В Україні перевірять всіх безробітних, чи не обдурили вони державу: як це буде і що це дасть

В умовах війни і тотального бюджетного дефіциту Уряд продовжує оптимізувати державні витрати. Цього разу погляд держави спрямовано на безробітних, а точніше — на тих, хто потенційно може цим статусом зловживати. Таких в Україні завжди вистачало. Наприклад, людина могла тривалий період отримувати значні виплати у зв’язку з безробіттям, будучи зареєстрованою в Державному центрі зайнятості, і при цьому неофіційно працювати. 

Під час війни до лав потенційних порушників додались ті, хто, будучи зареєстрованим як безробітний в Україні, мав можливість виїхати за кордон і оформити там фінансові виплати як біженець, або й взагалі влаштуватись за кордоном на роботу.

Певно, саме таких "хитрих" українців наразі влада намагається відлучити від державних виплат, зекономивши бюджетні кошти. Але про яку потенційну економію може йти мова?

Ціна питання

Під час війни максимальні суми виплат з безробіття і строки таких виплат значно скоротились — отримувати кошти від держави можна не довше 90 днів і в сумі, що не перевищує мінімальну зарплату. Для порівняння, до війни зареєстровані безробітні могли розраховувати на щомісячні виплати в сумі до 100% зарплати на попередньому місці роботи протягом цілого року.

Скоротилася і кількість зареєстрованих безробітних. Якщо до війни, протягом 2021 року в Державному центрі зайнятості загалом було зареєстровано майже 1,2 млн безробітних, то протягом першого року війни кількість зареєстрованих безробітних знизилась до 868 тисяч. А в січні-травні 2023 року статус безробітного мали сумарно трохи більше 321 тисячі осіб. На 1 червня 2023 року офіційний статус безробітного мали 119 тисяч українців, а на 1 липня — вже 113 тисяч.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи справді Україна втрачатиме по $20 млрд протягом десяти років через неповернення жінок-біженок

Отже, якби, наприклад, кожен офіційно зареєстрований безробітний в Україні у червні отримав максимальну суму виплат — 6700 гривень, то державному бюджету це обійшлося би в суму майже 800 млн гривень. У річному вимірі це майже 10 млрд гривень. Але з урахуванням того, що не всі зареєстровані в Службі зайнятості отримують допомогу по безробіттю, а середня сума виплат станом на січень 2022 року (за даними Держстату) складала 3800 гривень, то максимально можлива сума витрат держави на утримання безробітних зменшується вдвоє — до близько 5 млрд гривень на рік.

 

А тепер основне питання — яку частку від цієї суми складають виплати псевдобезробітним? Для відповіді на це питання уряд, певно, і вирішив вздовж і впоперек перевірити всіх безробітних. Не ті ж бо нині часи, щоб безконтрольно державними грішми розкидатись. Але головне тут — щоб разом із водою не виплеснули дитину. Бо ж основну функцію Державної служби зайнятості — допомогу тимчасово безробітним — ніхто не відміняв. А тим більше у важкий воєнний час.

Як закручуватимуть гайки

Для наведення порядку в державних виплатах безробітним Міністерство економіки, Мінфін та Міністерство внутрішніх справ спільними зусиллями розробили проєкт Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення, текст якого оприлюднили для громадського обговорення. Тобто це ще не ухвалений документ. Тож у громадськості теоретично існує шанс вплинути на його зміст, чим неодмінно радимо скористатись.

Варто зазначити, що перевірки обгрунтованості виплат, які здійснює Державна служба зайнятості, регулярно проводились і раніше. От лиш їх ефективність, певно, була не дуже висока. І те, на що закривали очі (можливо, не без користі для тих, хто ці очі закривав) у мирні часи, тепер є недозволеною "розкішшю".

Отже, новий Порядок визначає механізм розслідування обґрунтованості виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття зареєстрованим безробітним, надання соціальних послуг їм та допомоги по частковому безробіттю. Розслідування здійснюватимуться з метою перевірки достовірності інформації, поданої особою під час реєстрації її як безробітного та протягом перебування у цьому статусі. Саме на підставі цих даних призначаються виплати та надаються соціальні послуги.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українських біженців за кордоном можуть змусити платити податки двічі: хто в зоні ризику

Перевірятиметься також інформація про безробітного від різних державних органів, підприємств, установ, організацій, а також громадян. Підлягає перевірці й інформація від роботодавців нинішнього безробітного та фізосіб-підприємців. Перевірятиметься навіть інформація, опублікована в ЗМІ.

Займатимуться перевірками центри зайнятості.

Для перевірки інформацію діставатимуть в Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості, Державному реєстрі загальнообов’язкового соціального страхування, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Для перевірки даних щодо безробітного відбуватиметься обмін інформацією між Державним центром зайнятості, Державною податковою службою, Пенсійним фондом України, Мін’юстом та Адміністрацією Держприкордонслужби.

Якщо за результатами перевірки виявиться, що особа не мала права отримувати виплати з безробіття, то доведеться повернути державі кошти. Повертати доведеться, якщо:

• виявиться, що зареєстрована як безробітна особа насправді працює і отримує за це платню;
• особа не повідомить про виїзд за кордон або перебування там понад встановлений термін;
• подасть недостовірну інформацію на етапі реєстрації як безробітного;
• вийде на пенсію.

Якщо, раптом, ви не захочете повертати кошти державі або вирішите зробити це якось згодом, — стягнення таких коштів здійснюватиметься в судовому порядку.

Що про це думають юристи

Думки опитаних Новини.LIVE юристів щодо проєкту нового порядку перевірок безробітних різняться.

Адвокат юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Дмитро Лазебний вважає, що оновлювати зазначений порядок перевірок однозначно потрібно. Ба більше — зробити це треба було вже давно.

Наразі виміряти потенційну ефективність нового порядку навряд чи можливо — хоча би тому, що документ до його затвердження може зазнати значних змін.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що відбувається на ринку праці України з початку війни

Разом з тим, покращення механізму проведення перевірок обґрунтованості виплати допомоги по безробіттю зможе убезпечити державу від надмірних безпідставних виплат.

На думку адвоката, старшого партнера адвокатської компанії "Кравець і партнери" Ростислава Кравця, державна ініціатива спрямована виключно на зменшення об’ємів соціальних виплат.

"Підхід до цієї проблеми, на мою думку, принципово не правильний. Єдиною підставою припинення виплат з безробіття може бути влаштування на роботу. Але Законом додані й інші підстави, які, на моє переконання, порушують саму суть соціального страхування від безробіття. Фактично цим актом намагаються врегулювати питання щодо осіб, які вимушено знаходяться за кордоном", — стверджує юрист.

Співрозмовник Новини.LIVE вважає, що нововведення спрямовано виключно на можливість позбавлення застрахованих осіб гарантованої допомоги під вигаданими приводами і фактично підриває довіру до державних інституцій.