Кейс FATF: в чому сила Росії, і доки це триватиме

Росію не включили до так званого "чорного списку" Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF). Не включили навіть до "сірого списку". Хоча до цього все йшлося. Такий сценарій був очевидний. Про це аргументовано просила Україна.

Більше того, ще у жовтні 2022 року FATF запровадила санкції проти РФ, виключивши її зі свого складу, й заборонила брати участь у поточних та майбутніх проєктах. В лютому 2023 року FATF безстроково призупинила членство Росії.

Але не сталось… 

Чому? — Спробуємо розібратись.

Що таке FATF

Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) реалізує глобальні дії по боротьбі з відмиванням грошей, тероризмом та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення по всьому світу. Організація, що складається з 39 членів, встановлює міжнародні стандарти, щоб національні органи влади могли ефективно переслідувати незаконні кошти, пов’язані з торгівлею наркотиками, незаконною торгівлею зброєю, кібершахрайством та іншими серйозними злочинами.

FATF досліджує способи відмивання грошей і фінансування тероризму, просуває глобальні стандарти для пом’якшення ризиків і оцінює, чи країни вживають ефективних заходів. Загалом понад 200 країн і юрисдикцій взяли на себе зобов’язання запровадити Стандарти FATF щодо запобігання організованій злочинності, корупції та тероризму.

Країни та юрисдикції оцінюються за допомогою дев’яти організацій-асоційованих членів FATF та інших глобальних партнерів, МВФ і Світового банку.

Пленарне засідання FATF збирається тричі на рік і притягує країни до відповідальності, якщо вони не дотримуються Стандартів. Якщо країна неодноразово не виконує стандарти FATF, її можуть визнати юрисдикцією під посиленим моніторингом або юрисдикцією високого ризику. Простою мовою, країну можуть включити до "сірого" чи "чорного" списку.

Що таке "сірий" і "чорний" списки FATF

В "сірий список" попадають країни, які FATF ставить під посилений моніторинг. Такі країни зобов’язуються швидко усунути виявлені стратегічні недоліки у своїх режимах протидії відмиванню грошей, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Наразі до "сірого списка" FATF належать 26 країн: Албанія, Барбадос, Буркіна Фасо, Камерун, Кайманові острови, Хорватія, Демократична Республіка Конго, Гібралтар, Гаїті, Ямайка, Йорданія, Малі, Мозамбік, Нігерія, Панама, Філіппіни, Сенегал, Південна Африка, Південний Судан, Сирія, Танзанія, Туреччина, Уганда, Об'єднані Арабські Емірати, В'єтнам, Ємен.

Потрапляння країни до "сірого списку" суттєво ускладнює міжнародні фінансові розрахунки такої держави.

До "чорного списку" попадають країни або юрисдикції високого ризику з серйозними стратегічними недоліками щодо протидії відмиванню грошей, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Щодо таких країн FATF закликає всіх своїх членів застосовувати посилену обачність, а в найбільш серйозних випадках — застосовувати контрзаходи для захисту міжнародної фінансової системи від триваючих ризиків відмивання грошей, що походять із таких країн.

Наразі в "чорному списку" три країни — Північна Корея, Іран і М’янма.

Потрапляння країни до "чорного списку" взагалі паралізує міжнародні фінансові розрахунки такої держави та веде до відчутних збитків для її економіки.

Не дивно, що Росія будь-що намагається уникнути попадання в ці списки. На жаль, поки що їй це вдається.

FATF і Росія

Впритул до річниці повномасштабного вторгнення в Україну Росія залишалась повноправним членом FATF. Лише 24 лютого 2023 року було призупинено її членство.

Але рішення щодо призупинення членства зводиться до обмеження участі росіян у пленарних засіданнях і доступу до документів. Однак це не позбавляє країну-окупанта  можливостей впливати на політику FATF.

Крім того, Росія залишається учасником однієї з організацій-асоційованих членів FATF — Євразійської групи (EAG), створеної 2004 року в Москві за ініціативи РФ. Окрім самої Росії членами групи є Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Індія та Китай.

