Очільник НБУ повідомив, чи продовжить Україна друкувати гроші для покриття бюджету

Очільник НБУ повідомив, чи продовжить Україна друкувати гроші для покриття бюджету
Андрій Пишний

Україна більше не буде вдаватися до "небезпечного" друкування грошей для фінансування державних видатків. Це спричинило великі ризики для макрофінансової стабільності. 

Про це заявив голова Нацбанку України Андрій Пишний в інтерв’ю Financial Times.

Читайте також:

Швидкий, але небезпечний засіб

За словами голови Нацбанку, друкування мільярдів гривень, щоб закрити дефіцит бюджету, спричинило величезні ризики для макрофінансової стабільності країни.

"Це був швидкий засіб, але дуже небезпечний", — наголосив Пишний.

Зазначається, що Міністерство фінансів тоді не бажало виходити на внутрішні ринки облігацій або збільшувати доходи.

Подальші плани

Пишний, своєю чергою, підкреслив, що метою НБУ є поглинання надлишкової ліквідності за допомогою жорсткіших резервних вимог і поступове повернення до плаваючого обмінного курсу.

Після друкування грошей НБУ змінив курс, проклавши шлях до отримання кредиту в розмірі 15,6 млрд доларів, про який МВФ і Київ домовилися минулого тижня, але який все ще потребує схвалення виконавчої ради Фонду.

Голова НБУ додав, що угода з МВФ допоможе "гарантувати, що коаліція донорів візьме на себе зобов'язання надати допомогу в розмірі близько 40 млрд доларів" вже цього року.

Він також сказав, що НБУ наступного місяця перегляне свій прогноз зростання ВВП у 2023 році до 0,3% після 30-відсоткового падіння за минулий рік, що відображає вплив російських ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі України взимку.

Нагадаємо, раніше стало відомо, що Україні дозволили не розраховуватися за кредитами на період дії програми Міжнародного валютного фонду (МВФ), до 2027 року. Це погодила група кредиторів України, куди входять усі країни "Групи семи" G7.

Директорка Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва заявила, що 2023 рік буде складним для світової економіки. За її словами, глобальне зростання сповільниться до рівня нижче 3% через наслідки пандемії COVID-19, війни в Україні та посилення монетарної політики.