Експерти назвали основні реформи ринку праці в Україні з початку війни

Експерти назвали основні реформи ринку праці в Україні з початку війни
Реформи в Україні продовжуються навіть в умовах повномасштабної війни

Реформи в Україні продовжуються навіть в умовах повномасштабної війни. Це стосується, зокрема, соціальної політики та ринку праці.

Про це йдеться в дослідженні аналітичної платформи "Вокс Україна".

Читайте також:

Новації ринку праці

Важливою зміною у сфері регулювання ринку праці став закон, який вперше закріпив у законодавстві поняття "фріланс": він впроваджує для фрілансерів трудовий договір із нефіксованим робочим часом та захищає можливість таких працівників співпрацювати з кількома роботодавцями одночасно. Водночас для підприємств установлені обмеження — у штаті не можна мати більше 10% таких співробітників, а великим підприємствам (понад 250 співробітників) забороняється залучати фрілансерів.

Наступний важливий закон — про протидію цькуванню на роботі. Документ вводить у законодавство поняття "мобінг" (цькування або утиски працівника) та зобов’язує роботодавця убезпечити працівників від нього. Працівник, щодо якого суд встановив факт мобінгу, може звільнитися в будь-який момент та отримати від роботодавця вихідну допомогу у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку. Працівник, який займався цькуванням колег (що має встановити суд), може бути звільнений з ініціативи роботодавця.

Посилити захист працівників має також закон, який забороняє у текстах вакансій висувати вимоги за ознаками раси, віку, статі, стану здоров’я, сексуальної орієнтації, релігійних переконань тощо, якщо вони не пов’язані з особливостями виконання роботи.

Інший ухвалений закон покликаний спростити для роботодавця звільнення працівника при неможливості забезпечення умов праці через знищення потужностей бізнесу внаслідок бойових дій, а також якщо працівника не було на робочому місці понад чотири місяці і про причини його відсутності нічого не відомо.

Кілька ухвалених у 2022 змін стосуються військових та ветеранів. Одна з них  зобов’язує ставати на військовий облік жінок з медичною або фармацевтичною спеціальністю та придатних до проходження військової служби за станом здоров’я та віком.

Минулого року парламент ухвалив закони, які стосуються іноземців, зокрема закон про надання правових та соціальних гарантій для громадян Польщі та про спрощення прийому на роботу іноземних фахівців.

Ще одним важливим документом для подальшої євроінтеграції є закон про національні меншини, який закріплює поняття "національні меншини" та забезпечує їхнім представникам усі громадянські права і свободи, визначені Конституцією України: цивільні, політичні, соціальні, економічні, культурні та мовні.

Нагадаємо, раніше Новини.LIVE писали про те, чи прийдуть в Україну інвестиції під час війни. Так, Україні потрібні гроші на відбудову і розвиток. І потрібні вони не після війни, а вже зараз. Станом на початок 2023 року потреби на відновлення України оцінювались в 750 мільярдів доларів.

Одним із джерел фінансування потреб України на відновлення можуть і мають стати іноземні інвестиції. Але з цим наразі є проблеми, бо закордонні інвестори бояться заходити в країну під час війни.

Також Новини.LIVE писали про те, що відбувається на ринку праці України з початку війни. Так, ринок праці України зазнав серйозного удару під час війни. На початку повномасштабного вторгнення рф ринок фактично завмер — у березні понад 53% тих, то мав роботу до війни, втратили її. Частина компаній були змушені припинити свою діяльність повністю або частково через втрату майна, переривання логістичних зв’язків чи втрату співробітників. Згодом ситуація поліпшилася, але станом на початок 2023 року безробіття досі перевищує 30%.

Окрім того, Новини.LIVE писали про те, як рік війни позначився на державних фінансах України.
---
Про українські реформи під час війни читайте в авторському матеріалі Новини.LIVE
 

війна економіка бізнес