Експерти назвали основні реформи для бізнесу в Україні з початку війни
Поділитися
Реформи в Україні продовжуються навіть в умовах повномасштабної війни.
Найбільше реформ стосуються бізнес-середовища. Мова йде про дерегуляцію та зближення національного та європейського законодавства. В умовах війни такі зміни є особливо корисними, оскільки спрощують роботу підприємців та експортерів та підтримують товарообіг між Україною та країнами світу. В 2022 році Україна приєдналася до низки міжнародних угод у логістичній та митній сфері.
Про це йдеться в дослідженні аналітичної платформи "Вокс Україна".
Регулювання бізнесу
Відбулась ратифікація так званого "транспортного безвізу" — угоди між Україною та ЄС про вантажні перевезення автомобільним транспортом. Це дозволить українським перевізникам здійснювати двосторонні та транзитні рейси європейськими країнами без необхідності отримувати спеціальні дозволи та водійські права міжнародного зразка, оскільки Україна та ЄС відтепер визнаватимуть водійські документи один одного.
Наступним кроком для спрощення умов торгівлі з країнами Євросоюзу стало приєднання до "митного безвізу" — режиму спільного транзиту, в рамках якого на один транспортний засіб треба мати лише одну декларацію та одну гарантію, які підходитимуть і для експорту, і для імпорту, і для транзиту товарів.
Не менш важливим євроінтеграційним документом є угода про спільний авіаційний простір. Завдяки цій угоді українські авіакомпанії отримають право здійснювати внутрішні та складні рейси в межах Євросоюзу, а авіакомпанії ЄС зможуть здійснювати такі самі рейси в Україні.
Кількість країн, із якими Україна має зону вільної торгівлі, минулого року збільшилась на одну — до них приєдналась Туреччина. Тож наразі Україна має угоди про вільну торгівлю, які охоплюють 45 країн (росія та білорусь де-факто вийшли з цих угод).
Ще чотири закони стосуються удосконалення національного законодавства у сфері охорони прав власності, яка є пріоритетною для Євросоюзу.
Минулого року Україна також ухвалила нові, ближчі до європейських, правила реклами тютюнових виробів: заборонено рекламу електронних сигарет та вейпів, а також їх використання у громадських місцях.
Низка реформ мають на меті дерегуляцію та спрощення роботи бізнесу. Це, зокрема, закон, який дозволить зменшити кількість пожежних перевірок для підприємств із незначним та середнім ступенем ризику, а також закон про пришвидшення малої приватизації, який у військовий час покликаний пришвидшити релокацію підприємств, а після закінчення війни — зменшити бюрократію під час малої приватизації.
Антиреформи
Не обійшлося й без антиреформ. Негативно експерти оцінили закони про впровадження митних та податкових пільг для індустріальних парків, які передбачають звільнення їхніх учасників від податку на додану вартість при імпорті нового устаткування для власного використання; звільнення від податку на прибуток протягом десяти років та надання права місцевій владі встановлювати пільгові ставки податку на нерухомість і плати за землю. Такі зміни послідовно критикують уже не перший рік, оскільки вони створюють нерівні "правила гри" для підприємств, а в умовах повномасштабної війни ще й скорочують надходження до бюджету без будь-якої гарантії позитивного ефекту.
Ще однією спірною новацією є закон про локалізацію у машинобудівній галузі. Закон передбачає, що частка виготовлених національними виробниками компонентів у товарі, який є предметом закупівлі (так званий ступінь локалізації) має збільшуватися від 10% до 40% упродовж 10 років. Наприклад, автобус, який закуповуватиметься за державні кошти, через десять років має складатися з українських деталей щонайменше на 40%.
Занепокоєння експертів і бізнесу викликає те, що реалізація цього закону може порушувати такі основні принципи публічних закупівель як добросовісна конкуренція, максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість.
Нагадаємо, раніше Новини.LIVE писали про те, чи прийдуть в Україну інвестиції під час війни. Так, Україні потрібні гроші на відбудову і розвиток. І потрібні вони не після війни, а вже зараз. Станом на початок 2023 року потреби на відновлення України оцінювались в 750 мільярдів доларів.
Одним із джерел фінансування потреб України на відновлення можуть і мають стати іноземні інвестиції. Але з цим наразі є проблеми, бо закордонні інвестори бояться заходити в країну під час війни.
Також Новини.LIVE писали про те, що відбувається на ринку праці України з початку війни. Так, ринок праці України зазнав серйозного удару під час війни. На початку повномасштабного вторгнення рф ринок фактично завмер — у березні понад 53% тих, то мав роботу до війни, втратили її. Частина компаній були змушені припинити свою діяльність повністю або частково через втрату майна, переривання логістичних зв’язків чи втрату співробітників. Згодом ситуація поліпшилася, але станом на початок 2023 року безробіття досі перевищує 30%.
Окрім того, Новини.LIVE писали про те, як рік війни позначився на державних фінансах України.
---
Про українські реформи під час війни читайте в авторському матеріалі Новини.LIVE
Читайте Новини.LIVE!