"Дії Російської Федерації неприйнятно суперечать основним принципам FATF, спрямованим на сприяння безпеці та цілісності світової фінансової системи… Враховуючи вищезазначене FATF вирішила призупинити членство Російської Федерації… Російська Федерація залишиться членом Глобальної мережі як активний член Євразійської групи з протидії відмиванню грошей (EAG) і збереже свої права як члена EAG", — йдеться в лютневій заяві FATF.

Чого боїться Росія

Не включили Росію ні до "чорного", ні навіть до "сірого" списків і на пленарному засіданні FATF, яке відбулось 21-23 червня.

Буквально напередодні голова Національного банку України Андрій Пишний пояснив, чому важливо включити Росію до "чорного" списку.

Зокрема, виключення Росії з FATF та занесення її до "чорного списку" не тільки дасть змогу захистити глобальну фінансову систему від ризиків, які створює РФ, але й суттєво посилить санкційний режим. Цей крок ускладнить спроби Росії закуповувати високотехнологічні компоненти для виробництва зброї із залученням посередників для російських компаній, оскільки вимагатиме від фінансових установ застосування підвищених протоколів контролю за операціями, які можуть мати зв’язок з Росією.

"Сьогодні Росія визнає беззаперечні докази її невідповідності стандартам FATF та реальні шанси потрапити до "чорного списку" FATF, тому вдається до шантажу й політичного тиску. Така властива агресорові поведінка не є для нас несподіванкою. Усвідомлюючи, що її злочини є підставами для включення до "чорного списку", Москва докладає колосальних зусиль, щоб примусити держави-члени не вдатися до такого кроку. Члени FATF не повинні піддаватися на такий тиск", — закликав членів Групи голова НБУ.

Але щось пішло не так.

Що і чому пішло не так

Світло на ситуацію проливає публікація Bloomberg, опублікована за тиждень до згаданого пленарного засідання FATF. Видання посилається на документи і звіти офіційних осіб у країнах НАТО, знайомих із ситуацією. В статті, зокрема, йдеться про методи, якими Росія могла "переконувати" своїх торгівельно-економічних партнерів по всьому світові не включати її до "чорного" списку. До кожного партнера Росія знайшла "індивідуальний" підхід.

Залізні аргументи країна-агресорка віднайшла, зокрема, для Індії, Туреччини, Саудівської Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратів, Мексики та низки інших країн.

Так, Туреччині, буцімто, було донесено, що вона втратить дохід від російських туристів, оскільки потенційні труднощі з обробкою платежів відштовхують відпочиваючих. А зрив контрактів на великі проекти, такі як атомна електростанція "Аккую" чи газопровід "Турецький потік", може призвести до мільярдних збитків. Також Туреччина імпортує кілька ключових товарів з Росії, включаючи вугілля, метали, нафтопродукти, природний газ і пшеницю.

Саудівську Аравію Росія попередила, що проект державного "Росатома" з будівництва атомної електростанції в країні може опинитися під загрозою, як і інвестиції Kingdom Holding Co. мільярдера принца Аль-Валіда ібн Талала в російські енергетичні компанії "Газпром", "Лукойл" і "Роснефть".

Владі Малайзії російські емісари нагадали, що країна імпортує значні обсяги нафтопродуктів і алюмінію з Росії. Під загрозою можуть опинитися проекти, пов'язані з постачанням вертольотів і добрив в Куала-Лумпур, а також проекти малайзійських компаній в Росії, які стосуються олій, синтетичного каучука, гумових сумішей і ДВП.

Мексику росіяни попередили про потенційні "серйозні труднощі" у спільних проектах розвитку за участю російського "Лукойла" та у розгортанні московської платіжної системи "Мир". Також зазначається, що постраждають торгівельні відносини між країнами, включно з російськими поставками добрив, сталевих виробів, алюмінію та синтетичного каучука до Мексики.

Індію Росія попередила, що під загрозою можуть опинитися співпраця між нафтовим гігантом "Роснефть" і Nayara Energy Limited. Можуть постраждати експорт російського озброєння і військової техніки до Індії, а також технічне співробітництво в оборонній сфері. Під питанням опиняться російські пропозиції щодо нових спільних авіаційних проектів, представлені на виставці Aero India 2023 у лютому, а також технологічне та енергетичне співробітництво на індійській атомній електростанції Куданкулам. Під загрозою опиниться й угода між російською "РЖД Логістика" та Container Corporation of India про надання послуг з перевезення вантажів, пов'язаних з розвитком торговельного коридору "Північ-Південь".

