Депутат Железняк назвав, хто в Україні виробляє нелегальний бензин

Ключовою проблемою паливного ринку в України наразі є функціонування мережі малих нафтопереробних підприємств (міні-НПЗ), які не мають необхідної документації та ніяким чином не зареєстровані як виробники підакцизної продукції. Працюють такі НПЗ поза правовим та податковим полем.

Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк в ході засідання тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради з економічної безпеки, яке відбулось 27 червня.

Хто і скільки бензину виробляє "мимо каси"

За даними ТСК, згадані НПЗ переробляють нафту та газовий конденсат українського походження, а саме переважно продукцію приватних видобувних компаній: ТОВ "Укрнафтобуріння", ТОВ "Полтавська газонафтова компанія", ТОВ "Еско-північ", ТОВ "Перша українська газонафтова компанія", ТОВ "Д-трейдинг", "Регал петролеум корпорейшн".

Щомісячні обсяги виробництва бензину на таких НПЗ оцінюються в 50-60 тис. тонн.

За оцінками "Консалтингової групи А-95", це становить 20-25% ринку бензинів.

Пальне, яке виготовляється такими підприємствами, не відповідає вимогам сучасних стандартів якості Євро-5, що створює ризики для довкілля та сучасного автотранспорту, зазначають учасники слідчої комісії.

За даним Державної податкової служби, наразі в Україні працюють 22 нафтопереробні заводи. І лише 11 з них мають ліцензію. Найближчим часом дві ліцензії будуть анульовані (для заводів, повʼязаних з однією мережею).

Серед переліку є три НПЗ, які мають ліцензію, але демонструють підозріло мале податкове навантаження та офіційно майже не виробляють підакцизні товари.

Тож, упевнені народні обранці, до таких нафтопереробних заводів має бути прикута максимальна увага держави, і особливо правоохоронців.

За даними бізнес-асоціацій, щонайменше на трьох заводах в Україні — у Кіровоградській, Черкаській та Полтавській областях — здійснювалось нелегальне виробництво палива. Щоправда, нещодавно один з них був зруйнований ракетним обстрілом.

Скільки втрачає держава

"Втрати державного бюджету, зокрема акцизного збору, становлять 250 млн грн на місяць. А після очікуваного збільшення вдвічі акцизного податку з 1 липня 2023 року — 500 млн грн. Втрати ПДВ вже сьогодні оцінюються у 500 млн грн щомісяця", — йдеться у матеріалах ТСК. 

Ухилення від сплати акцизного податку, як правило, відбувається шляхом оформлення продажу продукції цих підприємств під виглядом різноманітних розчинників та інших продуктів нафтохімії, тобто безакцизної групи товарів. Зрештою ці товари документально оформлюються як технологічне паливо різними суб’єктами господарювання (зерносушарками тощо), чи компоненти різноманітних товарів (зокрема лакофарбових виробів).

В реальності пальне реалізується за готівку власникам автозаправних мереж, які своєю чергою реалізовують через АЗС це пальне поза касовими апаратами, через "чіповані" РРО або із використанням фіктивних споживачів, "податкових ям" тощо.

Депутати зазначають, що контролювати реалізацію пального в місцях роздрібної торгівлі складно з огляду на їхню велику кількість. Тож значно ефективніше було би контролювати виготовлення відповідної продукції на міні-НПЗ.

Нагадаємо, за даними Ярослава Железняка, нелегальний обіг автомобільного палива на українському ринку становить близько 10-15%. Внаслідок цього державний бюджет втрачає близько 5-10 млрд гривень.

До 30% паливного ринку припадає на так звані "бочки" — повністю нелегальні міні-АЗС, які в кращому випадку торгують без сплати податків. Торгують вони зазвичай дуже неякісним контрафактним пальним.

Ще 30% — це середні та великі АЗС, які ухиляються від сплати податків. 

Частка легального ринку продажів пального становить 40%.