахунок в одному банку.
"Тому виникає питання: що нового? І чому 6%? І чому менший обсяг річного доходу порівняно з існуючими групами? Можливо, це кроки до заміни діючої спрощеної системи, на тлі вічного питання про відміну спрощеної системи оподаткування взагалі", — задається питанням співрозмовниця Новини.LIVE.
Крім того, фізосіб може налякати вимога відкриття спеціального рахунку лише в одному банку та автоматичне списання банком суми податку (без згоди платника). Ну і залишається невирішеним вічне питання — застосування РРО та ПРРО.
"Спеціальний режим оподаткування здебільшого дублює існуючі другу та третю групи оподаткування. Питання в тому, як переконати фізичних осіб, надавачів цих послуг, які не зареєстровані як платники податків, легалізувати свої доходи, ще й якщо ці доходи мізерні", — задається питанням Олена Добровольська.
Керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько серед недоліків запропонованого податкового спецрежиму називає таке.
Якщо працівники не використовуватимуть онлайн-платформи, то повинні проводити розрахунки виключно через РРО. Якщо ж особа зареєстрована на такій платформі, то подавати інформацію за неї буде зареєстроване підприємство — оператор цифрової платформи. І цей контроль може відлякувати.
Ще один негативний нюанс стосується цифрових операторів. На прикладі таксі. Перевізник отримує не всю суму за поїздку, адже підприємство знімає відчутну комісію. Якщо ще й онлайн-платформа буде подавати інформацію до Податкової, а банк автоматично стягуватиме податки, то заробляти на поїздках таксистам буде ще менш вигідно.
"Спочатку дійсно ми побачимо відчутне збільшення надходжень до бюджету, але лише на короткострокову перспективу. Чому? Тому що більшість тих, хто працював у тіні, у ній і залишаться, сподіваючись, що їхні незначні надходження банк не зацікавлять", — попереджає співрозмовник Новини.LIVE.
На його думку, обов’язок застосовувати РРО до всіх операцій може відлякувати, і на практиці такі нововведення часто мали недовгий позитивний вплив, породжуючи з часом збільшення тіньової економіки.
Ігор Ясько упевнений, що пропонований податковий режим потрібен більше онлайн-платформам великого бізнесу, типу служб таксі і подібних сервісів, щоб зняти з себе відповідальність за порушення податкового законодавства зареєстрованими у них надавачами послуг. Адже реєстрація у застосунку не означає автоматичне укладення трудового договору. А це зовсім не подобається Державній службі України з питань праці та Державній податковій службі.
Читайте Новини.LIVE!