А що Україна

Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей не складається виключно з лояльних Україні країн, констатує керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько.

"Досі є країни-члени FATF, які ведуть активну торгівлю з РФ. Тому агресор акцентує увагу на тому, що включення Росії до чорного списку призупинить можливість партнерства у галузі енергетики, оборони та логістики, що сильно вдарить по економіці та забезпеченні", — пояснює співрозмовник Новини.LIVE.

На жаль, війна показала подекуди явну безсилість міжнародних інституцій у випадках, коли потрібно діяти швидко та рішуче. Також війна продемонструвала необхідність зміни формату безпеки світу. 

"Як ми вже знаємо з прикрого досвіду, — коли справа доходить до прийняття міжнародними організаціями колективного рішення, процес може затягуватись та блокуватись на місяці "друзями" Росії. Цього разу, попри всі зусилля, на жаль, не сталося винятку", — констатує аналітикиня Київської школи економіки Юлія Павицька.

Що далі? Найближче пленарне засідання FATF заплановано на кінець жовтня. Звісно, існує механізм скликання позачергового засідання, і Україна може виступити ініціатором. 

"Однак, не думаю, що це буде зроблено, допоки низка країн хоча б у дипломатичних кулуарах не засвідчать готовність проголосувати за внесення Росії до "чорного" списку", — прогнозує співрозмовниця Новини.LIVE.

Водночас, це не означає, що Україна не дотисне це рішення. 

"Хочу наголосити на надзусиллях, які докладають команди Мінфіну та НБУ в цьому питанні з першого дня повномасштабного вторгнення. Пакет сильних аргументів давно зібраний та представлений партнерам, переговорний діалог ведеться без зупину", — нагадує Юлія Павицька. 

З іншого боку, Росія й сама продовжує "допомагати" із посиленням аргументації України. До прикладу, нещодавно російський президент визнав, що ЧВК "Вагнер" фінансується з федерального бюджету РФ. Тож зараз весь фокус буде зосереджений на переговорах з країнами, які досі вагаються ухвалити необхідне Україні рішення.

Говорять про це і в Національному банку України, наполягаючи, що занесення Росії до "чорного" списку з усіма відповідними наслідками для країни-агресорки — це лише питання часу.

"Через декілька днів після завершення пленарного засідання FATF президент РФ вперше після багатьох років заперечень Кремля публічно визнав, що російська держава заплатила мільярди доларів ПВК "Вагнер" — терористичній організацій, діяльність якої виходить далеко за межі російської агресії в Україні та ставить під загрозу міжнародну безпеку в глобальному масштабі. 

Участь ПВК "Вагнер" у низці інших збройних конфліктів по всьому світу в поєднанні з погрозами, що виходять від її керівництва, підпадає під критерії поняття "терористична діяльність" і вимагає рішучої та негайної реакції. 

Під час наступного засідання у жовтні цього року FATF має продемонструвати свою спроможність реагувати на глобальні ризики для світової фінансової системи та дії країни-терориста", — заявили в Національному банку, відповідаючи на запит Новини.LIVE.

В Міністерстві фінансів, в свою чергу, Новини.LIVE запевнили, що разом з Державною службою фінансового моніторингу продовжуватимуть збирати докази для включення Росії до "чорного списку". Зокрема, до наступного пленарного засідання FATF у жовтні буде підготовлено та направлено членам Групи відповідний документ, який міститиме конкретні факти порушень з боку Росії.

Юлія Павицька з Київської школи економіки зазначає, що внесення до "чорного" списку FATF фактично поставить "чорну мітку" на всій банківській системі Росії та нарешті прирівняє її до Ірану, Північної Кореї та Мʼянми.

"Простими словами, у випадку внесення Росії до "чорного" списку усі фінансові транзакції та операції, де фігуруватиме російський контрагент (або буде така підозра), підпадатимуть під жорсткі перевірки", — пояснює аналітикиня.

Це критично ускладнить будь-яку співпрацю іноземних контрагентів з російським бізнесом. З іншого боку, це значно обмежить можливості Росії обходити міжнародні санкції. Саме цього в Росії найбільше бояться.